Що стосується суб'єктивної оцінки користі чи шкоди, яку, ймовірно, несе комп'ютер для спілкування, то приблизно однаковий процент респондентів групи А (16%) та групи В (15%) стверджують, що спілкування з комп'ютером заважає "живому" спілкуванню; 36% підлітків групи А говорять, що на реальне спілкування комп'ютер не впливає, 48% досліджуваних цієї групи вважають, що він допомагає знайти спільні інтереси, теми для розмови, в той час як значно менше – 23% – підлітків групи В згодні з цим твердженням. Натомість, більша половина їх (62%) вважає, що комп'ютер ніяк не впливає на спілкування в реальному житті. Щоправда, варто ще раз нагадати, що підлітки цієї групи значно менше, ніж в мережі й ніж їх ровесники, задовольняють потребу в спілкуванні за допомогою "живого" спілкування [див. додаток 5].
Стосовно знань, які дає комп'ютер, то 61% учнів групи А говорять, що він допомагає отримати знання, корисні в технічній сфері, 30% вважають, що комп'ютер розвиває мислення і допомагає засвоїти знання з будь-якої області, 9% відповіли, що комп'ютер надає вузькоспеціальні знання.
Що стосується підлітків групи В і їх оцінки знань, які надає комп'ютер, то 46% учнів вважають, що лише знання, корисні в технічній сфері, можна отримати за допомогою електронних ресурсів, 23% респондентів відповіли, що комп'ютер розширює інтелект загалом, 31% учнів відповіли, що комп'ютер надає знання й навички, які доцільно можуть використовуватись лише спеціалістами [див. додаток 6].
Стосовно змістовного аналізу сфери інтересів підлітків обох груп можна відмітити недостатню їх різноманітність. На першому місці для дітей підліткового віку стоїть спілкування з друзями (82%), на другому – користування комп'ютером (28%); дуже малий відсоток підлітків у вільний час читають (5%) та займаються спортом (3%).
Перевага по виду комп'ютерних ігор надається рольовим (37%), спортивним та логічним іграм (по 27%).
Емоційне ставлення підлітків до комп'ютера: із задоволенням сідають за комп'ютер 56% респондентів, 3% чекають цього моменту з нетерпінням, 14% відчувають неспокій, що щось може піти не так, решта учнів (27%) перед грою/роботою нічого не відчувають.
Коли ж їх просять перервати гру, з нетерпінням чекають продовження 47% респондентів, полегшення відчувають 29%, байдуже до вимушених перерв ставляться 23%, а злість відчуває 1%.
Дані, отримані в ході аналізу анкети і співставлення її з даними по опитувальнику FPI, допомагають виявити особливості інтерактивної взаємодії підлітків з електронними ресурсами, які підтверджуються показниками по окремих шкалах опитувальника СПА К. Роджерса та Р. Даймонда.
Опираючись на дані анкети та результати дослідження по опитувальнику FPI, можемо зазначити, що потреба в спілкуванні й постійна готовність до задоволення цієї потреби у підлітків групи В більше виражена, ніж в групі А (69% проти 48%). При цьому нагадаємо, що спосіб задоволення цієї потреби в учнів різних груп також відрізняється: у групі А – це реальні прояви соціальної активності, в той час як у групі В задоволення названої потреби проходить за допомогою комп'ютера [див. додатки 4, 10].
Зображені на діаграмі дані підтверджуються також шкалою ІХ (відкритість), яка характеризує довірливе ставлення до соціального оточення при високому рівні самокритичності. Високі оцінки серед досліджуваних групи А – у 36%, низькі – у 12%. Серед підлітків групи В всі оцінки – середні, що може свідчити про відсутність прагнення до відвертої взаємодії з оточуючими людьми.
Оцінки по шкалі VII (реактивна агресивність) в групах досліджуваних також відрізняються. Високі оцінки в учнів групи В (62%) свідчать про агресивне ставлення до соціального оточення й виражене прагнення до домінування. Це стремління зустрічається у 44% респондентів групи А. Низькі оцінки по цій шкалі відсутні в обох групах. Дана тенденція підтверджується показниками по шкалі домінування опитувальника СПА (див. табл. 3): 46% високих оцінок у групі В; 30% високих і 6% низьких у групі А. Тобто, можемо зробити висновок, що підлітки групи В більш прагнуть до домінування й займання ведучої лідерської позиції [див. додаток 7].
Різниця в оцінках по інтегруючих шкалах опитувальника FPI E і M також значна.
Так, по шкалі екстравертованості E високі показники, що відповідають вираженій екстравертованості особистості, у групі А зустрічаються у 28% підлітків, а в групі В – у 92% досліджуваних. Показник низьких оцінок, що відповідають вираженій інтровертованості особистості, в обох групах невисокий: 4% у групі А й 8% у групі В.
