| Характер виработки установки | оптимальний |
| Чуттєвість до установки | висока |
| Фіксація установки | середня |
| Визначення ригідності або гнучкості мислення | середня гнучкість мислення |
| Респондент 3 | |
| Показник скорості мислення | (19 + 17 + 15 + 15 + 17 + 16 + 5 + 12 + 12 + 10) / 10 = 13,8 |
| Скорость виработки установки | (19 + 17 + 15 + 15 + 17) / 5 = 16,6 |
| Залежність пошука рішення від установки | (16 + 5 + 12 + 12 + 10) / 5 = 11 |
| Характер виработки установки | оптимальний |
| Чуттєвість до установки | середня |
| Фіксація установки | низька |
| Визначення ригідності або гнучкості мислення | середня гнучкість мислення |
| Респондент 4 | |
| Показник скорості мислення | (12 + 10 + 11 + 12 + 9 + 10 + 6 + 6 + 6 + 8) / 10 = 9 |
| Скорость виработки установки | (12 + 10 + 11 + 12 + 9) / 5 = 10,8 |
| Залежність пошука рішення від установки | (10 + 6 + 6 + 6 + 8) / 5 = 7,2 |
| Характер виработки установки | оптимальний |
| Чуттєвість до установки | середня |
| Фіксація установки | низька |
| Визначення ригідності або гнучкості мислення | середня гнучкість мислення |
| Респондент 5 | |
| Показник скорості мислення | (19 + 16 + 15 + 15 + 17 + 12 + 5 + 12 + 12 + 10) / 10 = 13,3 |
| Скорость виработки установки | (19 + 16 + 15 + 15 + 17) / 5 = 16,4 |
| Залежність пошука рішення від установки | (12 + 5 + 12 + 12 + 10) / 5 = 10,2 |
| Характер виработки установки | оптимальний |
| Чуттєвість до установки | середня |
| Фіксація установки | низька |
| Визначення ригідності або гнучкості мислення | середня гнучкість мислення |
Після проведення дослідження за методикою «Вивчення ригідності мислення» всі респонденти показали достатній рівень гнучкості мислення.
Друга методика за якою буде проведене дослідження рис особистості це методика «Шкала самоповаги Розенберга». Результати дослідження приведені в таблиці 2.3, протоколи дослідження надані в Додатку Б.
Таблиця 2.3
Інтегровані рузельтати після проведення дослідження за методикою «Шкала самоповаги Розенберга»
| Твердження | Респонденти | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | повністю згоден | повністю згоден | повністю згоден | згоден | згоден |
| 2 | абсолютно не згоден | не згоден | не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден |
| 3 | повністю згоден | повністю згоден | повністю згоден | згоден | повністю згоден |
| 4 | повністю згоден | повністю згоден | згоден | повністю згоден | повністю згоден |
| 5 | абсолютно не згоден | не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | не згоден |
| 6 | повністю згоден | повністю згоден | повністю згоден | повністю згоден | повністю згоден |
| 7 | повністю згоден | повністю згоден | згоден | повністю згоден | повністю згоден |
| 8 | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | не згоден |
| 9 | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден |
| 10 | абсолютно не згоден | не згоден | абсолютно не згоден | абсолютно не згоден | не згоден |
| Разом | 25 балів | 22 бали | 21 бал | 23 бали | 21 бал |
| Високий рівень самоповаги | Високий рівень самоповаги | Високий рівень самоповаги | Високий рівень самоповаги | Високий рівень самоповаги | |
Після проведення дослідження за методикою «Шкала самоповаги Розенберга» всі респонденти показали достатньо виской рівень самоповаги.
Третя методика за якою буде проведене дослідження рис особистості це методика «Особова агресивність і конфліктність». Результати дослідження приведені в таблиці 2.4, протоколи дослідження надані в Додатку В.
Таблиця 2.4
Інтегровані рузельтати після проведення дослідження за методикою «Особова агресивність і конфліктність»
| Шкали | Респонденти | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Запальність | 5 | 4 | 6 | 7 | 6 |
| Напористість | 8 | 6 | 3 | 4 | 8 |
| Образливість | 5 | 8 | 4 | 5 | 4 |
| Непоступливість | 8 | 5 | 5 | 6 | 5 |
| Безкомпромісність | 6 | 6 | 8 | 3 | 5 |
| Мстивість | 4 | 7 | 6 | 3 | 6 |
| Нетерпимість до думки інших | 4 | 4 | 2 | 3 | 8 |
| Підозрілість | 3 | 2 | 5 | 5 | 4 |
| Показник позитивної агресивності = Напористість + Непоступливість | 16 | 11 | 8 | 10 | 13 |
| Показник негативної агресивності = Нетерпимість до думки інших + Мстивість | 8 | 11 | 8 | 6 | 14 |
| Узагальнений показник конфліктності = Безкомпромісність + Образливість + Мстивість + Запальність | 20 | 25 | 24 | 18 | 21 |
Після проведення методики «Особова агресивність і конфліктність» можна зробити загальний висновок, ніхто з респонденті не виявив повищених показників негативних проявів таких як «показник негативної агресивності» та «загальний показник конфліктності» всі респонденти показали середній рівень за цими показниками.
