В експериментальній групі ми провели 10 занять, які складаються з , різноманітних вправ і завдань. Основною метою даних вправ є:
1. Формування здатності регулювати процеси збудження і гальмування, вміння швидко переключатись з активної діяльності на пасивну і навпаки.
2. Розвиток сенсорного інтелекту.
3. Активізація дітей на прояв своїх почуттів.
4. Розвиток уяви і фантазії.
5. Підвищення самооцінки.
6. Розвиток креативних здібностей.
7. Заспокоєння нервової системи, занурення в стан спокою і розслаблення.
8. Активізація і збагачення словникового запасу.
9. Розвиток мовлення при відповідях на запитання, формування вміння вільно висловлювати власні думки.
10.Розвиток абстрактних та творчих здібностей.
11 .Розвиток уміння вільно спілкуватись один з одним, уважно
вислухати іншого.
12.Активізація слухової уваги, вміння концентруватися на слухових
образах.
13.Розвиток моторики рук, координація рухів.
14.Розширення уявлень дитини про емоції, розвиток уміння передавати заданий емоційний стан різними засобами вираження. 15.Виховання добрих почуттів, впевненості в собі та в інших,оточуючих нас людях.
Отже, під час формуючого експерименту ми, за допомогою проведеної системи занять з ігротерапії (10 занять), прагнули підвищити ефективність процесу соціально-педагогічної корекційної дії із дітьми обмеженими психофізичними можливостями.
Третій етап експериментального дослідження — контрольний-констатуючий експеримент. Його мета— перевірити, чи є ефективною наша модель застосування технологій ігротерапевтичного впливу в психокорекціиній роботі з дітьми із обмеженими психофізичними можливостями.
Для отримання даних щодо ефективності запровадженої нами моделі, нами було проведене повторне тестування дітей контрольної і
експериментальної груп за проективною методикою "дерево". Нами були отримані наступні результати:
Таблиця 1.РОЗПОДІЛ ДАНИХ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ ПСИХОФІЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"
| Тип дерева | Кількість зображень | |
| Експериментальна група | Контрольна група | |
| Ялина | 5 | 1 |
| Синтетичне дерево | — | — |
| Педантичне дерево | — | — |
| Зимове дерево | 11 | 7 |
| Пікнічне | 3 | 2 |
| Естетичне | 2 | 2 |
| Пальма, "екзотичне" | 3 | 1 |
| Характерне дерево | — | — |
| Сюжетне | — | — |
| Змішаний тип | 2 | 11 |
| Проблемне дерево | — | — |
Повернемося до аналізу отриманих даних. По-перше, позитивним фактором є поява зображень нових типів дерев: типу 1 — "ялинка", тип 7 — пальма "екзотичне". Аналіз дитячих малюнків свідчить, що більшість дітей з обмеженими психофізичними можливостями схильна до зображення "зимового дерева", елементи якого зустрічаємо і в змішаному типі. Це є свідченням того, що дитина прагне до творчої діяльності.
Серед малюнків дітей з'явились нові типи: тип 1 — "ялинка", тип 7 —
пальма "екзотична", що свідчить про організаторські нахили того, хто малює, про його активність.
Наступна частина нашої роботи по інтерпретації тесту "дерево"
проводилась з урахуванням рекомендацій щодо аналізу графічного матеріалу, розроблених Р. Стором та використавши поради, щодо інтерпретації С. Романової і О. Потьомкіної [87, С.92].
Систематизувавши все це, ми отримали дані, які наводимо втаблиці 2.
