Специфічними структурними елементами гри є дидактична мета, ігровий задум, правила гри, ігровий початок, ігрові дії, підбиття підсумків.
Дидактична мета різноманітна:
- розвиток умінь порівнювати, визначати головне;
- розвиток уяви, спостережливості;
- розвиток фонематичного слуху, закріплення правильної артикуляції;
- розвиток уміння співвідносити елементи різних множин, встановлювати відповідності, співвідносити числа і цифри;
- формування умінь визначати ознаки явищ і предметів, диференціювати їх на суттєві і несуттєві, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки тощо.
Ігровий задум має постати перед шестирічними школярами у вигляді уявних перешкод, активної дії з предметами, чогось загадкового, таємничого, перевірки своїх можливостей в змаганні, рольового перевтілення, загальної рухової активності
Підбивати підсумки гри варто одразу після її закінчення: підрахувати бали і визначити переможців, а також тих дітей, хто найбільш правильно виконав ігрове завдання. У ході гри та після її закінчення обов”зково слід відзначити досягнення кожної дитини, підкреслити успіх, виявити оптимістичне ставлення до можливостей дітей та делікатність у висловлюванні оцінних суджень. Під час проведення дидактичних ігор варто підтримувати дух змагання, емоційне забарвлення гри, об’єктивно і позитивно оцінювати успіхи дітей з точки зору участі в ігрових діях: хто грав чесно, не підглядав, придумував цікавий хід у грі, допомагав друзям
Готуючись до уроку, потрібно прагнути правильно забезпечити ігровий план діяльності дітей, щоб інтереси одних не задовольнялись за рахунок інших, щоб школярі поступово привчались до норм поведінки під час гри, вчилися гальмувати небажані прояви. Слід зважено обмірковувати розподіл ролей під час гри, враховуючи індивідуальні психологічні особливості дітей.
Добираючи гру до конкретного уроку, варто продумати відповідність мети дидактичної гри навчальній меті уроку, врахувати посильність завдань, продумати методи і форми організації навчальної діяльності учнів. Саме парні і групові форми виконання завдань формують у дітей позитивну мотивацію до навчальної співпраці.
4 Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей шестирічного віку
Турбота про здоров’я – одне з найважливіших завдань в організації навчання першокласників. Цю думку неодноразово підкреслював у своїй праці В.О. Сухомлинський: « Яне боюсь ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи і тривоги про дітей протягом перших 4-х років навчання, то добра половина їх – про здоров'я».
Спеціальними дослідженнями було доведено, що в процесі навчання першокласників у частини з них погіршується стан органів зору, опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем як у перші місяці навчання, так і вкінці навчального року. Забезпеченню оптимальних санітарно-гігієнічних умов навчання шестирічних дітей сприяють спеціально обладнані приміщення: класна кімната, ігрова кімната, а також кімната для відпочинку, які розміщуються тільки на першому поверсі, а також окремі рекреації, туалети, гардероб. Якщо бракує потрібних приміщень, варто зайнятися відповідним переобладнанням: у окремій кімнаті відвести місце під ігровий куточок, де розмістити столики, стелажі для іграшок , або ж виділити частину класу для створення ігротеки.
До кімнат підводиться холодна й гаряча вода , й встановлюються умивальники. Необхідною є достатня освітленість на робочому місці в класі й на підлозі в ігровій кімнаті.
Провітрювання приміщень є обов'язковим до початку занять та під час перерв.
Навчальні класи обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.
Відстань від класної дошки до перших парт має бути не меншою 2,4- 2,6м., якщо ж парти розміщені в 4 ряди – 3м; відстань між рядами 0,6м.
На стінах класної кімнати нічого не має бути зайвого, щоб не відволікати увагу учнів. Усі навчально-наочні посібники після використання прибираються в закриті шафи.
Добираючи ігри та іграшки для шестилітніх
Першокласників, враховується їх відповідність віку дітей та навчальним програмам.
Для ефективного проведення уроків основ здоров'я і фізичної культури, рухливих ігор, динамічних занять, змагань будується спортивно-ігровий майданчик з твердим покриттям.
Для учнів, які перебувають у навчальному закладі цілий день, організовується триразове гаряче харчування.
Учителі мають пропагувати правильну організацію режиму дня першокласників у сім'ї. Забороняється перебування першокласників у групі продовженого дня без денного відпочинку.