2.3. Практичні рекомендації по розвитку особистісних якостей
психодіагностика риси особистість
Самооцінка пов'язана з однією з центральних потреб людини — потребою в самоутвердженні, з прагненням людини знайти своє місце в житті, затвердити себе як члена суспільства в очах оточуючих і в своїй власній думці.
Під впливом оцінки оточуючих в особистості поступово складається власне відношення до себе і самооцінка своєї особистості, а також окремих форм своєї активності: спілкування, поведінки, діяльності, переживань. Самооцінка може бути оптимальною і неоптимальною. При оптимальній, адекватній самооцінці особистість правильно співвідносить свої можливості і здібності, достатньо критично відноситься до себе, прагне реально дивитися на свої невдачі і успіхи, прагне ставити перед собою досяжну мету, яка можна здійснити на ділі. До оцінки досягнутого вона підходить не тільки з своїми мірками, але і прагне передбачати, як до цього віднесуться інші люди: товариші і близькі. Іншими словами, адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реальної міри, тобто без дуже великої переоцінки, але і без зайвої критичності до свого спілкування, поведінки, діяльності, переживань. Така самооцінка є якнайкращою для конкретних умов і ситуацій. До оптимальної відносяться самооцінки «високого рівня» і вище середнього рівня» (особистість заслужено цінує, поважає себе, задовола собою), а також «середній рівень» (людина поважає себе, але знає свої слабі сторони і прагне самовдосконалення, саморозвитку). Але самооцінка може бути і неоптимальною — надмірно завищеною або заниженою.
На основі неадекватно завищеної самооцінки виникає неправильне уявлення про себе, своєї особистості і можливостей, яка ідеалізується, своєї цінності для оточуючих, для загальної справи. В таких випадках людина йде на ігнорування невдач ради збереження звичайної високої оцінки самої себе, своїх вчинків і справ. Відбувається гостре емоційне «відштовхування» всього, що порушує уявлення про себе. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, відношення до неї стає неадекватним — чисто емоційним. Раціональне зерно оцінки випадає повністю. Тому справедливе зауваження починає сприйматися як причіпка, а об'єктивна оцінка результатів діяльності — як несправедливо занижена. Неуспіх предстає як наслідок чиїхсь підступів або обставин, що несприятливо склалися, жодною мірою не залежних від дій самого студента.
Особистість із завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це — слідство власних помилок, лінощів, браку знань, здібностей або неправильної поведінки. Виникає важкий емоційний стан — афект неадекватності, головною причиною якого є стійкість стереотипу завищеної оцінки своєї особистості. Якщо ж висока самооцінка пластична, міняється відповідно реальному стану справ — збільшується при успіху до знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особистості, оскільки їй доводиться прикладати максимум зусиль для досягнення поставленої мети, розвивати свої здібності і волю [27, 282].
Самооцінка може бути і заниженою, тобто нижче за реальні можливості. Звичайно це приводить до невпевненості в собі, боязкості і відсутності дерзань, неможливості реалізувати свої здібності. Такі особистості не ставлять перед собою серйозних цілей, обмежуються рішенням буденних задач, дуже критичні до себе.
Дуже висока або дуже низька самооцінка порушують процес самоврядування, спотворюють самоконтроль. Особливо це помітно в спілкуванні, де особистості із завищеною і заниженою самооцінкою виступають причиною конфліктів. При завищеній самооцінці конфлікти виникають через зневажливе відношення до інших людей і неуважного поводження з ними, дуже різких і необгрунтованих висловів на їх адресу, нетерпимості до чужої думки, прояву зарозумілості і зарозумілості. Низька критичність до себе заважає їм навіть помічати, як вони кривдили інших зарозумілістю і незаперечністю думок.
При заниженій самооцінці конфлікти можуть виникати через надмірну критичність людей. Вони дуже вимогливі до себе і ще більш вимогливі до інших, не прощають жодного промаху або помилки, схильні постійно підкреслювати недоліки інших. І хоча це робиться з якнайкращих спонук, все ж таки стає причиною конфліктів внаслідок того, що трохи можуть терпіти систематичне «пиління». Коли в тобі бачать тільки погане і постійно указують на це, то виникає неприязнь до джерела таких оцінок, думок і дій.