Таблиця 2.ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ДАНІ ЗА ТЕСТОМ "ДЕРЕВО"
| № п/п | Психологічні проблеми | Експерт аг | гментальн рупа | Контрольна група | ||
| К-стьдітей | Ранг | К-сть дітей | Ранг | |||
| 1. | Виконання інструкції | 26 | 1 | 24 | 1 | |
| 2. | Амбівалентність (конфлікт при виборі емоційних реакцій) | 8 | 6 | 12 | 2 | |
| 3. | Добра адаптація до середовища | 13 | 1 | 11 | 3 | |
| 4. | Тенденція до систематичної діяльності | 10 | 4 | 10 | 4 | |
| 5. | Відмова бачити існуючу реальність | 9 | 5 | 10 | 4 | |
| 6. | Прагне бути поміченим, ствердитися | 10 | 4 | 9 | 5 | |
| 7. | Мало впевнений у власній цінності, ставить під сумнів свій інтелект | 5 | 9 | 8 | 5 | |
| 8. | Рухливість, яка супроводжується блокуванням, моральні проблеми | 4 | 10 | 9 | 5 | |
| 9. | Добре розвинутий інтелект, та важко висловлюватися. Проблеми з контактами | 4 | 10 | 8 | 6 | |
| 10. | Подобається розмовляти, привертати до себе увагу, бути поміченим | 9 | 5 | 8 | 6 | |
| 11. | Потреба в систематизації на основі звичок | 8 | 6 | 8 | 6 | |
| 12. | Добрий контроль, рефлексія допомагають в пошуку автономії самоконтролю. Здатність стримувати свої реакції | 8 | 6 | 7 | 7 | |
| 13. | Тенденція до запозичення досвіду інших | 7 | 7 | 7 | 8 | |
| 14. | Сумнів у своєму інтелекті, позиція захисту | 6 | 8 | 8 | 6 | |
| 15. | Загальне занепокоєння, тривога | 6 | 8 | 6 | 8 | |
| 16. | Інфантильний пошук підтримки | 6 | 8 | 5 | 9 | |
| 17. | Наявність внутрішньої прихованої фантазії, яка не виявляється | 4 | 10 | 7 | 10 | |
| 18. | Прагне бути у злагоді з оточенням | 5 | 9 | 6 | 8 | |
| 19. | Добра диференціація реальності | 5 | 9 | 4 | 10 | |
| 20. | Здатний осмислювати свій досвід стримувати свої реакції | 3 | 11 | 4 | 10 | |
| 21. | Потреба спиратися на авторитет (часто у таких дітей є мати, яка не забезпечує захисту) | 3 | 11 | 2 | 12 | |
| 22. | Неявна агресія (в почуттях) | 3 | 11 | 3 | 11 | |
| 23. | Дитяча залежність, покірність, відчай | 2 | 12 | 2 2 | 12 | |
| 24. | Порив, ентузіазм, прагне до домінування | 2 | 12 | 2 2 | 12 | |
| 25. | Перебуває в обороні, залишається ввічливим, не атакує | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 26. | Залежність, недовіра до себе, мрії про компенсуючи могутність | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 27. | Значні проблеми з батьками, які викликають стурбованість. Акумулюється злість, туга, відчуття покинутості | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 28. | Ускладнення з вибором | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 29. | Мрії, які повторюються та не знімають тугу | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 30. | Бачить реальність, та не вважає її такою, що відповідає бажанням. Прагне уникнути реальності в мріях, грі | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 31. | Залежить від оточення і відповідає йому агресією | 2 | 12 | 2 | 12 | |
| 32. | Страждання | 13 | 13 | |||
| 33. | Пошук злагоди з оточенням | 13 | 13 | |||
| 34. | Враження покинутості депресії, непотрібності | 13 | 13 | |||
| 35. | Відчай, безсилля | 13 | 13 | |||
| 36. | Вміння отримувати і віддавати | 13 | 13 | |||
| 37. | Пошук точності і оцінювання | 13 | 13 | |||
| 38. | Пошук прогресу через краще | 13 | 13 | |||
| 39. | Раптові реакції гніву, які можна передбачити | 13 | 13 | |||
| 40. | Почуває себе ізольованим, нещасним | 13 | 13 | |||
| 41. | Залежність, недовіра до себе | 13 | 13 | |||
| 42. | Відсутність рефлексії, контролю | 13 | 13 | |||
За отриманими даними проблема амбівалентності, що була наявна у більшості дітей на початку нашого дослідження (у 15 з 26 дітей експериментальної групи і в 14 з 24 дітей контрольної групи) зменшилась (8 з 26 експериментальної групи і в 12 з 24 дітей контрольної групи) під впливом
нашої систематичної і послідовної роботи з впровадження методик ігротерапевтичного впливу у психокорекційний процес. З допомогою ігротерапевтичних занять ми прагнули збалансувати емоції дітей із обмеженими психофізичними можливостями, готували їх до активного вербального і невербального спілкування.
Отже, в результаті проведеного констатуючого і формуючого експериментів (в експериментальній групі були проведені 10 ігротерапевтичних занять у відповідності з запропонованою нами моделлю). Основною метою даних занять було підвищення ефективності процесу соціально-педагогічної корекційної дії з дітьми з обмеженими психофізичними можливостями. Ми довели, позитивний вплив ігротерапевтичних занять у роботі з дітьми із обмеженими психофізичними можливостями. Одержані нами результати в ході підсумкового зрізу підтвердили ефективність і позитивний вплив на дітей впровадженої нами Моделі застосування технологій ігротерапії розробленої нами на основі пісочної терапії, пальчикової терапії, ґудзикової терапії. «Для того, щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно поспостерігати за її грою» (Ж.Ж. Руссо).
3.2 Методичні рекомендації
Ігротерапевтичної кімнати та її оснащення Розміри ігрової кімнати. Для індивідуальної роботи, або для ігрової терапії у групі яка складається з 2-3 дітей підходить кімната 3,5 × 4,5 м. Довга вузька кімната, або кімната великого розміру не дозволяє зберегти зручну дистанцію між дорослим і дитиною. У великій кімнаті може здаватися, що терапевт своїми діями заважає дитині, намагається бути поближче до неї, тим самим не дає можливість взяти ініціативу побудови відносин у свої руки. [56]