Завдяки цій методиці можна перевірити здібність до перемикання уваги, що необхідно для більшості спеціальностей, які потребують значного свідомого контролю над результатами діяльності.
Методика "Пам’ять на числа" досліджує здатність людини запам’ятовувати, призначена для оцінки короткочасної зорової пам'яті, її об'єму та точності.
Завдання полягає в наступному. Обстежуваним демонструється протягом 20 секунд таблиця з дванадцятьма двозначними числами, які потрібно запам'ятати і, після того, як таблиця прибрана, записати на бланку.
Методика зручна для групового тестування, оскільки процедура не займає багато часу. Застосовується для визначення індивідуального об’єму короткочасної пам’яті та може проводитись разом з іншими методиками, що тестують мнемічні здібності.
Методика "Кількісні відносини" призначається для оцінки логічного мислення. Для цього обстежуваним пропонуються для вирішення 18 логічних завдань. Кожне з них містить 2 логічні посилки, в яких букви знаходяться в якихось чисельних відносинах між собою. Спираючись на пред'явлені логічні посилки, треба вирішити, в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, що стоять під межею.
У змістовному плані когнітивні структури особистості є системами організації узагальнено-типізованих знань, що є одночасно механізмами збору, використання і зберігання інформації. Будова когнітивних структур характеризується різноманітністю елементів і ієрархічністю рівнів реалізації. Результати їх дії виявляються в особливостях різних сфер психічної діяльності: у перцепції, мисленні, мові, довільності поведінки, пам'яті, в кількості і чіткості знань, умінь. З функціональної точки зору, когнітивна структура є універсальною одиницею роботи свідомості, основою всіх форм взаємодії з дійсністю. Когнітивні структури і є та суть, що розвивається з віком і в процесі навчання. Розвиток когнітивних структур йде від синкретичних форм до впорядкованих, внутрішньо розчленованих. Складні структури формуються з простих, дифузних, але не через просте підсумовування, а шляхом інтеграції старих схем у нові, і утворення в результаті зовсім іншої якості.
Розвиток найскладнішого пізнавального процесу - мислення у великій мірі визначається розвитком маніпулювання предметами. Маніпулювання, яке спочатку не має свідомої цілі, потім починає визначатися об'єктом, на який воно направлене, і набуває осмисленого характеру.
Інтелектуальний розвиток дитини здійснюється в ході її наочної діяльності та спілкування, в ході освоєння суспільного досвіду. Наочно-дієве, наочно-образне та словесно-логічне мислення - послідовні ступені інтелектуального розвитку. Генетично найбільш рання форма мислення - наочно-дієве мислення, перші прояви якого в дитини можна спостерігати в кінці першого - початку другого року життя, ще до оволодіння нею активною мовою.
У своєму становленні мислення проходить дві стадії: допонятійну та понятійну. Допонятійне мислення - це початкова стадія розвитку мислення у дитини, коли її мислення має іншу, ніж у дорослих, організацію; думки дітей одиничні, про даний конкретний предмет. При поясненні чогось все зводиться ними до знайомого. Більшість думок - думки по схожості, або аналогії, оскільки в цей період в мисленні головну роль грає пам'ять.
Поняття когнітивного стилю використовується для позначення, з одного боку, міжіндивідуальних особливостей в процесах обробки інформації та, з іншого боку, виділення типів людей в залежності від особливостей їх когнітивної організації. Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. Вони розглядають "когнітивний стиль" як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач (що і як я повинен робити, щоб дізнатись), а також механізм, що здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях, а також, що характеризується стійкістю в часі.
З цього випливає, що індивідуальний стиль діяльності може формуватися і формується на основі когнітивного стилю особистості, а не навпаки.
Конкретні дослідження, що проводяться рамках "стильового" підходу, спрямовані на пошук різних варіантів діяльності, і тільки потім на порівняння їх ефективності. Когнітивний стиль особистості - це одна з формальних характеристик особистості, які утворюють так звану формально-типологічну інфраструктуру в системі регулятивних процесів. Це випливає з розуміння когнітивного стилю особистості як системно-адаптаційної характеристики.
Загалом, вказують, що когнітивним стилям притаманні такі риси, як стабільність, стійкість, у тому числі й вікова постійність. Тому стилі характеризуються як певні схильності, ставлення, диспозиції, установки, домінуючі способи та манера діяти.
1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. - 299с.
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. - 311с.
3. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. М.: Наука, 1999. - 349 с.
4. Артюхович Ю.В. Нормативно-ценностная модель личности русского крестьянина. К.: АСТ, 2007. - 167 с.
5. Асмолов А.Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров: Психолог. Психопедагог. Психоисторик. М.: ИПП, 1996. - 768с.
6. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологичес-кого анализа. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367 с.
7. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. - 422 с.