5. Робота з батьками. Психолого-педагогічні поради для батьків першокласників
Відомо, що вплив сім'ї як основи первинної соціалізації особистості на дитину сильніший, аніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Водночас сучасна сім'яне в змозі забезпечити в новому обсязі активної, творчої, життєздатної особистості, яка б легко адаптувалася до нових соціально-економічних умов, опанувала і засвоїла інтелектуальні, культурні, духовні цінності.
Діяльність батьків і педагогів заради інтересів дитини буде успішною лише в тому випадку, якщо вони стануть союзниками, що дасть їм змогу краще пізнати дитину, побачити її в різних ситуаціях, і таким чином допомогти дорослим усвідомити індивідуальні особливості дітей, розвивати їхні здібності, формувати ціннісні життєві орієнтири, долати негативні вчинки і прояви у поведінці.
Завдання батьків – проектування тих особистісних якостей дитини, які знадобляться її для майбутнього життя.
Однак практика свідчить, що багато батьків відчувають труднощі у встановленні контактів з дітьми. Зміст і оптимальні форми цієї роботи слід спрямувати на вирішення наступних завдань:
- довести до свідомості батьків педагогічні поради і рекомендації, виробити позитивне ставлення до них;
- сформувати психологічну і педагогічну готовність до їх реалізації;
- активізувати здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об'єктивної оцінки її результатів.
Зваживши всі основні фактори розвитку повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії дошкільника, враховуючи показники фізичного та психічного розвитку, з метою збереження психологічного здоров'я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами.
Для підтримання пізнавальної активності:
- заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове;
- важливо відповідати на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається;
- уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість вихованців.
З метою запобігання формуванню негативного образу «Я» дитини бажано:
- уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;
- порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;
- не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини;
- не плутати поняття «хороша» і «зручна» дитина;
- прагнути, щоб кожна дитина в процесі ви ховання , спілкування з вчителем, батьками почувалася захищеною.
Пам'ятайте, що діти – не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей. Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можливостей на власну долю.
Висновок
Отже, в шість років дитина від природи активна, вона хоче пізнавати, вчитися, але це бажання може реалізувати лише з власної внутрішньої позиції дослідника, а не школяра. Школярем дитина стане лише в 7 років, коли почне володіти навичками навчальної діяльності.
Ось тут і виникає головна дитяча проблема. Справа в тому, що дитина хоче і активно прагне пізнавати, але не може спрямувати свої дії на навчання, яке потребує само зміни, а не природного саморуху.
У шестиліток є пізнавальна потреба, але немає внутрішньої позиції школяра. Це означає, що в цьому віці діти не готові до шкільного навчання, яке базується на традиційній схемі навчального процесу, а стосунки з учителем для них не передбачають довільності психічних процесів і соціальних мотивів уміння. Вчитель для шестиліток виконує ще опікувальну роль організатора діяльності, він – співучасник спільних дій з дитиною, співучасник гри.
Таким чином навчально-виховний процес має будуватися на глибоких знаннях учителем вікових психофізичних особливостей дітей сьомого року життя через співпрацю та психолого-педагогічну підтримку маленького учня. Завдяки організації навчання з урахуванням стану здоров'я дитини, впровадження інноваційних освітніх технологій учитель зможе не тільки сформувати в учня потребу в навчанні та спілкуванні, а й зберегти його здоров'я.
Література
1. Беруких М.М., Ефимова С.П. Ребенок идет в школу: Знаете ли вы своего ребенка? – М.: Академия, 1996.
2. Дубогай О.Д.Моніторинг оздоровчо-виховного процесу молодших школярів. – К, 2000.
3. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально - пізнавальних потреб школяра // Початкова школа. – 1999. - №10
4. Зинченко С.Н. Почему детям бывает трудно учиться. – К.: Рад.шк., 1990. – 56с.
5. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – 183 с.
6. Кононко О. Шкільна адаптація та психологічний вік // Початкова школа. – 2002. - №1.
7. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини до школи і розвитку мислительних процесів //Початкова школа. – 1999. - №11.
8. Хромова О. Сучасні форми взаємодії педагога і батьків молодших школярів //Початкова школа. Бібліотека. – 2008. - №11