| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| робота-самовдоск. & життєва мудрість | -0,871227 | -4,34741 | 0,004836 |
| робота-самовдоск. & впевненість в собі | 0,827827 | 3,61465 | 0,011169 |
| робота-самовдоск. & стараність | -0,726022 | -2,58610 | 0,041429 |
| робота-самовдосконалення & незалежність | 0,732937 | 2,63903 | 0,038591 |
| робота – вимушений захід & чесність | 0,722642 | 2,76602 | 0,027853 |
За отриманими результатами 1 групи можна говорити про те, що між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "свобода" існує позитивна кореляція, що свідчить про те, що студентам для того, щоб проявити себе в роботі, удосконалюватися з допомогою роботи необхідно відчувати себе вільними.
Між іншими шкалами: "робота - спосіб заробляння грошей" і "свобода", "робота - спосіб заробляння грошей" і "сміливість у відстоюванні своїх ідей", "робота - самовдосконалення" і "раціоналізм" існують негативнікореляції, що говорить про те, що якщо робота для студента - це тільки мета, що він не буде високо цінувати свободу та вміння відстоювати свої ідеї і погляди; якщо робота - це спосіб самовдосконалення, то раціоналізм не вважається однією з найголовніших цінностей, що свідчить про те, що студенти не вважають вміння логічно міркувати головним критерієм самовдосконалення, для них існують інші основоположні критерії вдосконалення.
У 2 групі вийшли такі кореляції: між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "впевненість у собі", "робота як самовдосконалення" і "незалежність", "робота як вимушений захід" і "чесність" існують позитивні кореляції, що свідчить про тому, що якщо студент вважає роботу способом самовдосконалюватися, він набуває впевненості в собі і незалежність, і починає цінувати ці якості. А якщо студент починає працювати тільки в тому випадку, якщо його щось змушує, змушує почати працювати, то в цьому випадку він починає цінувати чесність, оскільки вона допомагає йому в роботі.
Негативні кореляції вийшли між шкалами "робота як самовдосконалення" і "життєва мудрість", "робота як самовдосконалення" і "старанність". Ці кореляції говорять про те, що студенти не розглядають роботу як можливість придбати життєву мудрість, а старанність не допомагає їм удосконалюватися і працювати.
При порівнянні методик "Казка" та "Особистісний диференціал" методом Спірмена в 1 групі значущих кореляцій не виявилося. При порівнянні даних методик у 2 групі вийшли наступні результати:
Таблиця 12Корелюючі показники в 2 групі
| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| робота-вимушений захід & оцінка | -0,739054 | -2,90264 | 0,022900 |
Кореляція між "роботою як вимушеною мірою" і "оцінкою" негативна, що говорить про те, що якщо студент себе високо оцінює, то він не розглядає роботу як вимушений захід, робота для нього виступає чимось іншим, і навпаки, якщо для студента робота - це вимушений захід, то він не буде себе високо оцінювати.
2.6 Порівняння даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
При порівнянні двох груп за допомогою статистичного методу обробки даних Манна - Уітні, вийшли наступні значущі результати:
Таблиця 13 Значущі відмінності в двох групах
| Шкали | Z | p-level |
| сила | 3,82434 | 0,000128 |
| активність | 2,68938 | 0,006958 |
| Активне діяльне життя | -2,46732 | 0,013357 |
| Матеріально забезпечене життя | -2,26993 | 0,021737 |
| Продуктивнее життя | -2,09722 | 0,035184 |
| Щасливе сімейне життя | 2,83742 | 0,004111 |
| Щастя інших | 2,88676 | 0,002932 |
| аккуратність | 2,07255 | 0,037451 |
| вихованість | 2,41797 | 0,014918 |
| старанність | -2,31928 | 0,019922 |
| освіченість | 2,56601 | 0,010034 |
Нами були виявлені відмінності за самооцінкою: за силою та активності; по життєвими цінностями: активне діяльне життя, матеріально забезпечене життя, продуктивне життя, щасливе сімейне життя, щастя інших, акуратність, вихованість, ретельність та освіченість. Представники 1 групи оцінюють себе як більш сильних і активних, а представники 2 групи вважають, що не достатньо проявляють свою силу і активність, незважаючи на те, що оцінюють вони себе, як і представники 1 групи, досить високо, вони себе поважають і приймають себе такими, якими вони є. Але дійсно, представники 2 групи менше активні по відношенню до свого життя і менше сил прикладають для того, щоб щось зробити або чогось домогтися.
