Анкетування виявило і те, що 58% опитаних відповіли негативно на запитання, чи хотіли б вони, щоб діти створили майбутню сімю на зразок їхньої, 27% – не впевнені і 15% дали позитивну відповідь. Це свідчить про те, що сім`я не завжди є взірцем міжстатевих взаємин дорослих. Причиною таких відповідей батьків є те, що більшість із них розлучилися (неповні сім`ї), одружені повторно, мають внутрішньо сімейні конфлікти через матеріальний стан родини, психологічну несумісність та небажання знаходити компроміс у ситуаціях, що виникають, байдужість один до одного, що у свою чергу, відображається на соціальній адаптації дитини та виникнення труднощів в особистому житті та статево-рольовому формуванні.
Майже всі батьки (97%) висловили бажання, щоб у школі був введений курс для статевого виховання школярів. Вони переконані, що це дало б бажаний позитивний результат, оскільки школа протягом тривалого періоду значною мірою впливає на формування свідомості, поведінки вихованців. Крім того, батьки побажали, щоб статевою освітою та вихованням їхніх дітей займалася спеціально підготовлена людина, компетентна у даних питаннях, із педагогіко-методичними вміннями вирішення завдань зі сфери міжстатевих взаємин.
Складається враження, що батьки, даючи позитивну відповідь на дане запитання, ніби намагаються перекласти частину своїх обов’язків щодо статевого виховання на школу та педагогів, забуваючи про те, що насамперед вони відповідальні за виховання своїх дітей. Хоча є і такі батьки, які хотіли, щоб школа, ввівши такий курс для школярів, допомогла б їм залучитися до питань формування статевої культури у їхніх дітей.
Прикро, що не всі батьки статеву освіту у сім`ї розглядають як основний елемент статевої вихованості, незважаючи на те, що сімейне виховання має важливе значення у вихованні високоморальної людини, у підготовці її до дорослого самостійного життя.
На жаль, не всі батьки розуміють, що особливе значення при статевому вихованні належить родині, що батьки є взірцем для своїх дітей.
Батьки повинні пам’ятати, що найважливішими завданнями сім`ї у формуванні статевої культури є виховання жіночності та мужності, виховання поваги до іншої статі, підготовка до виконання численних подружніх обов’язків у майбутній власній родині.
Однак більшість батьків через свою неосвіченість або ігнорують цей аспект виховання, або навмисне, часом з удаваної сором’язливості, намагаються уникати розмов на інтимні теми. Такий підхід є не тільки хибним, а навіть небезпечний, адже у підлітковому віці виникає багато проблем, серед яких проблеми, пов’язані зі статевим дозріванням, часто набувають першорядного значення. Дорослі хочуть, щоб їхні діти отримали освіту з питань статевої поведінки, але соромляться обговорювати їх зі своїми дітьми. Проте тема інтимних стосунків між підлітками і роль сім`ї у цей відповідальний момент у житті їхніх дітей – особлива і відповідальна, оскільки підлітки дуже вразливі, негативно реагують на втручання в своє особисте життя. До того ж більшість батьків не володіють інформацією щодо обізнаності своїх синів і дочок з питань інтимних стосунків.
II.2 Програма курсу «Етика та психологія сімейного життя»
статевий розвиток мораль підліток
Подібна ситуація з просвітницькою діяльністю учнів у сфері статевого виховання спостерігається і в школі. За даними нашого, дослідження, основна маса школярів знаходиться на низькому рівні (61%) статевої вихованості. Для них характерні постійні конфлікти з представниками протилежної статі, у них відсутній ідеал, слаборозвинена потреба у самовдосконаленні. 35,9% – учні з середнім рівнем статевої вихованості, тобто ця категорія школярів має неповні знання про статеву мораль, потребує постійної уваги з боку дорослих, їхньої консультації з питань міжстатевих взаємин.
Тільки незначна частина школярів (3,1%) має високий рівень статевої вихованості, що виявляється у певній моральній поведінці, активності у між статевому спілкуванні, правильному вирішенні конфліктних ситуацій.
За даними досліджень науковців (В.Каган, І.Кон, В.Кравець), які займалися проблемою статевого виховання, встановлено, що однією із причин недостатнього рівня статевого виховання в школі є побоювання вчителів ознайомлювати дитину з таємницями інтимних стосунків між чоловіком і жінкою, технікою контрацепції, страх, що такі питання розбудять сексуальний інтерес і навіть надмірну активність. Виявлено також невміння говорити з учнями на ці теми, заміну статево-морального виховання моралізуванням.
