Високі показники за цими шкалами серед рядового та сержантського складу чергових варт пояснюються тим, що саме їхня специфіка умов служби полягає в тому, що ці працівники знаходяться в постійному оточенні людей. Тому це і призводить до того, що вони є більш комунікативними, відкритими для контактів, екстравертованими особистостями.
Найменша кількість балів серед працівників рядового та сержантського складу чергових варт була набрана за шкалою «невротизма», яка призначена для виміру рівня невротизації. Низькі показники за цією шкалою у представників рядового та сержантського складу чергових варт говорять про спокій, емоційну зрілість, об’єктивність в оцінці себе й інших людей, сталість у планах і прихильностях, загальна картина самовідчуття характеризується відчуттям сили, бадьорості, здоров’я.
Серед офіцерського складу чергових найбільш вираженим для даної групи є фактор «психотизму». Він призначається для виміру ступеня психічної адекватності особистості. Високий показник за даною шкалою говорить про наявність у працівників реакцій аутізму, відособленості, ексцентричності. А так як у офіцерського складу чергових низькі показники за шкалою невротизму, то це говорить про енергійність, крайній суб’єктивізм, агресивність, безцеремонність.
Низькі показники для офіцерського складу чергових має шкала «боязливості», яка призначена для виміру незручності, скутості в інтерособистісних відносинах. Показники за цією шкалою говорять про сміливість, рішучість, схильність до ризику, швидкість рішень та їхнє виконання, навіть, при зіткненні з незначними обставинами. Такі особливості поведінки працівників офіцерського складу черговихможуть бути одними з проявів професійної деформації, а це явище знову ж таки визначається специфікою умов трудової діяльності. Низькі показники у представників даного підрозділу має шкала «совісності» та «сензитивності». Це говорить про зрілість, врівноваженість, розсудливість, абстрактний тип мислення. Таки показники особистісних факторів можна пояснити тим, що одним з наслідків трудової діяльності є професійна деформація, яка є сама по собі пристосовуючим, адаптаційним механізмом. І якщо працівники офіцерського складу чергових будуть мати невідповідні показники по шкалам, то це призведе до деструкції особистісних механізмів цих працівників.
Серед працівників начальницького складу колонії найбільш вираженими за кількістю балів є шкали екстраверсії та розторможеності. Високі показники за цією шкалою говорять про труднощі в контактах, замкнутість, прагнення до діяльності не пов’язаної з широким спілкуванням, швидку дезорганізацію в ситуаціях вимушеного спілкування. У той же час працівники цього підрозділу мають поганий самоконтроль, є імпульсивними, що пов’язано з недостатньою соціалізацією.
Низькі показники мають працівники начальницького складу колонії за шкалою невротизму та психічної неврівноваженості. Ці показники говорять про відсутність внутрішньої напруженості, задоволеністю собою і своїми успіхами, готовність відповідати соціальним нормам та вимогам. Низькі показники за цією шкалою у працівників цього підрозділу говорять про сміливість, рішучість, схильність до ризику, незалежності у колективі. Такі поведінкові реакції для них не є характерними.
За результатами таблиці 3.1., використовуючи коефіцієт виявлення статистично-значимих розбіжностей Стьюдента, були отримані такі показники.
За шкалою невротизму між рядовим та сержантським складом чергових варт та офіцерським складом розбіжності сягають р≤0,05.
За шкалою психотизму між працівниками колонії були отримані розбіжності з достовірністю р≤0,05.
За шкалою совісності між рядовим та сержантським складом чергових варт та офіцерським складом розбіжності сягають р≤0,05.
За шкалою естетичної вразливості між рядовим та сержантським складом чергових варт та начальницьким складом розбіжності сягають р≤0,05.
За шкалою асоціальності між працівниками колонії достовірність розбіжностей сягає р≤0,05.
За шкалою сенситивності між працівниками колонії розбіжності досягли рівня р≤0,05.
За всіма іншими шкалами розбіжності не досягли рівня статистичної значимості.
Аналізуючи дані методики «Особистісного диференціалу» були отримані наступні результати, які представлені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Вираженість факторів особистісної спрямованості у працівників різних підрозділів
| Назва підрозділу | Оцінка | Сила | Активність | Успішність в роботі |
| Рядовий та сержантський склад чергових варт | 6,06±2,34 | 3,14±1,25 | 4,10±1,94 | 1,27±0,53 |
| Офіцерський склад чергових варт | 5,48±1,88 | 3,33±2,70 | 3,52±1,28 | 1,03±0,34 |
| Начальницький склад колонії | 7,09±1,98 | 2,71±1,52 | 3,16±1,17 | 1,10±0,30 |
Аналізуючи дані таблиці 3.2 ми отримали такі результати: у працівників колонії найбільш вираженим є «Фактор оцінки» (О), представлений у начальницького складу. Це говорить про те, що працівники цього підрозділу в повному обсязі задоволені собою, сприймають себе як соціально-позитивну особистість.
Низькі показники за «Фактором оцінки» мають працівники колонії – офіцери чергових варт. Це пояснюється тим, що вони не задоволені власною поведінкою, рівнем досягнень, властивостями особистості, критичним ставленням особистості до самої себе.
