Цікавими в контексті досліджуваної проблеми видаються дані, за якими чоловіки широко й глобально дивляться па проблеми та явища, а жінки більш тонко відбивають, відтворюють світ, орієнтуючись па деталі та нюанси, тобто є більш конкретними.
Найчастіше дослідники вказують на психологічні відмінності між статями у виявленні емоційності. Ці відмінності можна розглядати на кількох рівнях. З одного боку, маємо справу зі здатністю розуміти емоційні стани інших (емпатія) та вмінням виразити це розуміння (емпатична експресія). З другого можна говорити про переживання самою людиною своїх емоцій (емоційні переживання) та способи виражати ці емоції (емоційна експресія). На думку І.С.Кона. жінки емоційно тонші, ніж чоловіки. Результати низки досліджень свідчать про те, що жінки більш здатні до емпатії. вони зазвичай краще й правильніше відчувають та інтерпретують емоції оточення. Разом з тим відзначається, що жінкам більшою мірою притаманні тривожність та емоційна нестабільність.
Ряд дослідників вказують на інтуїцію, як прикметну рису психіки жінки, і на розсудливість — чоловіка.
Суттєвими є статеві відмінності в дослідженнях інтелекту чоловіків і жінок. Так. результати досліджень свідчать про те. що в жінок значно частіше переважає наочно-образний та вербальний інтелект, а в чоловіків – формально-логічний.
Однією з найстійкіших рис чоловіків визнається високий рівень домагань|. Саме тому чоловіки прагнуть досягти становища з високим статусом. Враховуюче те. що більшість чоловіків виконують владні функції, вони здійснюють вплив, а жінки підкоряються йому. Чоловіки прагнуть домінувати, виявляти свою владність. Вони здебільшого рішучі та впевнені в собі. їм притаманні більша автономність і менша поступливість.
Жінки ж. як вважає ряд авторів, схильні до виконавчої роботи. Цьому сприяють такі їхні риси як дисциплінованість, уважність, акуратність, старанність та вміння пристосовуватися до виконання монотонних і одноманітних операцій.
Досліджуючи з огляду на статеві відмінності таку характеристику особистості, як "залежність-незалежність". учені дійшли висновку, що вона формується в процесі соціалізації. Заслуговує па увагу, на нашу думку, і розгляд дослідницями феміністського спрямування поняття "залежність" у стосунках владування підпорядкування як "передачу повноважень". Дж. В. Джоржан стверджує, що влада означає перевагу, а також контроль і координацію дій людей. І хоча більшість жінок вважає, що влада як така їм не потрібна, однак вони беруть участь у психологічному вихованні інших людей і тим самим сприяють їх особистісному зростанню. Отже, прихильники цієї теорії інтерпретують залежність як позитивну якість, що сприяє особистісному розвитку та зростанню людини.
Досить суттєвими с психологічні відмінності між статями, які полягають у тому, що жінки порівняно з чоловіками виявляють більше чутливості до соціальних обставин. їх більше цікавить думка оточення, пошт більше схильні до впливу та навіювання. їх поведінка більш конформна.
Вони також сприйнятливі й чутливі. Серед інших можна виділити психологічні відмінності: у стилях прийняття рішень - якщо чоловіки схильні приймати рішення швидко й рішуче, то для жінок більш характерні тривалі роздуми й консультації з близькими; у самооцінці — чоловіки підсвідомо оцінюють себе вище, ніж оточення, а жінки - вище оцінюють чоловіків, ніж себе; у виявленні агресивності (більшою мірою властива чоловікам); альтруїзм (характерний для жінок); відповідальності (більше розвинена в жінок); у більшій гнучкості жінок у ставленні до різноманітних зовнішніх впливів соціального середовища тощо.
Таким чином, проведений теоретичний аналіз наукової літератури свідчить про наявність певних специфічних рис. які характерні для представників певної статі. Проте, не дивлячись на велику кількість досліджень, присвячених вивченню психологічних відмінностей між чоловіками і жінками, експериментальних даних з цієї проблеми недостатньо і вони часто суперечливі. Втім, проблема статевої диференціації традиційно є складною для теоретичного осмислення, адже досить важко однозначно розділити поведінку людини відносно до статі.
Індивідуальність особистості, взята у гендерному вимірі, визначається ступенем вираженості та особливостями поєднання рис. віднесених до актуальних (тобто прийнятих в якості соціальної норми в даному суспільстві) конструктів маскулінності–фемінності. Водночас варто відзначити, що в наведених дослідженнях розглядався, як правило, якийсь один чи кілька аспектів цього питання — комплексного вивчення феномену не відбувалось. Крім цього, останнім часом дедалі частіше виявляється тенденція до зближення гендерних ознак, тенденція до маскулінізації жінок та фемінізації чоловіків, особливо в молодіжному середовищі.
Аналізуючи результати досліджень О.М.Скнара відзначаємо, що найбільш значущою якістю, яка характеризує чоловіків, на думку молоді, є владність. Далі в міру зменшення наводимо ще 9 найбільш "навантажених" якостей: об'єкта (ділова) спрямованність, агресивність, автономність, глобальний інтелект. спрощеність, дистанційованість, конкретний інтелект. З деяким відривом ідуть ретельність та рефлексивність.
