Особливості ціннісних орієнтацій засуджених (стр. 7 из 10)

1. В якому порядку і в якому ступені реалізовані ці цінності у Вашому житті? (На це питання пропонується відповісти письмово, проставивши біля кожної цінності відсоток її реалізації у житті досліджуваного).

2. Як, на Вашу думку, розташувала би ці цінності ідеальна людина, довершена у всіх відносинах?

3. Як би розташували ці цінності, на Вашу думку, більшість людей?

Після проведення процедури тестування проводиться обробка та систематизація отриманих даних. Із запропонованих відповідей респондентів експериментатору необхідно вивести середнє значення рангування (порядковий номер цінності який найчастіше запропоновувався досліджуваними) певних цінностей, та середнє значення реалізації цих цінностей серед досліджуваних. Така сама процедура проводиться і з другим комплектом списків цінностей. Кількісний аналіз результатів подається в таблицях.

Якісний аналіз тестування дає можливість оцінити життєві ідеали, ієрархію життєвих цілей, цінностей – засобів та уявлення про норми поведінки, які особа розглядає в якості еталона.

Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнова призначена для вивчення ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності. Методика містить 66 питань закритого типу, направлених на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій в реальних умовах життєдіяльності. Ступінь враженості кожної із поліструктурної цінності визначається з допомогою ключа, що представлений у бланку відповідей. Згідно цьому підраховується кількість позитивних відповідей в одинадцяти стовпчиках цінностей. За результатами опрацювання індивідуальних даних будується графічний профіль, що відображає вираженість кожної цінності. Загальні результати тестування будуються шляхом складання суми балів кожної цінності кожного з досліджуваних. на основі отриманих групових результатів будується графічний профіль, що відображає ступінь враженості тієї чи іншої цінності. Щоб побудувати такий профіль по горизонталі фіксують кількісну вираженість цінностей, по горизонталі – види цінностей.

Отже, для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості існує велика кількість різномнітних методик, що базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно прорангувати цінності відповідно до їхзначимості у житті особистості. Але необхідно памятати, що для більш надійних та валідних результатів необхідно використовувати цілий комплект методик, які взаємодоповнюють одна одну. Нами для проведення цього дослідження були використані стандартизовані методики, що рекомендуються для діагностування системи ціннісних орієнтацій собистості: СЖО Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» С. С. Бубнова.

2.2 Аналіз результатів дослідження ціннісних орієнтацій засуджених

В рамках даного дослідження нами вивчалися особливості ціннісної сфери осіб, що відбувають строк покарання в колонії посиленого режиму. Метою проведеного нами дослідження було вивчення системи ціннісних орієнтацій засуджених. В дослідженні приймало участь 20осіб, що мають першу судимість та відбувають строк покарання в Сумській виправній колонії № 116 віком до 25 років. В даному досліджені використовувався набір стандартизованих методик діагностики ціннісних орієнтацій: СЖО О.М. Леонтьєва, «Ціннісні орієнтації» Рокича, методика діагностики ціннісних орієнтацій С. С. Бубнова.

Кількісні результати, що були отримані в ході дослідження представлені у вигляді таблиць, та діаграм. Результати тестування за методикою СЖО Леонтьєва представлені у таблиці 2.1.

Табл. 2.1 Результати тесту СЖО Леонтьєва

Шкали СЖО	М
загальна осмисленість життя	82, 80
ціль	26, 84
процес	23, 96
результат	19, 71
ЛК – Я	22, 23
ЛК - Життя	23, 07

Кількісні результати отримані за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокича (термінальні цінності) наведені у таблиці 2.2 та 2.3 (інструментальні цінності).

