приклади правильних стосунків дорослих з представниками іншої статі, що ґрунтуються на повазі не тільки людини взагалі, а й людини як представника протилежної статі. Дорослі не повинні з’ясовувати свої стосунки при дітях, доводити до їх відома свої конфлікти і т. д. Учитель має спеціально звертати увагу школярів на позитивні приклади стосунків людей різної статі, на взаємні прояви любові, уваги й турботи чоловіків і жінок, супроводжуючи їх відповідними коментарями. Це може розглядатися як спеціальний метод статевого виховання – виховання на позитивних прикладах. Приклади можна взяти також з творів художньої літератури, кіно і т. д.;
повідомлення ученикам певним чином орієнтованої інформації як відповіді на їх запитання, так і з власної ініціативи, індивідуально або у вигляді спеціально організованих бесід, занять тощо, а також інформації, включеної в зміст різних навчальних предметів. Цю інформацію можна донести як роздільно – за статевою належністю, так і спільно для хлопчиків і дівчаток, юнаків і дівчат. Важливе значення має контроль за прочитаною літературою, відповідні рекомендації, обговорення прочитаних книжок.
Відомо, що для закріплення певних виховних впливів необхідна відповідна діяльність виховуваного
Специфіка статевого виховання полягає в тому, що людина в будь-якому виді діяльності не може виступати як істота без статі. З одного боку, це означає, що для статевого виховання можна використати будь-які види діяльності, з другого, – що важко знайти якусь особливого роду діяльність, яку потрібно було б спеціально організовувати або стимулювати в інтересах статевого виховання. Тому будь-який вид діяльності учнів – робота, спілкування пізнання – може служити інтересам статевого виховання, якщо педагоги дають особливостям цієї діяльності свою оцінку не взагалі, а з позицій існування двох статей, важливості і суспільної цінності певного характеру між ними.
Інформація, що повідомляється школярам, незалежно від того, відповідь це на запитання, бесіда або ж заняття, повинна мати доступний розумінню підлітків рівень, бути природно-науковою за характером з акцентом на моральний бік, цікавою і достатньо вичерпною, щоб школярі були нею задоволені і не шукали інших джерел інформації, коректною за формою, навіть якщо запитується щось не зовсім пристойне з погляду педагога, за своїм характером спонукаючою, тобто такою, що викликає прагнення дізнатися щось нове, задуматися над моральним та суспільно значущим аспектом відносин представників чоловічої та жіночої статі.
Основними принципами статевого виховання є:
- єдність виховних зусиль школи, сім`ї, громадськості, врахування кола спілкувань і шляхів інформації підлітків, пошук і реалізація можливостей впливу на них;
- повне використання всіх можливостей для виховної роботи, що їх мають навчальні предмети, уроки, позакласна робота, а також їх взаємозв’язок; невіддільність статевого виховання від інших аспектів морального виховання, від усієї навчально-виховної роботи;
- комплексність і систематичність виховних впливів в інтересах статевого виховання, їх здійснення з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей підлітків, на основі доброзичливості, розуміння, поваги і вимогливості.
Правильне здійснення статевого виховання є важливим фактором підготовки до самостійного життя, в тому числі й до сімейного.
Зміст статевого виховання включає такі питання: 1) фізіологічні, педагогічні, психологічні особливості підлітків, пов’язані з її статевою належністю; значення цих особливостей для її взаємовідносин з іншими людьми в усіх сферах людської діяльності; 2) сім`я і взаємовідносини в ній; 3) народження і виховання дітей, наступність поколінь.
Диференціюючи статеве виховання молодших і старших підлітків, слід враховувати, по-перше, рівень загального розвитку виховуваних, здатність їх до сприймання, усвідомлення, аналізу інформації різного ступеня складності; по-друге, об’єктивну та суб’єктивну їх зацікавленість у здобутті певної інформації, буде це словесна інформація або ж інформація у наочно-образній формі; по-третє, характер діяльності виховуваних, а також особливості їхньої поведінки з представниками своєї та протилежної статі, по-четверте, рівень «біологічної» зрілості, характер фізіологічних змін в організмі; по-п`яте, загальні закономірності формування класного колективу, а також конкретні особливості класу; по-шосте, особливості взаємовідносин у сім`ї та її впливу на виховуваних
Як уже зазначалось, способи і методи статевого виховання різні. Це можуть бути і спеціальні заняття з учнями з окремих тем, і різні ситуації з життя, і приклади з художньої літератури, історії і т. д. У зв’язку з цим для статевого виховання можуть використовуватися будь-які елементи шкільної діяльності, спільної діяльності педагогів і учнів, школярів різної статі. Обов’язковою умовою здійснення статевого виховання є зацікавленість педагогів і батьків у статевому вихованні, наявність у них правильних настанов щодо іншої статі і правильне розуміння самого статевого виховання.
