Роль пам’яті на різних щаблях історії людства неоднакова. В далекі часи, коли люди не володіли писемністю, вимоги до міцності та чіткості запам’ятовування і збереження досвіду були високими. Сучасна людина не взмозі буквально відтворювати те, що сприйняла, бо об’єм відомостей дуже великий. В зв’язку з цим змінились вимоги і до навчання. Якщо раніше в навчанні важливо було запам’ятати і відтворити відомості, то тепер на перший план виходять завдання розумового розвитку учнів. За даними психолого-педагогічних досліджень останніх десятиліть докорінно змінились зміст і методи навчання в початковій її ланці (Ш.А.Амонашвілі, В.В.Давидов, Л.В.Заков, В.В.Рєпін, Д.Б.Ельконін та ін.).
Ще в 60-х роках було переглянуто існуючі уявлення про вікові можливості засвоєння знань у цей період життя. З’ясувалося, що першокласники цілком здатні засвоїти не лише конкретні знання та вміння, які складають зміст традиційної початкової освіти (арифметика, письмо, читання), а й елементи наукових знань у галузі математики і мови. Проте такі знання не можна давати в готовому вигляді, як це практикується. Новий зміст вимагає розробки нового методу навчання, спеціальної організації власних предметних дій учнів з розкриттям істотних властивостей досліджуваного предметного матеріалу. Психологічні дослідження показали, що таке навчання змінює весь хід психологічного розвитку дитини і насамперед сприяє формуванню продуктивного мислення (В.В.Давидов, С.Д.Максименко).
Кожного дня ми взнаємо багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в “кольорах” її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запам’ятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається пам’яттю. Значення пам’яті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запам’ятовувати й зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи.
Пам’ять зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання.
Пам’ять, які всі інші психічні процеси, має характер діяльності. Чи запам’ятовує людина, чи згадує вона, а чи пригадує що-небудь, відтворює або взнає – завжди вона здійснює певну психічну діяльність.
У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам’ятовування. Відомо, що багато хто з школярів неоднаково запам’ятовує і засвоює різні навчальні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам’яттю учня, а різним інтересом до виучуваних предметів. Педагогічна практика показує, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих нелюбимих предметів, запам’ятовування та засвоєння цих предметів учнями різко поліпшується.
Таким чином, характер пам’яті, її продуктивність пов’язані з особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам’яті й керує ними, виходячи з тих цілей і завдань, які вона ставить у своїй діяльності.
Встановлено, що протягом молодшого шкільного віку відбуваються кардинальні зміни в мотиваційній структурі особистості дитини. Вони починаються з перебудови мотивів навчальної діяльності на основі інтенсивного формування пізнавальних інтересів дітей. Навчально - пізнавальні мотиви стають провідними не лише в навчальній діяльності, а й всій життєдіяльності школяра.
Пам’ять учнів слід тренувати. Раціональні прийоми розвитку пам’яті:
· важливою умовою продуктивного запам’ятовування і тривалого зберігання є правильний розподіл повторень в часі;
· концентроване повторювання дає значно менший ефект, ніж розподілене в часі;
· гарячкова підготовка до іспитів не призводить до глибоких знань. Може бути заключною ланкою в загальному ланцюгу систематичного повторення навчального матеріалу;
· найкращий вид повторення – це включення засвоєного матеріалу в подальшу пізнавальну діяльність щоразу в нових зв’язках;
· початок і кінець інформації запам’ятовується краще, середина засвоюється гірше. Враховуй “ефект краю”;
· краще запам’ятовується наочний матеріал, який розміщений в верхньому лівому куті;
· особливості пам’яті пов’язані з емоційним станом учня і наскільки він комфортно себе відчуває на уроці. Важливо, щоб дитина відчувала позитивні емоції. Використовувати техніку на основі інтегруванні переживань;
· деякі діти прив’язуються до “опори” і довго невзмозі перейти до самостійної роботи. Так через 2-3 уроки необхідно “опору” перенести на праву сторону дошки. Це допомагає дитині усвідомити, що “опора” тимчасова;
· другий прийом – це коли учні зі слабкою пам’яттю по завданню вчителя, опираючись на схему, коментують хід рішення вголос;
· перед учнями слід ставити спеціальні мнемічні завдання, які допомагають використовувати необхідне в даний час правило.
Розділ ІІ. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психологічній літературі
2.1 Методи діагностики пам‘яті
пам'ять школяр навчальна пізнавальний
Досліджуючи опосередковану та короткотривалу пам’ять учнів молодшого шкільного віку проводились такі методики як “Піктограма“, “Асоціації“ (для дослідження опосередкованої пам’яті), “Запам’ятовування геометричних фігур“, “Запам’ятовування слів“ та “Запам’ятовування чисел“ (для дослідження короткотривалої зорової пам’яті).
Методика "Піктограма" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30х роках 20го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам‘ятання та його продуктивності.
Слідуюча методика "Асоціації" була розроблена мною на снові подібної методики. Її суть у тому, що до кожного із 15 слів слід підібрати якусь із сорока карточок де зображені предмети.
Методики "Запам‘ятовування слів" та "Запам‘ятовування геометричних фігур" були розроблені мною для дослідження короткочасної зорової пам‘яті. Їх суть у тому, що відразу після пред‘явлення дев‘яти геометричних фігур на окремих карточках та десяти слів також на окремих картках, діти відтворюють те, що запам‘ятали.
Методика "Запам‘ятовування чисел". Тут на таблиці запропоновано 12 чисел, на запам‘ятовування яких дається 30 секунд.
2.2 Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання
Дані методики дослідження, тобто "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятовування слів", "Запам‘ятовування геометричних фігур" та "Запам‘ятовування чисел" широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам‘яті. І тому досліджуючи короткочасне та опосередковане запам‘ятання учнів 2-4 класів я вибрала саме ці методики. Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. А також використовують дані методики для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного. "Піктограми" у своїй психологічній практиці застосував А.Р. Лурія.
2.3 Методи, методики і процедури дослідження
Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятову-вання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.
Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.
Для запам’ятання було дано такі слова: велике свято; тяжка робота; смачна вечеря; хвороба; печаль; щастя; розлука; дружба; ворожість; подвиг; перемога.
Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки.
Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.
Необхідний матеріал: Набори з 30ти карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.
Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати”.
Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку. Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.
На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.
Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.
Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.
Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.
Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.
Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами: