Таким чином, в результаті аналізу даних таблиці 3.3 можна зробити такий висновок: серед працівників колонії (рядовий та сержантський склад чергових варт) найбільш вираженим є фактор сексуальної не диференційованості, позитивні вибори якого свідчать про тенденції працівників посиленої уваги до себе, нарцисизму. Фактор садизму найбільш виражений у начальницького складу колонії він свідчить про такі риси характеру працівників як мужність, активність, агресивність. Фактор епілептоїдних тенденцій найбільш виражений у офіцерів чергових варт він говорить про такі риси, як доброта, справедливість, терпимість. Кататонні тенденції найбільш виражені у начальницького складу колонії, вони свідчать про наявність у досліджуваних таких особистісних якостей, як егоцентризм, нарцисизм, образливість. Фактор параноїдних тенденцій найбільш виражений у рядового та сержантського складу чергових варт, це говорить про наявність прагнення до лідерства, суперництва, завищену самооцінку, зверхність. Фактор депресивно-меланхолічних рис найбільш виражений у начальницького складу колонії, він означає наявність у працівників цього підрозділу таких рис характеру, як комунікабельність, активність. Фактор маніакальних проявів найбільш вираженим є у офіцерського складу чергових варт. Він свідчить про наявність прагнень знаходження у групі, імпресивність.
За результатами таблиці 3.3, використовуючи коефіцієнт виявлення статистично-достовірних розбіжностей Стьюдента були отримані наступні показники.
За шкалою депресивно-меланхолічних рис між рядовим та сержантським складом чергових варт та офіцерським складом були отримані розбіжності з достовірністю р≤0,05. Між працівниками офіцерським складом чергових варт та начальницьким складом колонії розбіжності досягли рівня р≤0,05.
За всіма іншими шкалами між працівниками колонії розбіжності не досягли рівня статистичної значимості.
3.2 Особливості проявів професійної деформації у працівників колонії з різним стажем роботи
Дані, отримані за методикою Ямпольського для працівників з різним стажем роботи в пенітенціарній системі, представлені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4. Середні показники за методикою Ямпольського у працівників з різним стажем роботи в пенітенціарній системі
| Назва шкали | Стаж роботи в пенітенціарній системі | |||
| До 5 років | 5–10 років | 10–15 років | Більш 15 років | |
| 1. Шкала брехні | 24,42 | 23,83 | 27,08 | 28,8 |
| 2. Невротизм | 3,41±2,96 | 3,18±2,27 | 3,25±2,52 | 2,44±2,07 |
| 3. Психотизм | 6,43±2,23 | 5,49±1,89 | 5,58±2,1 | 11,55±6,29 |
| 4. Депресія | 4,71±2,47 | 5,01±1,99 | 5,67±2,18 | 5,77±2,76 |
| 5. Совісність | 5,0±2,41 | 4,16±2,08 | 4,50±2,69 | 58,44±2,67 |
| 6. Розторможеність | 7,51±2,42 | 7,42±1,62 | 7,50±1,61 | 6,88±0,87 |
| 7. Активність | 6,14±1,92 | 5,45±2,40 | 7,00±2,70 | 4,22±1,34 |
| 8. Боязливість | 4,86±3,52 | 3,19±2,51 | 3,75±2,82 | 2,44±1,56 |
| 9. Комунікативність | 4,57±2,09 | 7,06±2,75 | 8,42±2,82 | 9,0±4,24 |
| 10. Естетична вразливість | 4,0±2,94 | 5,01±2,87 | 6,58±3,25 | 4,11±2,45 |
| 11. Жіночність | 5,14±2,10 | 4,66±2,42 | 3,92±2,03 | 5,0±2,77 |
| 12. Психічна неврівноваженість | 3,86±1,65 | 3,57±1,82 | 5,58±2,74 | 2,88±1,55 |
| 13. Асоціальність | 5,57±2,07 | 5,76±1,84 | 6,0±1,47 | 4,88±2,06 |
| 14. Екстраверсія | 6,14±2,61 | 7,10±2,31 | 8,0±2,61 | 8,88±1,22 |
| 15. Сензитивність | 4,29±2,19 | 3,94±2,34 | 4,83±2,74 | 2,44±2,07 |
Аналізуючи результати таблиці 3.4 ми бачимо наступну картину. У працівників зі стажем роботи до 5 років найбільш характерною є шкала розторможеності та екстраверсії, тобто у працівників пенітенціарної системи зі стажем роботи до 5 років найбільш притаманні такі риси, як розкутість, говіркість, відсутність соціальної конформності. За шкалою розторможеності – труднощі в контактах, замкнутість, прагнення до діяльності не пов’язаної з широким спілкуванням. Низькі показники у працівників колонії зі стажем роботи до 5 років має фактор невротизму та психічної неврівноваженості. Це говорить про наявність у працівників емоційної зрілості, спокою, сталості у планах. Низькі показники за фактором психічної неврівноваженості свідчать про відсутність внутрішньої напруженості, задоволеності собою та своїми успіхами, готовність відповідати соціальним нормам та вимогам.