Нагадаємо, що високі оцінки по шкалі M свідчать про протікання психічної діяльності переважно по чоловічому типу, а низькі – по жіночому. Як бачимо, серед користувачів електронними ресурсами групи В, в якій 69% досліджуваних – хлопці, а 31% – дівчата, протікання діяльності по чоловічому типу переважає в 92% учнів, а по жіночому типу – в 0%.
В групі В, де 52% досліджуваних – хлопці, а 48% – дівчата, також переважає маскулінний тип протікання психічної діяльності – у 44%; фемінний – у 24% підлітків.
Отже, можемо зробити висновок про переважання маскулінних характеристик в протіканні діяльності сучасних підлітків, які у дітей з особливим ставленням до комп'ютера більш яскраво виражені [див. додаток 8].
Високі оцінки по шкалі N (емоційна лабільність) вказують на нестійкість емоційного стану, яка проявляється в частих змінах настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Такі оцінки переважають у 16% учнів групи А. Про емоційну стійкість і гарне вміння володіти собою 20% підлітків цієї групи свідчать низькі оцінки по шкалі.
Низькі оцінки по шкалі емоційної лабільності опитувальника FPI серед досліджуваних групи В можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану й вміння володіти собою, але й можуть свідчити про збідніння емоційної сфери користувачів, про що говорилося в теоретичній частині роботи.
Наслідком цього, як і додатковим фактором, що підтверджує стримування емоцій серед підлітків групи В, можуть бути показники по шкалі емоційного комфорту опитувальника СПА [див. додаток 9].
Високий рівень задоволеності собою при можливості вільного виявлення почуттів і емоцій почувають 10% учнів групи А, в той час як в групі В цей показник становить 0%. Емоційний дискомфорт серед досліджуваних цієї групи становить 15%, що говорить про стриманість та невміння виражати почуття підлітками, значною мірою захопленими комп'ютером, що може мати наслідок в порушеннях психосоматичної сфери. Серед респондентів групи А цей показник становить 0%.
ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз впливу характеру взаємодії підлітків з електронними ресурсами й дані експериментального дослідження дають підстави вважати, що висунута гіпотеза підтвердилась.
Узагальнені матеріали дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
1. В психотерапії існує термін "Інтернет-залежність" – нехімічна залежність від користування комп'ютером, яка відображає патологічну пристрасть до використання електронних ресурсів.
2. В психології питання залежності залишається невирішеним; більшість дослідників цієї проблеми акцентують увагу на особливостях особистісного розвитку користувачів, соціальної взаємодії їх з оточенням, специфіки інтелектуального розвитку.
3. Інтернет – це, перш за все, безмежний ресурс інформації, засобів спілкування та розваг.
4. Особливість діяльності в Інтернет полягає в тому, що вона будується в залежності від потенціалу особистості: її мотивів, потреб, інтересів, інтелектуального розвитку. У випадку гармонійності співвідношення ресурсів особистості і відсутності у неї невирішених життєвих проблем, від яких вона може втікати в мережу, комп'ютер може стати інструментом для особистісного й навчально-професійного розвитку.
5. Підлітковий вік звертає на себе особливу увагу в питанні дослідження взаємодії користувача з електронними ресурсами, так як є важливим періодом розвитку особистості і може спричинити ряд проблем, на вирішення яких у майбутньому будуть затрачені значні зусилля як самих молодих людей, так і спеціалістів.
6. Особливості підлітків-користувачів полягають у специфіці їх віку взагалі. Задачі розвитку та провідний вид діяльності підлітків можуть вирішуватися та задовольнятися в мережі.
7. Проведене дослідження підтвердило наявність окремих груп підлітків, які звертають на себе увагу згідно різних показників взаємодії з електронними ресурсами.
8. Ми визначили, що більшість підлітків, які проводять за комп'ютером більше прийнятного часу, займаються в мережі чітко вмотивованою діяльністю, спрямованою на майбутнє.
Метою підлітків, які проводять в мережі менше часу, є, в основному, спілкування та пошук цікавої інформації.
9. Особливістю спілкування у групах підлітків, схильних до "зависання" в мережі, є недостатня різноманітність їх соціальних контактів.
10. В цілому, учні з завищеним рівнем захопленості комп'ютером, проявляють більше прагнення до домінування і мають потребу у лідерстві.
11. Загалом, сфера інтересів сучасних підлітків не відрізняється різноманітністю. Серед них на першому місці стоїть спілкування з друзями, на другому – користування комп'ютером. Мала частина підлітків у вільний час читають та займаються спортом.
12. Особливістю процесу сприйняття та переробки інформації у підлітковому віці є недостатня їх обізнаність з принципами влаштування Інтернет та досить високий рівень критичності до здобутої інформації.
13. В емоційному плані підлітки, захоплені комп'ютером, мають проблеми з вираженням своїх почуттів, що характеризує їх емоційне збідніння та може проявитися в соматичних захворюваннях.