Мал. 2.3.11
На поданому малюнку ілюструється положення твердої волі як цінності серед засуджених. Різниця між двома проміжками часу доволі таки суттєва. На даному етапі відповідальність посідає п’яту сходинку, а після звільнення – дев’яту сходинку.
Мал. 2.3.12
На діаграмі 2.3.12 подане значення такої цінності як терпимість. Як і освіченість терпимість не змінила свого значення на даний час та після звільнення у системі цінностей засуджених.
Мал. 2.3.13
Значення такої цінності як чуйність відображено на діаграмі 2.3.13. З отриманих результатів можна зробити висновок, що для засуджених чуйність більше значення відіграє після звільнення (13 місце), а на момент знаходження в виправній колонії – 14 місце.
Мал. 2.3.14
Значення такої цінності як чесність серед засуджених відображена на діаграмі 2.3.14. Чесність, як і терпимість, не змінює свого значення у засуджених. Як на даний момент так і на момент звільнення чесніть займає четверту сходинку.
Мал. 2.3.15
На діаграмі 2.3.15 представлені результати дослідження щодо такої цінності як широта поглядів. На даному етапі життя серед засуджених ця цінність займає 15 місце, а після звільнення значимість широти поглядів дещо нижча – 17 місце.
Мал. 2.3.16
На діаграмі 2.3.16 зображене положення такої цінності як ефективність у справах. Цікавим є той факт, що ця цінність зймає останню позицію у системі цінностей засуджених, а її значимість не змінюється протягом часу (на даному етапі життя та після звільнення ранг 18).
Мал. 2.3.17
На малюнку 2.3.17 показане положення вихованості як цінності серед засуджених. Значимість цієї цінності не змінюється (на даний час ранг 3, після звільнення - 3).
Мал. 2.3.18
Дана діаграма (2.3.18) показує положення незалежності як цінності. Значимість незалежності серед засуджених не змінюється протягом часу: ранг 6 в обох випадках.
Таким чином, проаналізувавши отриманні данні за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокича можна зробити висновок, що лідируючі позиції серед засуджених займають такі цінності як здоров´я та акуратність (І), кохання та відповідальність (ІІ), свобода та вихованість (ІІІ), матеріально забезпечене життя та чесність (ІV), наявність вірних друзів та тверда воля (V). Дещо менше значення займають: щасливе сімейне життя та незалежність, цікава робота та життєрадісність, життєва мудрість та освідченність, активна життєдіяльність та дисциплінованість, впевненість у собі та самоконтроль. Такий стан речей можна пояснити тим, що перші позиції в системі ціннісних орієнтацій даного контингенту займає те, чого не вистачає і те, що найбільше цінується в місцях позбавлення волі.
Такі цінності як краса природи та нетерпимість до недоліків в собі - в інших, розваги - високі запити, творчість - ефективність в справах займають останні позиції в системі ціннісних орієнтацій засуджених. Тобто, людей даної категорії незначну роль відіграє те, чого надзвичайно бракує в місцях позбавлення волі. А такі поняття як розваги і творчість взагалі практично не існують в установах даного типу.
Кількісні результати отримані за методикою «Ціннісні орієнтації» С. С. Бубнова наведені у таблиці 2.4 та діаграмі 2.4.1.
Табл. 2.4 Результати тесту «Ціннісні орієнтації особистості» С. Бубнова
Цінність | Бали | ранг |
відпочинок | 54 | 7 |
матеріальна забезпеченість | 88 | 3 |
насолода прекрасним | 58 | 6 |
милосердя до інших | 30 | 8 |
кохання | 92 | 2 |
пізнання | 58 | 6 |
високий соціальний статус | 32 | 8 |
повага іншими людьми | 68 | 5 |
соціальна активність | 54 | 7 |
спілкування | 78 | 4 |
здоров´я | 98 | 1 |
Проаналізувавши отримані дані за методикою «Ціннісні орієнтації» С. С. Бубнова можна зробити наступні висновки. У осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі, найважливішими цінностями виступають здоров’я та кохання. А ось високий соціальний статус займає одну з останніх позицій. Низьке значення високого соціального статусу серед засуджених, на нашу думку, можна пояснити тим, що в закладах такого типу існує своя власна соціальна система, представники якої поділяються на 3 групи: лідери, нейтральні, знехтувані. І чим нижча за ієрархією група, до якої належить засуджений, тим нижчий статус та права людина має. Наше дослідження підтвердило існування такої соціальної системи.