Активне діяльне життя також оцінюється представниками 2 груп по-різному: студенти з 1 групи ставлять його на 3 місце, а студенти з 2 - на 14. Ці відмінності свідчать про те, що студенти, які виявляють свою силу і активність (представники 1 групи), направляють їх на своє життя, прагнуть зробити своє життя найбільш активним та діяльним. Саме коли життя стає активним та діяльним, студенти починають досягати своїх цілей, а представники 1 групи ставлять їх перед собою. Представники ж 2 групи, на відміну від представників 1 групи, не вважають, що активне та діяльне життя є запорукою успіху, тому вони і оцінюють свою силу і активність нижче. Представники 2 груп значимо відрізняються у своїй оцінці матеріально забезпеченого життя: представники 1 групи ставлять матеріально забезпечене життя на 1 місце серед всіх життєвих цінностей, а представники 2 групи - на 10. Це говорить про те, що представники цих 2 груп приділяють досягненню матеріального благополуччя різну увагу. Представники 1 групи прагнуть як тільки можна поліпшити свій матеріальний стан, і тому всю свою активність і силу вони направляють на досягнення цього результату. А представники 2 групи менше уваги приділяють цьому питанню, тому й проявляють менше активності по відношенню до свого життя і не так високо цінують матеріально забезпечене життя, більше уваги приділяють іншим питанням та сферам життя.
Продуктивне життя також оцінюється представниками двох груп значимо відмінно: воно займає 5 місце серед цінностей у представників 1 групи, і 13 - у 2 групи. Ці показники говорять про те, що представники 1 групи розуміють, що якщо нічого не робити, то нічого і не досягнеш в цьому житті і тому вони самі прагнуть заповнити своє життя і прагнуть зробити його якомога більш насиченим і продуктивним, у них для цього достатньо сил та активності. Для представників 2 групи продуктивність їх життя являє меншу цінність. Оскільки вони не бажають самостійно забезпечувати себе, вважають, що це зможе зробити хтось інший, і тому їхнє життя ніяк не може бути продуктивним, оскільки немає в ньому сенсу і цілей.
Щасливе сімейне життя посідає 16 місце серед всіх цінностей у представників 1 групи та 7 - у представників 2 групи. Це означає, що представники 1 групи направляють всю свою увагу в даний момент тільки на досягнення високого рівня матеріального забезпечення, вони вважають за краще спочатку чогось досягти в житті, а потім вже заводити сім'ю, оскільки вони розуміють, що сім'я - це відповідальність, і її потрібно утримувати, а щоб її утримувати, потрібно мати гроші. Тому зараз вони спрямовані на те, щоб навчитися заробляти гроші і заробити їх. А представники 2 групи, на відміну від представників 1 групи, віддають перевагу родині, а не добування грошей. Це може бути пов'язано з тим, що представники 2 групи ще не до кінця розуміють, що сімейне життя - це відповідальність і для того, щоб її будувати, потрібно для цього мати хоч якісь гроші і можливість постійно їх заробляти. А те, що матеріально забезпечене життя не займає серед життєвих цінностей у представників 2 групи перше місце, то, що вони не виявляють активності щодо добування грошей, говорить про те, що вони ще не розуміють відповідальність, яка покладається на людину при створенні сім'ї , а також про те, що сім'я видається їм чимось нереальним, вони не можуть реально оцінити значимість і складність створення нового осередку суспільства.
Щастя інших також значуще розрізняється у представників двох груп: ця цінність посідає 18 місце в ієрархії цінностей у представників 1группи, і 12 - у 2 групі. Ці дані пов'язані з тим, що коли людина спрямована на задоволення своїх потреб, коли вона розуміє, що вона повинна забезпечити своє життя самостійно, що вона може покладатися тільки на себе, вона не звертає увагу на людей, на їх життя, її цікавить тільки вона і її життя. А коли люди пасивні й не вважають гроші одним з головних аспектів свого життя, вони намагаються самореалізуватися, допомагаючи іншим людям, намагаючись поліпшити їх життя, що говорить про те, що вони не розуміють цінність своєї життя і вважають, що тільки якщо будуть щасливі інші, вони зможуть бути щасливими.
Акуратність на 10 місці в 1 групі і на 1 - у 2, що говорить про те, що представники 1 групи не вважають, що акуратність є запорукою успіху, вони вважають за краще сподіватися на свою силу, активність і цілеспрямованість. Їм не вистачає часу весь час проявляти акуратність, тому що вони завжди чимось зайняті, завжди кудись поспішають. А ось представники 2 групи, навпаки, можуть дозволити собі бути акуратними, тому що вони менш активні, у них більше часу, щоб все робити повільніше і, отже, акуратніше.
Вихованість на 17 місці на думку студентів з 1 групи, і на 4 - на думку студентів з 2 групи. Ці показники свідчать про те, що студенти, які входять до складу 1 групи при досягненні своїх цілей не покладаються на таку якість як вихованість, що може бути пов'язано з тим, що в нашому сучасному світі іноді доводиться проявити нахабство, щоб тебе почули, побачили, щоб дійти до того, що ти хочеш. Представники 2 групи, навпаки, покладаються тільки на свою вихованість, і тому вони не завжди можуть заробити собі на життя, іноді потрібно уміти "дати здачу", а не "підставляти іншу щоку".