Прояв тривожності в професійній діяльності працівників МНС (стр. 8 из 12)

Середній показник по ситуативні тривожності складає 40 балів, цей показник вищий за особистісну тривожність через те, що сама ситуація тестування викликав у досліджуваних напруження. Ситуативна тривожність, тобто породжена деякою конкретною ситуацією, що об'єктивно викликає занепокоєння. Даний стан може, виникає в будь-якої людини напередодні можливих неприємностей і життєвих ускладнень. Це стан не тільки є цілком нормальним, але й грає свою позитивну роль. Воно виступає своєрідним мобілізуючим механізмом, що дозволяє людині серйозно й відповідально підійти до рішення виникаючих проблем. Ненормальним є скоріше зниження ситуативної тривожності, коли людина перед особою серйозних обставин демонструє безвідповідальність, що найчастіше свідчить про інфантильну життєву позицію, недостатньої самосвідомості.

Середній показник у досліджуваних по тривожності Тейлор складає 13 балів, що належить до діапазону низько тривожних, це означає, що в середньому протестовані мають загальний низький рівень тривожності в усіх сферах життя, На психічному й фізичному рівнях. Їм властива реальна оцінка ситуація та своїх можливостей, присутня достатня швидкість реагування в екстремальних умовах.

2.3 Аналіз зв’язку рівня тривожності з мотивацією у працівників МНС.

За даними тесту визначення мотивації успіху – острах невдачі маємо слідучу картину (Таблиця 2.2):

Таблиця 2.2.Загальні показники остраху невдачі та мотивації на досягнення успіху

Бали	Показник	К-ть осіб	Відсоткова частка
1-7	Острах невдачі	-	-
8-9	Схильність до остраху	14	22%
10-13	Схильність до успіху	14	22%
14-20	Мотивація на успіх	35	66%

66% працівників МНС мають високу мотивацію на досягнення успіху, це означає, що більшість досліджуваних звичайно активні, ініціативні. Якщо зустрічаються перешкоди - шукають способи їхнього подолання. Продуктивність діяльності й ступінь її активності в меншому ступені залежать від зовнішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати своє майбутнє на більші проміжки часу.

При виконанні завдань проблемного характеру, а також в умовах дефіциту часу результативність діяльності, як правило, поліпшується. Воліють брати на себе середні по труднощам або ж злегка завищені, хоч і здійсненні зобов'язання. Ставлять перед собою реально досяжні цілі. Якщо ризикують, то ощадливо. Звичайно такі якості забезпечують сумарний успіх, істотно відмінний як від незначних досягнень при занижених зобов'язаннях, так і від випадкового везіння при завищених.

22% атестованих не мають чітко вираженої мотивації, але мають схильність до уникання невдач, для них головне не допустити помилки, уникнути невдачі, навіть ціною сильної трансформації первинної, головної мети, її повного або часткового недосягнення. Особи з такою домінуючою мотивацією мають стійке намагання уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов’язаних з оцінкою результатів її діяльності іншими людьми (Рис.2.2).

Рис.2.2. Показники показники остраху невдачі та мотивації на досягнення успіху

Виявлено тенденцію до оберненого кореляційного зв’язку між рівнем тривожності Тейлор та Мотивацією на досягнення успіху, що становить -0,5, це означає, що чим віще рівень тривожності, тим нижче мотивація на досягнення успіху, тобто переважає острах невдач і людина мотивує себе на уникнення невдач. Ми вважаємо, що це зумовлено тим, що знаходячись в стані підвищеної тривожності, людина схильна уникати будь яких труднощів та несення відповідальності за виконання своїх обов’язків для неї також, значно важко, адже все це потребує значних зусиль.

2.4 Виявлення взаємозв’язку тривожності зі схильністю до ризику

Що стосується методики дослідження схильності до ризику, то працівники МНС майже усі виявили середню схильність до ризику, середній показник по цьому тесту складає 59 балів з можливих 100, це – середній ступінь схильності до ризику, що знаходиться в діапазоні від 40 до 60 балів (Таблиця 2.3.). Це свідчить про те, що рятівники є сміливими, вони здатні придушувати захисні реакції при виникненні страху, остраху і якісно здійснювати свої наміри в об'єктивно або суб'єктивно небезпечних для життя, здоров'я й престижу ситуаціях. Звідси, сміливість може вважатися одним із проявів самовладання.

57% опитуваних за результатами дослідження мають середню схильність до ризику (Рис 2.3.). Це означає, що досліджувані мають змогу адекватно оцінювати ситуацію та свої можливості, бережуть своє життя, в ситуації де треба швидко приймати рішення, користуються здоровим глуздом.

Таблиця 2.3.Загальні показники схильності до ризику.

Бали	Рівень ризику:	Кількість осіб:	Відсоткова частка:
0-10	Крайнє низький	-	-
11-24	Низький	-	-
25-39	Занижений	3	5%
40-60	Середній	36	57%
61-74	Завищенний	13	21%
75-90	Високий	11	17%
90-100	Крайнє високий	-	-

Рис 5.1. Загальні показники схильності до ризику

Між рівнем тривожності та схильністю до ризику виявлено кореляцію р=-0,02 за показником кореляції Спирмена. Це підтверджує наші припущення, що чим вище рівень тривожності у працівника МНС, тим нижча буда схильність до ризику, і навпаки: чим нижчий рівень тривожності тим більшу схильність ризикувати маємо.

Висновки до розділу 2

Метою дослідження є виявлення рівню тривожності у працівників МНС.

Для виявлення взаємозв'язку рівня тривожності зі схильністю до ризику, мотивацією на успіх – остраху невдач та рівнем депресії використовувався метод кореляції Спірмена. Дані обробляли за допомогою статистичної комп'ютерної програми Statistika 5.0.

Було виявлено тенденцію до взаємозв’язку між рівнем тривожності Тейлор та Мотивацію на досягнення успіху, що становить р=-0,5, це означає, що чим віще рівень тривожності, тим нижче мотивація на досягнення успіху, тобто переважає острах невдач і людина мотивує себе на уникнення невдач. Між рівнем тривожності та схильністю до ризику існує обернена кореляція р=-0,02. На низький рівень тривожності припадає високий рівень схильності до ризику.

Таким чином, проводячи аналіз отриманих данних, можна побачити, що серед співробітників МНС виявлені високотривожні, помірнотривожні і низькотривожні особистості. Найбільшу кількість становить низькотривожні працівники – 49% від загальної кількості досліджуваних. Низькотривожні характеризуються найменшою схильністю до психосоматичних проявів тривоги, вони менш подаються негативній дії стресу, більш врівноважені, за рахунок більш сильної нервової системи, характеризуються вищою спроможністю до адаптації в мінливих умовах зовнішньої середи, ніж високотривожні, доля яких становить 34%. Особи, що мають помірний рівень тривоги складають 17% частку від усіх протестованих.

Середній показник по особистісній тривожності складає 33 бали це помірне проявлення особистісної тривожності, являє собою норму.

Середній показник по ситуативні тривожності складає 40 балів, цей показник вищий за особистісну тривожність через те, що сама ситуація тестування викликала у досліджуваних напруження.

3.Методичні розробки тренінгових вправ спрямованих на корекцію тривожності

Тренінгові вправи напрямлені на зниження рівня тривожності.

Ціль вправ – навчити досліджуваних з надмірною тривожністю релаксації та самоконтролю; усвідомлювати свої емоційні і фізіологічні процеси.

Час проведення: 3-3,5 години.

Вправа№1 Здібність до релаксації

Вступна частина. Якщо людина здатна релаксувати, то це допоможе їй досить швидко відновлювати сили після будь-яких стресових ситуацій. Для того, щоб довідатися своєї здатності в цьому напрямку й проводиться дана вправа тренінгу.

Основна частина. Учасникам пропонується зручно розташуватися в кріслі. Закрити очі. Руки покласти на коліна або на ручки крісел. Спина повинна зручно опиратися на спинку крісла. Людині повинне бути зручно, ніщо не повинне йому заважати й не відволікати. Після того, як учасники розташувалися, тренер пропонує проробити кілька вправ аутогенной тренування (можна поставити магнітофонний запис, а можна працювати й самому тренерові).

Текст аутогенного тренування. «Починаємо розслаблення. Розслаблюються ноги... Розслаблюються пальці ніг, ступні й щиколотки. Розслаблюються ікри, коліна й стегна... Розслаблюється область таза. Хвиля розслаблення піднімається від кінчиків пальців ніг усе вище й вище, заповнюючи ваші ноги зсередини. Ваші ноги розслаблені, розслаблені. Розслаблюються пальці рук... Розслаблюються кисті й зап'ястя... Розслаблюються передпліччя, лікті, плечі. Руки розслаблені... Розслаблюється плечовий пояс... груди... живіт... поперек. Розслаблюється спина, всі м'язи спини. Ваш тулуб розслаблений, розслаблено... Розслаблюються м'язи шиї. Голова м'яко опирається на спинку крісла, шия розслаблена. Розслаблюються м'язи особи. Особа розслаблена. Розслаблюються м'язи чола... ока... щоки... губи... нижня щелепа... язик. Вся ваша особа розслаблена, розслаблено. Ви розслаблені, розслаблені. Ви відпочиваєте... ви відпочиваєте... (Пауза 20 сек.) А зараз - переплели пальці рук перед собою, потягнулися п'ятами вперед. Ока можна відкрити. Швидко приходимо в себе».