При інтерпретації даних, отриманих за допомогою ОД, завжди варто пам'ятати про те, що в них відбиваються суб'єктивні, емоційно-важливі уявлення людини про самого себе та інших людей, його відносини, що можуть лише частково відповідати реальному положенню справ, але часто самі по собі мають першорядне значення.
ОД може бути використаний у тих випадках, коли необхідно одержати інформацію про суб'єктивні аспекти відносин досліджуваного до себе і до інших людей. У цьому відношенні ОД зіставимо з двома категоріями психодіагностичних методів – з особистісними опитувальникам і соціометричними шкалами. Від особистісних опитувальників він відрізняється стислістю і прямотою, спрямованістю на дані самосвідомості. Деякі традиційні, одержувані за допомогою опитувальників характеристики особистості, можуть бути отримані і за допомогою ОД. Рівень самоповаги, домінантності-тривожності і екстраверсії-інтроверсії є досить важливим показником у таких клінічних задачах, як діагностика неврозів, пригранічних станів, диференціальна діагностика, дослідження динаміки стану в процесі реабілітації, контроль ефективності психотерапії і т.д. Стислість методу дозволяє використовувати його не тільки самостійно, але й у комплексі з іншими діагностичними процедурам.
Від соціометричних методів ОД відрізняється багатомірністю характеристик відносин і більшою їхньою узагальненістю. Як метод одержання взаємних оцінок ОД можна рекомендувати до застосування в двох областях: у груповій і сімейній психотерапії.
Методика Сонді належить до групи проективних методів, які дозволяють отримати обєктивну картину стану базисних, стрижньових, індивідуально-психологічних властивостей людини.
Теоритичні засади методу Сонді
Теоретичною базою методу є психодинамічна теорія З. Фрейда. Сонді вважає, що життя людини управляється, по-перше, латентною енергією ваблення, і, по-друге, енергією над-Я. Джерелом ваблення є гени. Генетично мінімальною одиницею ваблення є імпульсивна тенденція, яка не може бути успадкована одна, без відповідного батьківського партнера. Якщо на передній план виходить лише одна тенденція, то друга залишається латентною чекає свого прояву.
Таким чином, за Сонді, імпульсивні тенденції закладені завжди подвійно, як пари. Дві спадково зчеплені тенденції разом утворюють потребу або фактор.
Тест Сонді був задуманий як методика дослідження індивідуально-варіабельних механізмів ваблень і механізмів Я. Його основний принцип – інтерпретація простих імпульсивних виборів: з 6 серій по вісім фотографій обстежуваний вибирає ті, які здаються йому симпатичними і несимпатичними.
Фотографії представляють індивідів, які страждають на виражену тяжку патологію ваблень і клінічні діагнози яких точно відомі. Фотографії представляють хворих за вісьмома потребами (факторами). Хворі за кожним фактором зображені на шести фотографіях. Таким чином, загальне число фотографій розділено порівну між факторами, носіями яких є зображені на фотографіях хворі. Результат по певному фактору визначається спільним вибором симпатичних і антисимпатичних портретів.
Тестовий апарат складається з 48 портретів по вісім у шести серіях. Кожен з восьми портретів, що складає серію, зображує індивіда, який за одним імпульсивним фактором явно хворий. В серії представлені усі вісім імпульсивних факторів, причому кожному фактору відповідає один портрет. Отже, в цілому тесті імпульсивні фактори представлені на шести фотографіях кожний.
Основне психодіагностичне обстеження ваблень за Сонді складається з двох частин. Перша частина полягає у виборі дванадцяти симпатичних і дванадцяти не симпатичних портретів, вона діагностує ті імпульсивні ваблення, які завдяки своїй епізодичній актуальності висуваються на передній план особистості.
Друга частина обстеження полягає у виборі тих 24 портретів, які залишились невибраними у першому відборі. За результатами другої частини складається висновок про імпульсивні ваблення тієї частини особистості, яка актуально і неусвідомлювано лишилась на задньому плані.
Літери на схемі профілю означають у закодованому вигляді ті потреби (фактори), яким відповідає кожен з восьми портретів певної серії, а саме:
H – сексуальна недиференційованість;
S – садизм;
E – епілептоїдні тенденції;
Hy – істеричні прояви;
K – кататонні тенденції;
P – параноїдні тенденції;
D – депресивно-меланхолічні риси;
M – маніакальні прояви.
За теорією Сонді, позитивні вибори свідчатьпро те, що обстежуваний задоволений данною тенденцією у собі і реалізації потреби заважають лише зовнішні обставини, людина лише чекає зручного моменту для задоволення цієї потреби.
Негативні вибори говорять про те, що людина не задоволена відповідною тенденцією, заперечує її прояви в собі, а реалізації даної потреби перешкоджають внутріособистісні заборони.
Фактор h – сексуальна недиференційованість (ерос фактор). Позитивні вибори свідчать про тенденцію до персональної любові і ніжності; негативні – про тенденцію до любові до людства, гуманізму.
Фактор s – садизм (фактор мужності або танатос фактор). Позитивні вибори свідчать про такі риси, як мужність, активність, агресивність, садизм; негативні – про протилежні риси – цивилізованість, пасивність, покірливість, готовність до самопожертви.