Крім того така ієрархія цінностей підтверджується й іншими методиками.
На основі проаналізованих даних отриманих під час діагностики засуджених на предмет ієрархії цінностей можна зробити висновок, що висунута гіпотеза дослідження про те, що найбільш значущими для засуджених під час відбування покарання, виступають такі цінності як свобода, власне здоров´я, кохання, такі поняття як творчість, краса природи не мають для даних осіб значення - підтвердилась. Припущення про ситуативність цінностей також доведено.
Висновки до другого розділу
Нами було проведено дослідження ціннісних орієнтацій засуджених осіб, що відбувають строк покарання в колонії посиленого режиму. Метою проведеного нами дослідження було вивчення системи ціннісних орієнтацій осіб, що відбувають строк покарання в місцях позбавлення волі. В дослідженні приймало участь 20 засуджених, що мають першу судимість та відбувають строк покарання в Сумській виправній колонії № 116 віком до 25 років. В даному досліджені використовувався набір стандартизованих методик діагностики ціннісних орієнтацій: СЖО О.М. Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика діагностики ціннісних орієнтацій С. С. Бубнова.
Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2009 – 2010 років.
На першому етапі проводився аналіз стану вивчення проблеми ціннісних орієнтацій у зарубіжній та вітчизняній літературі, уточнювалася мета та гіпотеза дослідження. Проводився відбір психодіагностичного інструментарію.
На другому етапі проводилось експериментальне вивчення особливостей ціннісних орієнтацій засуджених, за допомогою раніше обраної батареї психодіагностичних методик.
На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність меті, гіпотезі та завданням дослідження, проводилось оформлення отриманих результатів.
З’ясувалося, що система ціннісних орієнтацій засуджених характеризується домінуванням «захисних», обумовлених фрустрацією цінностей: свободи, незалежності, попередніх сімейних та дружніх відносин, а також цінностей матеріального благополуччя. Одночасно ними демонструється значимість соціально схвалених інструментальних цінностей, таких як охайність, вихованість, відповідальність, чесність. При цьому, згідно отриманих нами результатів, для правопорушників характерно заперечення альтруїстичних цінностей – щастя інших, чуйності, терпимості й широти поглядів, а також цінностей розвитку, самореалізації й творчості. Також в ході дослідження було виявлено, що у засуджених дещо низький рівень реалізованості основних життєвих цінностей в даній групі. Це може свідчити про адаптаційний характер походження ціннісних орієнтацій засуджених.
За методикою С. С. Бубнова отримані дані дещо відрізняються від попередніх. Найважливішими цінностями виступають здоров’я та кохання. А ось високий соціальний статус займає одну з останніх позицій. Низьке значення високого соціального статусу серед засуджених, на нашу думку, можна пояснити тим, що в закладах такого типу існує своя власна соціальна система, представники якої поділяються на 3 групи: лідери, нейтральні, знехтувані. І чим нижча за ієрархією група, до якої належить засуджений, тим нижчий статус та права людина має.
В ході нашого дослідження підтвердилось висунуте припущення про ситуативний характер ціннісних орієнтацій засуджених. Про такий характер свідчать дані отримані в ході проведення методики «Ціннісні орієнтації» Рокича. Майже всі цінності, за виключенням кохання, вихованості незалежності, освіченості, терпимості, ефективності, змінили свої позиції.
засуджений рівень ціннісна орієнтація
Висновки
Цінності кожної людини – цілий світ: складний, динамічний. Кожна людина відноситься до фактів свого буття диференційовано. Вона оцінює факти свого життя по їх значимості, реалізує ціннісне відношення до світу. Цінністю являється для людини все, що має для нього певну значимість, особистісний або суспільний сенс. Цінність – уявлення про те, що є святим для людини, групи, колектива, суспільства вцілому, переконання і переваги людей, виражені в поведінці. Цінності – це ідеї, цілі, ідеали, до яких прагне людина і суспільство. Існують загальноприйняті цінності, такі як, кохання, престиж, повага, знання, гроші, . внутрішньогрупові цінності – політичні, релігійні, індивідуальні. Цінності об´єднуються в систему, яка з віком та обставинами життя змінюється. Функції цінностей різноманітні. Вони являються певними орієнтирами в житті людини; вони необхідні для підтримки соціального порядку й виступають як механізм соціального контроля.