Табл. 2.2 Групова ієрархія термінальних цінностей

№ п/п	Цінності	Ранг цінностей		Реалізованість цінностей у %
		В даний час	Після звільнення
1	активна життєдіяльність	9	7	30, 86
2	життєва мудрість	8	12	28, 10
3	здоров’я	1	6	52, 65
4	цікава робота	7	11	32, 20
5	краса природи і мистецтва	16	17	29, 45
6	кохання	2	2	45, 94
7	матеріально забезпечене життя	4	5	30, 81
8	наявність вірних друзів	5	4	32, 27
9	громадське визнання	12	13	32, 75
10	пізнання	11	10	28, 36
11	продуктивне життя	14	8	30, 51
12	розвиток	13	15	32, 52
13	розваги	17	14	33, 67
14	свобода	3	1	32, 12
15	щасливе сімейне життя	6	9	35, 18
16	щастя інших	15	16	26, 26
17	творчість	18	18	19, 43
18	впевненість у собі	10	3	48, 92

Стовпчасті діаграми до табл. 2.2 «Групова ієрархія термінальних цінностей»

Мал. 2.2.1

На поданих стовпчастих діаграмах зображений ранг значення активної життєдіяльності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих даних видно, що позиції певної цінності на різних етапах життя неоднакові. Якщо на час знаходження в пенітенціарній установі ранг становить 9, то після звільнення значимість активної життєдіяльності дещо

підвищується (7 місце).

Мал. 2.2.2

На малюнку 2.2.2 показане положення життєвої мудрості для засуджених. На даний час ця цінність займає 8 сходинку в системі цінностей, але після звільнення цінність життєвої мудрості дещо нижчий – 12 місце.

Мал. 2.2.3

На діаграмі 2.2.3 показано ранг здоров’я як цінності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих результатів видно, що позиції даної цінності на різних етапах життя неоднакові. На час знаходження у виправній колонії ранг становить 2, а після звільнення дещо нижчий – 6. Це зумовлено тим, що в виправних установах медичне забезпечення мінімальне, крім того, засуджені не отримують достатню кількість вітамінів, і самотужки піклуються про своє здоров’я.

На діаграмі 2.2.4 зображено місце такої цінності як цікава робота. Позиції даної цінності, як і всіх попередніх, на різних етапах життя суттєво відрізняються. На даний час цікава робота як цінність займає 7 місце, а після звільнення – 11. Це можна пояснити тим, що в виправних закладах важко знайти роботу.

Мал. 2.2.5

На малюнку 2.2.5 поданий ранг краси природи і мистецтва як цінності. Надана діаграма свідчить про те, що суттєвої різниці між положенням цієї цінності на даний час (16 позиція) і після звільнення не має (17 позиція). Такий порядок речей обумовлюється декількома факторами: по – перше: серед засуджених мало шанувальників мистецтва; по – друге – в місцях позбавлення волі така можливість обмежена.

На поданій діаграми (2.2.6) показане розташування кохання в системі цінностей засуджених.

Слід зазначити те, що це єдина цінність, яка не зазнала зміни позиції на даному етапі життя засуджених та після їх звільнення.

В обох випадках кохання займає друге місце.

Це зумовлено тим, що для будь якої людини кохання відіграє важливу роль в житті, особливо для засуджених, яким не вистачає уваги рідних та близьких для них людей. А також це пояснюється тим фактом, що більшість із осіб позбавлених волі планують мати родину, а деякі її вже мають.

Мал. 2.2.7

Подані на малюнку 2.2.7 результати дослідження дають змогу стверджувати, що матеріально забезпечене життя в системі цінностей засуджених на даний час та після звільнення займає 4 та 5 позицію відповідно. Під час бесіди самі досліджувані висовували таку точку зору: «Будуть гроші – буде влаштоване життя».

Мал. 2.2.8

На діаграмі 2.2.8 показано ранг громадського визнання як цінності для засуджених на даний час та після звільнення. Із отриманих результатів видно, що позиції даної цінності на різних етапах життя неоднакові, але різниця не суттєва. На час знаходження у виправній колонії ранг становить 12, а після звільнення дещо нижчий – 13. Це зумовлено тим, що в пенітенціарних установах існує своя ієрархія груп. І тому, коли засуджений входить в певну групу то і відношення до нього серед інших засуджених відповідає тій соціальній групі, до якої він належить (лідери, нейтральні чи знехтувані). Тобто, особливого значення громадське визнання в місцях позбавлення волі не відіграє.