Фактор e – епілептоїдні тенденції (етос фактор). Позитивні вибори повязані з такими рисами, як доброта, справедливість, терпимість, готовність допомогти іншому; негативні – із такими, як збудливість, ревнощі, нетерпимість, ненависть.
Фактор hy – істеричні прояви (фактор моралі). Позитивні вибори свідчать про такі якості, як демонстративність, прагнення справити враження на навколишніх, артистизм; негативні вибори – про скромність, моральну цензуру, схильність до фантазування.
Фактор k – кататонні прояви (матеріальний фактор Я). Позитивні вибори означають присутність таких особистісних якостей, як егоцентризм, педантизм, нарцисизм, образливість; негативні вибори – про самовідречення, витіснення, індивідуально-деструктивні тенденції.
Фактор р – параноїдні тенденції (духовний фактор Я). Позитивні вибори свідчать про прагнення до лідерства, суперництва, завищену самооцінку; негативні про занижену самооцінку, заздрість, обережність, підозрілість.
Фактор d – депресивно-меланхолічні риси (фактор вірність – невірність). Позитивні вибори означають комунікабельність, активність, невірність; негативні – про песимізм, вірність, самовідречення, інтроверсію.
Фактор m – маніакальні прояви (фактор ваблення до контактів). Позитивні вибори підтверджують наявність прагнення до насолоди, веселощів, знаходження у групі; негативні вибори свідчать про тенденції до самотності, самостійність, незалежність.
Загальна математична обробка результатів дослідження проводилася з використанням методів математичної статистики. Підраховувалася середня арифметична варіаційного ряду і вірогідність відмінностей між середніми величинами за допомогою критерію Ст’юдента. Критерій Ст’юдента є параметричним і дозволяє прямо оцінити розходження в середніх, отриманих у двох вибірках, причому мінімальна вибірка повинна складатися з 5 чоловік. Різниця між показниками приймалася за статистичне достовірну при р< 0,05.
3. Дослідження особливостей проявів професійної деформації у працівників пенітенціарної системи різних підрозділів та з різним стажем роботи
3.1 Особливості проявів професійної деформації у працівників в залежності від умов професійної діяльності
Для аналізу впливу на процес формування та розвитку професійної деформації працівників пенітенціарної системи в різних умовах професійної діяльності було проведено дослідження, для участі в якому в було запрошено працівників, службова діяльність яких суттєво відрізняється. Це працівники Олексіївської виправно-трудової колонії №25 та Виправано-трудової колонії №42 м. Харкова, а саме-начальницький склад колонії, офіцерський склад чергових варт та рядовий і сержантський склад чергових варт.
Після обробки даних, отриманих за методикою Ямпольського, ми одержали такі результати (Табл. 3.1.).
Аналізуючи отримані результати ми бачимо, що серед рядового і сержантського складу чергових варт найбільший показник має фактор «розторможеності», який визначає ступінь стриманості соціалізованості поводження. Високі показники за цією шкалою свідчать про наявність у цих працівників розкутості, відсутності соціальної конформності, поганий самоконтроль, імпульсивність, прагнення до гострих афективних переживань.
Таблиця 3.1.Середні показники за методикою Ямпольського у працівників різних підрозділів
| Назва шкали | Підрозділ пенітенціарної системи | ||
| РтаССЧВ | ОСЧВ | НС | |
| 1. Шкала брехні | 29,48 | 17,77 | 22.00 |
| 2. Невротизм | 2,59±1,9 | 3,96 ±2,29 | 3,62 ±2,78 |
| 3. Психотизм | 5,23±2,02 | 8,04±2,61 | 6,33±1,59 |
| 4. Депресія | 5,00±1,79 | 5,52±2,29 | 5,62±2.01 |
| 5. Совіснісь | 5,00±2,34 | 3,66±1,84 | 4,76± 2,44 |
| 6. Розторможеність | 7,57±1,78 | 7,77 ±1,15 | 8,24± 1,44 |
| 7. Активність | 6,43±2,73 | 6,70±2,69 | 6,47 ±2,78 |
| 8. Боязливість | 3,51±2,46 | 3,33± 2,72 | 3,24±2,68 |
| 9. Комунікативність | 7,53±2,67 | 7,96±2,60 | 7,95±2,14 |
| 10. Естетична вразливість | 4,81±2,96 | 4,96± 3,45 | 6,71± 3,05 |
| 11. Жіночність | 5,15±2,32 | 4,26± 2,49 | 5,43 ±2,53 |
| 12. Психічна неврівноваженість | 3,26± 1,55 | 4,00 ±2,08 | 3,86 ±1,75 |
| 13. Асоціальність | 5,46±1,82 | 6,55±1,62 | 6,28±1,42 |
| 14. Екстраверсія | 7,47±2,29 | 7,70± 2,33 | 8,48±3,08 |
| 15. Сенситивність | 4,17±2,12 | 3,96± 2,59 | 12,95± 8,69 |
Другу позицію займає шкала «комунікативності», яка спрямована на вимір широти й інтенсивності спілкування. Високі показники за цією шкалою говорять про яскравість емоційних проявів, природність і невимушеність поводження, готовність до співробітництва.