Особливості організації роботи з 6-річними першокласниками
Зміст
Вступ
1. Психологічні особливості дітей шестирічного віку
2. Готовність дитини до школи
3. Особливості організації роботи з шестирічними першокласниками
4. Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей
5. Робота з батьками. Психолого-педагогічні поради батькам першокласників
Висновок
Література
Вступ
Чи можуть залишити когось байдужими ці діти, в яких поєднується розсудливість дорослого з непосидючістю дитини? Яскравий прояв дитячої мудрості та безпосередності. Так , це вони – шестирічки. “Чомучки” стали школяриками. І вже кілька років ми чуємо враження вчителів у діапазоні від захоплення до “і що я з ними робитиму?” І з кожним роком не зменшується, а чомусь збільшується коло проблем. Так. Не завжди є умови для навчання малюків.
Так ,не всі вони готові до школи. Так. Не завжди ми, вчителі, готові їх прийняти,. Так, так, так, але… Попри всі твердження, спробуємо поглянути на ситуацію з іншого боку. Може, школі подаровано шанс, ще одну можливість побачити дитину такою, якою вона є насправді?
Навчитися приймати її безумовно, не оцінюючи. Бо вже не вдається адаптувати дітей до шкільного життя. Шестирічки вимагають, щоб школа адаптувалася до них.
Останнім часом з’явилося чимало збірників, монографій, статей у періодиці, присвячених проблемам шестирічних першокласників. Ці проблеми також обговорюються освітянами на різних рівнях. Схоже на те, що ця тема ще тривалий час залишається актуальною.
Індивідуалізація виховання і навчання дитина на етапі переходу від дошкільного до початкового шкільного навчання є основним чинником, що забезпечує здійснення особистісно орієнтованої освіти дітей шестирічного віку. Поглиблене дослідження особливостей розвитку дитини, що здійснюється протягом усього періоду дошкільного дитинства, дозволяє побачити причини виникнення особливих досягнень або прогалин у розвитку дитини, встановити відповідні причинно-наслідкові зв’язки та визначити систему подальших психолого-педагогічних заходів. Взаємодія педагогів дошкільної та початкової ланок освіти з питань індивідуалізації передбачає обмін інформацією між ними , побудову педагогічної роботи в системі початкової освіти з урахуванням надбань дошкільного дитинства.
Реформаційні процеси, що відбуваються у вітчизняному освітянському просторі, зумовлюють нагальність розв’язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним із яких є перехід до систематичного навчання дітей з 6-років. Відомо,що одним із найвідповідальніших життєвих циклів людини є дошкільний період, тому інноваційні шляхи творчого розвитку дошкільників сприяють опануванню ними не тільки премудростей шкільної науки, а й науки життя, набувають у сучасних умовах особливого значення.
Дошкільна педагогіка володіє арсеналом засобів підготовки дітей до школи: програми, методики, методичні рекомендації. Але при зарахуванні дітей до школи вчителі скаржаться на недостатню підготовленість майбутніх учнів. Дані досліджень свідчать, що під час психологічного тестування дітей, які йдуть до першого класу, --13% із них мають високий рівень готовності, 65% - середній, 12% - низький. У чому причина таких результатів? Їх багато, але про найважливішу потрібно сказати. Вся система нашої освіти, починаючи з першої ланки – дошкільного виховання, готує дітей до виконавської діяльності через репродуктивні методи навчання, розвиваючи саме виконавські здібності. Проте світ змінюється, науково-технічний прогрес ставить перед людиною інші завдання, а виконавські завдання частіше перекладаються на машини, оскільки мозок людини має звільнятися для творчої праці.
Реформування системи освіти зумовило нові теоретичні й методологічні засади змісту освіти. Стало очевидним, що традиційна підготовка дітей до школи втратила свою перспективу. У наш час набуває цінності особистісне формування дитини.
Сучасний стан підготовки дітей до життя полягає в переорієнтації її змісту від суто навчального та розвивально-соціального, що забезпечує формування творчої особистості і зумовлює необхідність створення умов для її фізичного, психічного та соціального розвитку як складових творчої особистості, передбачених базовим компонентом. Тому маємо всі підстави вважати, що підготовка дошкільників до школи є важливою ланкою для адаптації до шкільних умов, подальшого успішного навчання.
психологічний шестирічний шкільний навчання педагог
1. Психологічні особливості дітей шестирічного віку
В системі початкової освіти України відбуваються серйозні перетворення. Початкова школа перейшла на чотирирічне навчання. До першого класу прийшли шестирічні діти. Психологами встановлено, що вік від 6 до 7 років є перехідним між дошкільним і молодшим шкільним періодами. Важлива роль дошкільного періоду полягає в досягненні дитиною соціальної зрілості. З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра – тепер праця, гра, творчість підпорядковані навчанню.