Побоюючись передчасно сказати учням щось «зайве», школа фактично усунулась від вирішення питань, а якщо й приступає до їх вирішення, то робить це значно пізніше, ніж потрібно. Проте підлітки саме через свою надмірну цікавість вступають у ранні статеві стосунки. А неосвіченість хлопця і дівчини з цих питань – одна із причин небажаних наслідків. Тому слід пам’ятати, що знання не можуть принести шкоди. Ще А.С.Макаренко зазначав, що оволодіння мінімумом необхідних знань, пов’язаних з особливостями психіки статі, поведінки, є основою для вироблення переконань, що становлять підґрунтя моральності, тому треба виховувати у підлітків уміння володіти інстинктами статі, що пробуджуються, формувати усвідомлення високого призначення людини, відповідальність за інших людей, за здоров’я майбутньої сім`ї.
Зі статевим дозріванням зростає і зацікавленість підлітків питаннями міжстатевих стосунків. І хибною є тактика уникнення питань статевого виховання, замовчування та покарання дітей за непристойні, на думку старших, запитання. Відомо, що діти, які обізнані в питаннях статевих стосунків, отримують «моральний імунітет» щодо «освіти» вулиці або інших джерел інформації.
Виходячи із зазначеного, можна дійти висновків, що школа, як і батьки, фактично не займається статевим вихованням школярів, не дає необхідних знань про морально-етичні норми між статевого спілкування. Низький рівень розвитку емоційної сфери призводить до проявів хибної дорослості, не принциповості у стосунках між хлопцем та дівчиною.
На жаль, через постійне скорочення годин шкільного компоненту, теми, пов’язані зі статевим вихованням, у школах нашого міста або дають на самостійне ознайомлення, або вивчають їх оглядово. Часто ні вчителі біології, ні класні керівники психологічно не готові читати ці теми.
Співпраця школи з урядовими та неурядовими організаціями характеризується несистематичністю проведення заходів зі статевого виховання, непостійністю вибірки слухачів, тому часто результатом є епізодичні знання. На статеве виховання, як і раніше, здебільшого впливають улиця, телебачення, друкована продукція, яка майже завжди надає примітивну спотворену інформацію про стосунки між чоловіком та жінкою.
Проте проблема обізнаності учнівської молоді щодо питань психології сімейних взаємин, психосексуального розвитку є однією з основних у старшому шкільному віці. Тому як вихід із цієї складної ситуації ми пропонуємо широке впровадження в освітній шкільний цикл програми з підготовки старшокласників до сімейно-шлюбних стосунків. Введення курсу «Етика і психологія сімейних взаємин» має забезпечити системне засвоєння старшокласниками бажаних моделей сімейних взаємин. Курс можна викладати як факультатив або спецкурс, він може входити до інваріантної та варіантної частини типового навчального плану.
Курс «Етика і психологія сімейних взаємин» має сприяти: засвоєнню певної суми знань про психологію та соціологію шлюбу та сім`ї, багатогранні соціальні ролі чоловіка та дружини, батька та матері, господаря та господині.
Програма курсу передбачає вивчення п’яти розділів: «Особистість», «Особливості міжособистісних стосунків», «Основи сімейних взаємин», «Сексологічні основи сімейного життя», «Сім`я і діти».
Особлива увага приділяється вивченню розділу «Сексологічні основи сімейного життя».
Сьогодні весь світ говорить про фатальні наслідки епідемії захворювань, які передаються статевим шляхом: високий рівень смертності, сирітство, зруйновані сім`ї через ВІЛ/СНІД, ракові захворювання та шкода, завдана немовлятам…Стає зрозумілим, що настала світова медична криза. Проте цього можна уникнути. Ці захворювання є , як правило, поведінковими: інфікування відбувається тільки тоді, коли ці хвороби отримують на це шанс. А шанс найчастіше з’являється у випадку неконтрольованих сексуальних стосунків. Отже, які варіанти захисту? Що ми можемо зробити?
Різні погляди на проблему та її розв’язання знаходять своє відображення у двох різних підходах до профілактичних методів, які застосовують у всьому світі. Їх ми пропонуємо в розділі «Сексологічні основи сімейного життя». Амбівалентність ставлення до статевого виховання в сучасному світі лежить в основі методу зменшення ризику та методу усунення ризику.
Філософія підходу зменшення ризику базується на переконанні, що утримання від дошлюбних статевих стосунків є насправді нереальним для більшості молодих людей. І оскільки більшість із них прийме рішення розпочати статеве життя до шлюбу, навчальні програми повинні зробити цей досвід якомога безпечнішим. Більшість послідовників такого руху, хоча й не всі, вважають, що секс є нормальною частиною розвитку і що він є небажаним лише у тих випадках, коли обидва підлітки ще не готові до зрілих статевих стосунків. У цьому контексті зрілі статеві стосунки визначаються як такі, у яких молоді люди достатньо відповідальні для того, щоб ужити заходів для свого «захисту» від ХПСШ та вагітності й готові взяти на себе відповідальність за негативні (чи позитивні) наслідки таких стосунків. Ідея, яка лежить в основі такого підходу, базується на тому, що підлітки та дорослі не будуть утримуватися від статевих стосунків до шлюбу та не будуть вірними своєму партнеру в шлюбі.