8. Бодалев А.А. Психология общения. М.: Мысль, 1996. - 256 с.
9. Бодалёв А.А., Ганжин В.Т., Деркач А.А. Человек и цивилизация в зеркале акмеологиии. К.: НТЦ, 2002. - 422 с.
10. Божович Л.И. Избранные психологические труды: проблемы фор-мирования личности. М.: МПА, 1995. - 209 с.
11. Большой российский энциклопедический словарь. М.: Мысль, 2003. - 773 с.
12. Бурлачук Л.Р. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. - 168 с.
13. Великий П.П. Социологические исследования. М.: Педагогика, 1980. - 322 с.
14. Данилова Н.Н. Психофизиология. Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. - 244 с.
15. Гальперин П.Я. К теории программированного обучения. М.: Знание, 1967. - 433 с.
16. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. - 560 с.
17. Клименченко О.Н. Когнитивные и личностные детерминанты успешности мыслительной деятельности на примере решения малых творческих задач. К.: Эксмо, 2007. - 416 с.
18. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. М.: Политиздат, 1977. - 322с.
19. Нещадин А. Феномен города: Социально-экономический анализ. М.: Изограф, 2001. - 239 с.;
20. Панчук Е.Ю. Формирование речевой репрезентативной структуры у дошкольников в процессе семиотического обучения. К.: Баттерс, 2007. - 375с.
21. Патрушев В.Д. Жизнь горожанина. М.: Академия, 2000. - 160с.
22. Петренко В.Ф. Введение в экспериментальную психосемантику. Исследование форм репрезентации в обыденном сознании. М.: Наука, 1989. - 411с.
23. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988. - 234с.
24. Серёгина Т.Н. Черты личности и когнитивный стиль: взаимодействие и роль в успешности обучения. М.: Знамя, 1977. - 386с.
25. Серкин В.П. Методы психосемантики. М.: Аспект Пресс, 2004. - 207 с.
26. Холодная М.А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. М.: ПЕР СЭ, 2002. - 304 с.
27. Холодная М.А. Структурная организация индивидуального интеллекта. М.: АСТ, 1998. - 544 с.
28. Хьелл Д., Зиглер Д. Теория личности. М.: Знамя, 1997. - 268 с.
29. Чуприкова Н.И. Система обучения. М.: Высшая школа, 1969. - 384 с.
30. Шкуратова И.П. Когнитивный стиль. М.: Наука, 1977. - 380 с.
Додатки
Додаток А
Таблиця А.1
Стимульний матеріал до методики "Червоно-чорна таблиця"
(у масштабі 1:1)
| 8 - к | 24 - у | 13 - м | 7 - ф | 22 - б | 12 - и | 5 - б |
| 8 - л | 14 - ф | 14 - р | 17 - ш | 15 - д | 6 - г | 3 - е |
| 19 - к | 3 - к | 18 - ч | 23 - к | 16 - р | 18 - л | 17 - р |
| 21 - р | 13 - а | 1 - р | 22 - ш | 11 - р | 23 - г | 20 - г |
| 5 - м | 10 - с | 4 - ф | 25 - р | 21 - ц | 2 - т | 19 - ж |
| 12 - ж | 6 - б | 16 - у | 20 - м | 4 - с | 10 - б | 9 - а |
| 2 - н | 7 - н | 11 - л | 15 - у | 9 - к | 24 - н | 1 - в |
Протокол № 1
до методики "Червоно-чорна таблиця"
Випробуваний: Гриниченко Т. О.
Експериментатор: Гриниченко О. О.
Самопочуття випробуваного: задовільне
Дата: 21.12.2009 18: 07
Випробуваний правильно відмітив десять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює 15 пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного середній рівень здібності до перемикання уваги.
Протокол № 2
до методики "Червоно-чорна таблиця"
Випробуваний: Путиля Р.М.
Експериментатор: Гриниченко О.О.
Самопочуття випробуваного: задовільне
Дата: 23.12.2009 10: 42
Випробуваний правильно відмітив чотирнадцять пар букв за встановлений час. Так як норма для дорослої людини дорівнює п’ятнадцять пар букв, то результат свідчить про те, що у випробуваного дуже високий рівень здібності до перемикання уваги.
Додаток Б
Таблиця Б.1
Стимульний матеріал до методики "Пам'ять на числа"
(у масштабі 1:1)
| 13 | 91 | 47 | 39 |
| 65 | 83 | 19 | 51 |
| 23 | 94 | 71 | 87 |
Протокол № 1
до методики "Пам'ять на числа"
Випробуваний:
Експериментатор:
Самопочуття випробуваного: задовільне
Дата: 21.12.2009 19: 31
Випробуваний відтворив по пам’яті сім чисел. Норма для дорослої людини дорівнює сім чисел, тобто у випробуваного досить добре розвинена короткочасна пам’ять.