Робота з шестирічними дітьми передбачає обов’язкове врахування фізіологічних та психологічних особливостей. Деякі з психологічних особливостей маленьких учнів сприяють організації навчального процесу в першому класі, а інші – ускладнюють її. Залежно від характеру впливу цих особливостей на процес засвоєння першокласниками навчального змісту і норм шкільного життя їх можна розподілити на дві групи.
До першої групи належать психологічні особливості шестирічних першокласників, на які педагог може спиратись під час організації навчального процесу. У свідомості шестирічного учня складається ієрархія мотивів. При цьому одним з основних стає мотив встановлення і збереження добрих стосунків із дорослими та іншими дітьми. Учень прагне до визнання з боку дорослого і намагається гарними вчинками заслужити це визнання. Маленький школяр набагато швидше відгукується на прохання і побажання педагога, ніж на жорсткі умови. Власне шкільні норми поведінки ( необхідність піднімати руку на уроці, вставати для відповіді і т. д.) першокласникові краще пропонувати спочатку у вигляді гри за шкільними правилами.
Шестирічний учень ініціативний, намагається відшукати межі для “можна” та “не можна” в поведінці. Для першокласника дуже важливо побачити результати власного зростання як школяра. Маленький школяр прагне все пояснити, прокоментувати, показати, йому подобається запитувати і дізнаватися нове. Першокласник здатний достатньо довго утримувати увагу на тих об’єктах, які йому цікаві.
У другій групі перелічені психологічні особливості шестирічних першокласників, які ускладнюють процес засвоєння ними нового предметного змісту і прийняття норм шкільного життя. Шестирічний учень не може прийняти та засвоїти всі норми шкільної поведінки, часто порушує межі норм. У першокласника знання норм поведінки і оцінка себе відповідно до цих норм часто не збігаються. Маленький школяр прагне в усьому бути першим, але не може при цьому адекватно оцінити свої уміння. Він часто відчуває труднощі у взаємодії з однолітками. Емоційно важко сприймає власні невдачі, але виявляє ініціативу в критиці однолітків.
Психологи (Л.А.Венгер, Я.Л. Коломенський, В.С. Мухіна) у своїх працях розкривають характерні особливості дітей шестирічного віку:
1. У дітей цього віку достатньо розвинене мовлення
2. Для них характерна пізнавальна активність.
3. У шести річок переважає недовільна увага, хоча вони можуть і довільно регулювати свою поведінку, зосереджувати увагу на тому, що їх приваблює.
4. Це час інтенсивного розвитку пам’яті.
5. Шестирічки – і реалісти, і фантазери. Їхня уява має велику варіативність та відіграє важливу роль.
6. Діти дуже довірливі. Мають почуття сорому, гордості. Їхня внутрішня позиція у ставленні до себе: “Я – хороший”.
7. Прагнення до позитивних взаємин із дорослими організовує поведінку дітей-шестирічок. Бажання заслужити схвалення дорослих і симпатію товаришів є одним із основних мотивів поведінки.
8. У шестирічок почуття переважають над розумом. Їхнє життя це постійні хвилювання з кожного приводу.
9. Дітям цього віку не вистачає сили волі. Мотиви “хочу” і “потрібно” вступають у суперечність. Щоб зберегти гарні стосунки з дорослими, дитина інколи обманює.
10. Працездатність у шестирічок є невеликою, тому для них необхідно створити особливий режим праці і відпочинку, використовувати індивідуальний підхід, постійний медичний нагляд. Особливо негативно впливають на працездатність шестирічок шум і галас.
11. Діти з готовністю виконують вимоги вчителя. Тому потрібно, щоб педагогічний вплив був спрямований на виховання моральних якостей особливості дитини.
12. Адаптація до нових умов – складний період для малюків. Вони напружені психологічно і фізично.
13. За даними досліджень, для шестирічок із нормальним розвитком характерною є висока розумова активність. Проте майже у кожному класі зустрічаються діти із затримкою розумового розвитку. З ними необхідно багато працювати і не ототожнювати їх із категорією розумово відсталих дітей.
14. Шестирічки люблять веселитися і пустувати. Це їхній природний стан.
15. Є категорія дітей із невротизмом, неврозом, неврозом страху, неврозом нав’язливих станів, неврозом нетримання сечі (енурез), заїканням. Тільки особлива турбота вчителя, доброзичливий стиль спілкування з цими дітьми в колективі сприятиме попередженню та подоланню їхніх негативних психічних станів.
16. У цьому віці вже є лідери: справжні і неформальні. Вчителеві дуже важливо спрямувати дітей до справжнього лідера.
17. Звісно, велике значення для розвитку шестирічок має навчання, але особливе місце в їхньому житті посідає гра. Усвідомлену мету шестирічкам найлегше побачити у процесі гри, Ставлення до гри і правила гри є у цьому віці своєрідною школою соціальних відносин. Гра розвиває здібності дітей аналізувати свої дії, вчинки, мотиви, а також співвідносити їх з діями, вчинками та мотивами інших людей.