У працівників колонії зі стажем роботи 5–10 років високі показники мають шкали екстраверсії та розторможеності. Тобто і у працівників зі стажем роботи до 5 років, і у працівників зі стажем – від 5 до 10 років в однаковій мірі переважають шкали екстраверсії та розторможеності. Це говорить про імпульсивність, прагнення до гострих переживань, замкнутість. Низькі показники у даній групі має шкала невротизму, це свідчить про спокій, емоційну зрілість, об’єктивність в оцінці себе та інших людей, за шкалою боязливості – сміливість, рішучість, схильність до ризику.
У працівників пенітенціарної системи зі стажем роботи від 10 до 15 років найбільш вираженими є шкали екстраверсії та комунікативності. Високі показники за цим фактором говорять про багатство та яскравість емоційних проявів, готовність до співробітництва. Вираженість шкали екстраверсії свідчить про труднощі в контактах, замкнутість, хоча це і протирічить шкалі комунікативності.
Найменш вираженою є шкала жіночності, показники по ній свідчать про сміливість, схильність до самоствердження, до швидких і рішучих дій без їх достатнього обґрунтування.
У працівників пенітенціарної системи зі стажем роботи більше 15 років найбільш характерним є фактор психотизму та екстраверсії. Показники за шкалою психотизму свідчать про такі риси у працівників колонії, як аутизм, відособленість. У сполученні з низьким невротизмом вони виражаються у вигляді агресивності, безцеремонності, суб’єктивізму. Високі показники за шкалою екстраверсії говорять про замкнутість, прагнення до діяльності непов’язаної з широким спілкуванням.
Найменш вираженим є фактори комунікативності, сензитивності та невротизму. Низькі показники за цими шкалами говорять про наявність у працівників тверезого та реалістичного мислення, тенденцій керуватись лише реально відчутними цілями. У спілкуванні фактор комунікативності проявляється уформальності між особистісних відносин, уникненні близькості, холодності поведінкових реакцій.
За результатами таблиці 3.4, використовуючи коефіцієнт виявлення статистично-значимих розбіжностей Стьюдента були отримані такі показники.
За шкалою психотизму між працівниками всіх стадій стажу роботи достовірність розбіжностей сягає р≤0,05.
За шкалою активності між працівниками зі стажем роботи до 5 років та більше 15 років статистична значимість розбіжностей досяє рівня р≤0,05, між працівниками зі стажем роботи 10–15 років та більше 15 років розбіжності сягають р≤0,05.
За шкалою комунікативності між працівниками всіх стадій стажу роботи достовірність розбіжностей сягає р≤0,05.
За шкалою психічної неврівноваженості між працівниками всіх стадій стажу роботи достовірність розбіжностей сягає р≤0,05.
За шкалою асоціальності між працівниками зі стажем роботи 10–15 років та більш 15 років достовірність розбіжностей сягає р≤0,05.
За шкалою сензитивності між працівниками колонії зі стажем роботи 5–10 років, 10–15 років та більш 15 років статистична значимість розбіжностей сягає р≤0,05.
За іншими шкалами розбіжності не досягли рівня статистично значимих.
Таким чином, аналізуючи результати таблиці 3.4 можна зробити такий висновок: з тривалістю служби в пенітенціарній системі та збільшенням стажу роботи у працівників просліджується така тенденція – значно зменшується і звужується спектр таких професійно важливих якостей особистості, як загальна активність працівників, їхня коммунікативність, збільшується кількість невротичних та депресивних проявів.
Провівши методику «Особистісного диференціалу» серед працівників колонії за стажем роботи в пенітенціарній системі були отримані результати, які представлені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5. Вираженість факторів особистісної спрямованості працівників з різним стажем роботи
| Стаж роботи | Оцінка | Сила | Активність | Успішність в роботі |
| до 5 років | 5,71±3,40 | 2,0±3,69 | 5,36±1,98 | 0,86±0,38 |
| 5–10 років | 6,60±2,56 | 3,20±1,87 | 5,02±1,54 | 1,12±0,46 |
| 10–15 років | 7,15±1,28 | 2,85±1,28 | 4,76±1,87 | 1,23±0,43 |
| більше 15 років | 7,12±1,05 | 3,25±0,89 | 3,27±1,47 | 1,14±0,12 |
«Фактор оцінки» найбільш виражений у працівників колонії зі стажем роботи 10–15 років. Це свідчить про те, що працівники з таким стажем адекватно обстановці оцінюють себе свої сили та можливості, вони є носіями соціально-позитивних якостей особистості. Низькі показники за даним фактором мають працівники колонії зі стажем роботи до 5 років це вказує на незадоволеність їх собою, своєю поведінкою, на недостатній рівень сприйняття самих себе.
За «Фактором сили» найбільш високі показники мають працівники колонії зі стажем роботи більше 15 років. Це свідчить про наявність впевненості, незалежності, схильності розраховувати на свої сили. Низькі показники за даним фактором мають працівники зі стажем служби до 5 років. Це говорить про залежність їх від обставин, недостатній самоконтроль.
За «Фактором активності» найвищі показники мають працівники колонії зі стажем роботи до 5 років. Це свідчить про наявність у них високої активності, імпульсивності, високого рівня спілкування. Низькі показники за даним фактором мають працівники колонії зі стажем роботи більш 15 років. Це є свідченням того, що працівники з таким стажем роботи є спокійними з низьким рівнем активності, пасивними інтровертованими особистостями.