За «Фактором сили» (С) найбільший показник мають офіцери чергових варт. Це свідчить про впевненість працівників в собі, їх незалежність, схильність розраховувати на власні сили у важких ситуаціях. Низькі показники за даною шкалою має начальницький склад колонії. Це говорить про їх недостатній самоконтроль, нездатність триматись прийнятої лінії поведінки, залежність від зовнішніх обставин і оцінок.
За «Фактором активності» (А) найбільший показник мають рядовий та сержантський склад чергових варт. Високі позитивні значення за даною шкалою вказують на високу активність, комунікативність та імпульсивність особистості. Низькі показники маєначальницький склад колонії, це говорить про спокійність, інтровертованість особистості.
За «Фактором успішності в роботі» найбільш високі показники мають рядовий та сержантський склад чергових варт, найменш успішними є начальницький склад колонії. Це можна пояснити тим, що всі ці фактори пов’язані між собою, і якщо начальницький склад за «фактором сили» мають низький самоконтроль, невпевненість у собі, а за «фактором активності» є інтровертованими, пасивними особистостями зі спокійними емоційними реакціями, то звісно, що працівники з такими поведінковими реакціями не можуть бути успішними у роботі.
За результатами таблиці 3.2, використовуючи коефіцієнт виявлення статистично-значимих розбіжностей Стьюдента між працівниками колонії, були отримані такі показники.
За шкалою «Оцінки» між офіцерським складом чергових варт та начальницьким складом колонії вони досягли рівня р≤0,05.
За шкалою «Активності» між рядовим та сержантським складом чергових варт та начальницьким складом колонії статистично-значимі розбіжності досягли рівня р≤0,05.
За іншими шкалами розбіжності не досягли рівня статистичної значимості.
Для дослідження індивідуально-варіабельних механізмів уподобань і механізмів «Я» працівників колонії була проведена методика портретних виборів Сонді.
Результати за даною методикою представлені в таблиці 3.3.
Аналізуючи дані за методикою Сонді були отримані такі результати: у рядового та сержантського складу чергових вартнайбільш вираженим є фактор маніакальних проявів, який означає наявність у цих працівників прагнень до задоволення, веселощів, знаходження в групі, гедонізму, імпресивності. Також вираженим є фактор сексуальної недиференційованості. Позитивні виборі за цим фактором у рядового та сержантського складом чергових вартсвідчать про тенденцію до персональної любові та ніжності. Найбільш вираженим, за негативними виборами, у досліджуваних є фактор депресивно-меланхолічних рис, який говорить про комунікабельність та активність працівників.
За негативними виборами найбільш вираженим є фактор сексуальної недиференційованості.
У офіцерського складу чергових варт вище згадані фактори виражені в тій же мірі. Найбільш вираженим за негативними виборами у офіцерів чергових варт є фактор сексуальної недиференційованості, який свідчить про тенденції працівників до гуманізму – любові до людства.
Таблиця 3.3. Середні показники факторів-потреб за методикою Сонді у працівників колонії
| Назва шкали | РтаССЧВ | ОСЧВ | НС |
| Сексуальна недиференційованість (Н) | 2,23 ± 1,07– 0,89 ± 0,86 | 1,85 ± 1,00– 0,62 ± 0,68 | 2,05 ± 0,91-0,95 ± 0,87 |
| Садизм (S) | 1,23 ± 0,95– 1,40 ± 1,06 | 1,44 ± 0,97– 2,07 ± 1,30 | 1,52 ± 0,74– 1,57 ± 0,78 |
| Епілептоїдні тенденції (Е) | 1,10 ±1,12– 1,51 ± 0,86 | 1,26 ± 1,06– 1,48 ± 0,75 | 1,0 ± 0,87– 1,43 ± 1,02 |
| Істеричні прояви (hy) | 1,30 ± 0,88– 1,87 ± 0,89 | 1,48 ± 0,89– 2,14 ± 0,95 | 1,76 ± 1,99– 1,38 ± 1,03 |
| Ката тонні тенденції (К) | 1,04 ± 0,75– 1,72 ± 0,81 | 0,92 ± 0,68– 1,88 ± 0,97 | 1,09 ± 1,10– 1,86 ± 0,99 |
| Параноїдні тенденції (Р) | 1,64 ± 1,09– 0,91 ± 0,74 | 1,33 ± 1,04– 0,96 ± 0,85 | 1,34 ± 1,06– 1,0 ± 0,95 |
| Депресивно-меланхолічні риси (D) | 0,68 ± 0,648– 2,34 ± 1,16 | 0,66 ± 0,728– 1,55 ± 0,97 | 1,09 ± 0,73– 1,57 ± 0,78 |
| Маніакальні прояви (М) | 2,38 ± 1,27– 1,21 ± 1,0 | 2,55 ± 1,27– 1,22 ± 0,97 | 2,24 ± 1,07– 1,14 ± 1,09 |
Серед начальницького складу найбільш вираженим є фактор сексуальної не диференційованості.