Здійснюючи статеве виховання старшокласників, слід враховувати, що основною особливістю періоду є їх активна діяльність на основі формування стійких мотивів поведінки. Завершення статевого дозрівання сприяє тому, що в крові постійно циркулює значна кількість статевих гормонів. Їхнім впливом пояснюється поновлення й посилення інтересу між хлопчиками й дівчатками. Як відзначалося вище, вся інформація сексуального характеру стає актуальною. Вона вже не проходить мимо, а фіксується, концентрується й об’єднується у певну систему специфічних уявлень. У представників іншої статі починають оцінюватися такі особливості, як вторинні статеві ознаки, специфічні статеві риси характеру. На основі зростаючого інтересу до іншої статі і зростаючої здатності оцінювати особистісні якості інших людей, у тому числі і специфічно статеві, інтерес до іншої статі конкретизується, спостерігається виражена його вибірність, перевага когось одного перед іншими. Водночас відбувається розширення сфери спілкування підлітків за межами школи і розширення їхніх інтересів, які більше не обмежуються інтересами навчання. Пошук свого місця серед інших людей, зростаючий потяг до спілкування, інтерес до іншої статі – усе це приводить до того, що старші підлітки можуть опинитися в різних компаніях, які часом дуже різняться між собою.
Діяльна активність і яскрава мотивація поведінки старшокласників дають хорошу можливість для формування особистості. Однак у разі нерозуміння дорослими внутрішньої логіки їхніх інтересів і поведінки виховні можливості можуть бути упущені і позитивні в основі спонукання (до спілкування, активної діяльності, до пізнання і т. д.) можуть набути негативної спрямованості.
Найтиповішими несприятливими для цього віку є моменти, пов’язані з неправильними формами спілкування (насамперед погані компанії), що призводять до запозичення шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю), до раннього статевого життя, до антисоціальних вчинків. Слід підкреслити, як правило, виникають саме в зв’язку з втягненням їх у погані компанії. Фактом є те, що в компанії хлопчики і дівчатка можуть інколи дозволити собі те, що вони не дозволили б собі в індивідуальному спілкуванні. Тому, виховуючи старших підлітків, потрібно систематично проводити лінію на диференціювання компанії і колективу й обов’язково роз’яснювати для кожного школяра власної лінії поведінки, яка узгоджується насамперед із загальними вимогами суспільства й моральними принципами, а не з вимогами якоїсь вузької групи людей, будуть це ровесники чи дехто із старших.
Особливості розвитку старших підлітків дають можливість рекомендувати такі форми статевого виховання, як диспути, наукові повідомлення учнів з проблеми, поставленої педагогом перед класом. Матеріал, який подається педагогом або учнем, може мати наукову форму, звучати проблемно («Стан питання…» або «Сучасні проблеми…» і т. ін.). Корисні обговорення художнього твору, твір на тему, близьку до завдань статевого виховання (наприклад, «Моральні якості людини» або «Якою б я хотіла виховати свою дитину» і т. д.). Постановка таких тем дає крім того можливості для виявлення рівня грамотності учнів, вона, певно, корисніша, ніж переказ відомих літературних творів, оскільки спонукає замислитися над серйозними життєвими питаннями.
У цей період необхідно поглибити розглянуті раніше питання сімейних стосунків. Значну увагу слід приділити правильній мотивації поведінки людини у сфері взаємовідносин статей, з акцентом на соціальне їх значення. Потрібно формувати в підлітків переконання про необхідність власного стилю поведінки і наявність внутрішньої постійної мотивації поведінки. Це виховує стійкість проти випадкових несприятливих впливів.
Аналізуючи шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю), педагоги повинні виходити з того, чим саме вони приваблюють підлітків. Практика показує, що запобігання цим звичкам на основі роз’яснення їх шкідливості недостатньо ефективне; необхідно насамперед переконувати підлітків у сумнівності переваг, які в їхній уяві пов’язані з курінням вживанням спиртного. Шкідливість цих звичок потрібно роз’яснювати саме в тому аспекті, який пов'язаний з сумнівними перевагами, що їх вони начебто дають у спілкуванні. Наприклад, хоч дівчина, яка курить, і привертає увагу певної частини представників чоловічої статі, та привертає вона її внаслідок більшої її доступності; привертаючи спочатку увагу, потім вона зазнає втрат, оскільки, крім шкоди здоров’ю, гіршим стає колір обличчя, рано з’являються зморшки, хриплість у голосі й т. д. Це різко знижує її привабливість для чоловічої статі. Знання гігієни тіла взагалі і статевих органів зокрема слід розширювати за рахунок введення медичних, соціальних, правових аспектів венеричних захворювань, відомостей про основні захворювання сечостатевої системи.