Дещо різняться між собою гендерні портрети чоловіка в уявленнях чоловіків та жінок (дивитись таблицю 2.1). Хоча представники обох статей однозначно висловилися щодо владності, ретельності та рефлексивності чоловіків, проте розміщення інших якостей значно різняться.
Таблиця 2.1
| В уявленнях молоді | Частота вибору | В уявленнях юнаків | Частота вибору | В уявленнях юнок | Частота вибору |
| Владиість | 11 5 | Владність | 60 | Владність | 55 |
| Об’єктна спрямованість | 106 | Об'єктна спрямованість | 56 | Агресивність | 52 |
| Агресивність | 103 | Автономність | 53 | Спрощеність | 51 |
| Автономність | 95 | Агресивність | 51 | Об'єктна спрямованість | 50 |
| Глобальний інтелект | 93 | Глобальний інтелект | 50 | Дистанційованість | 44 |
| Спрощеність | 93 | Конкретний інтелект | 44 | Глобальний інтелект | 43 |
| Дистанційованість | 83 | Спрощеність | 42 | Автономність _ | .42 |
| Конкретний інтелект | 74 | Дистанційованість | 39 | Конкретний інтелект | 30 |
| Ретельність | 47 | Ретельність | 27 | Ретельність | 20 |
| Рефлексивність | 43 | Рефлексивність | 25 | Рефлексивність | 18 |
Гендерний портрет чоловіка в уявленнях молоді
Наприклад, суттєві відмінності помітні в оцінці таких якостей, як об'єктна (ділова) спрямованість (2-га позиція в уявленнях чоловіків і 4-та — у жінок), автономність (відповідно - 3-тя і 7-ма), агресивність (4-та й 2-та), глобальний інтелект (5-та і 6-та), конкретний інтелект (6-та і 8-ма), спрощеність (7-ма і 3-тя), дистанційованість (8-ма і 5-та).
Така конфігурація якостей свідчить про те, що чоловіки "бачать" представників своєї статі більш діловими, незалежними й високо інтелектуальними (приписують собі як глобальний, так і конкретний інтелект), тоді як жінки більшою мірою звертають увагу на такі якості чоловіків, як агресивність, спрощеність і дистанційованість.
Таблиця 2.2 Гендерний портрет жінки в уявленнях молоді
| В уявленнях молоді | Частота вибору | В уявленнях юнаків | Частота вибору | В уявленнях юнок | Частота вибору |
| Витонченість | 117 | Витонченість | 58 | Витонченість | 59 |
| Емпатія | 106 | Залежність | 56 | Емпатія | 57 |
| Залежність | 104 | Самопереживання | 53 | Поступливість | 51 |
| Самопереживання | 99 | Суб'єктна спрямованість | 50 | Залежність | 48 |
| Поступливість | 98 | Емпатія | 49 | Суб'єктна спрямованість | 46 |
| Суб'єктна спрямованість | 96 | Поступливість | 47 | Самопереживання | 46 |
| Рефлексивність | 79 | Рефлексивність | 36 | Рефлексивність | 43 |
| Ретельність | 75 | Ретельність | 34 | Ретельність | 41 |
| Конкретний інтелект | 48 | Дистанційованість | 21 | Конкретний інтелект | 31 |
| Дистанційованість | 40 | Спрощеність | 20 | Автономність | 19 |
| Конкретний інтелект | 17 | Дистанційованість | 19 |
Із наведених у таблиці 2 даних видно, що і чоловіки, і жінки вважають, що жінка мас бути передусім витонченою (1-ша позиція), їхні уявлення збігаються також стосовно "рефлексивності" (7-ма позиція) та '"ретельності" (8-ма) жінок. Цікаво, що молоді чоловіки, схоже, не хочуть бачити жінку розумною ("конкретний інтелект", за їх оцінкою, посів 11-ту позицію). До речі, й самі жінки не дуже високо поціновують цю якість (у їхніх уявленнях вона займає 9-те місце). Різняться уявлення молоді обох статей про жінку і стосовно таких її якостей як: залежність (2- та позиція в уявленнях чоловіків та 4-та — у жінок), самопереживаиня (відповідно 3-тя й 6-та), "суб'єктна (комунікативна) спрямованість" (4-та і 5-та). "емпатія" (5-та і . 2-га). поступливість (6-та і 3-тя). "дистанційованість" (9-та й 11-та). Доволі суперечливо виглядають уявлення чоловіків про те. що жінка має бути одночасно і "витонченою", і "спрощеною" (ця якість займає в чоловіків 10-те місце). Слід також відзначити, що сучасні жінки бачать себе "автономними" (ця якість в їхніх уявленнях на 10-му місці).
Така послідовність якостей свідчить про те, що "жіночими" чоловіки схильні вважати якості, спрямовані на внутрішнє життя, а також ті, що пов'язані зі спілкуванням, залежністю та пасивністю. Жінки ж більшого значення надають співпереживанню та поступливості, яку можна тлумачити як гнучкість. Поряд із "традиційно жіночими" визначено якості, які раніше вважатися "чоловічими", а саме: автономність та конкретний інтелект.