Прояв тривожності в професійній діяльності працівників МНС (стр. 7 из 12)

Аналіз результатів: при аналізі результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній з підшкал може перебувати в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вище підсумковий показник, тим вище рівень тривожності (ситуативної або особистісної). При інтерпретації показників можна використати наступні орієнтовні оцінки тривожності: до 30 балів - низька, 31-44 бала - помірна, 45 і більше - висока. Значні відхилення від рівня помірної тривожності вимагають особливої уваги.

2. Методика прояву тривожності Тейлор (Додаток В)

Запитальник особистісний. Призначений для виміру проявів тривожності. Опублікований Дж. Тейлор в 1953р.

Розглянута шкала складається з 50 тверджень, на які обстежуваний повинен відповісти «так» або «ні». Твердження відбиралися з набору тверджень Мінесотського багатоаспектного особистісного запитальника (MMPI). Вибір пунктів для тесту. здійснювався на основі аналізу їхньої здатності розрізняти осіб з «хронічними реакціями тривоги». Тестування триває 15-30 хв.

Як показують дані досліджень (Дж. Рейх і соавт.,; Дж. Хенсер, В. Майер), стан тривоги пов'язаний зі зміною когнітивної оцінки навколишнього й самого себе. При високих показниках рівня тривожності необхідно дотримувати свідому обережність в інтерпретації даних самооцінки. У вітчизняній психології тест знаходить широке застосування в клініко-психологічних дослідженнях, психодіагностиці спорту. Запитальник використаються при індивідуальному й груповому обстеженні, здатний вирішувати як теоретичні, так і практичні завдання й може бути включен до батареї інших тестів.

Аналіз результатів: при аналізі результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник по кожній з підшкал може перебувати в діапазоні від 50 до 0 балів. Оріентовні оцінки тривожності: 40-50 балів розглядається як показник дуже високого рівня тривоги; 25-40 балів свідчить про високий- рівень тривоги; 15-25 балів - про середній (з тенденцією до високого) рівень ; 5-15 балів - про середній (з тенденцією до низького) рівень й 0-5 балів - про низький рівень тривоги.

3. Методика «Мотивація успіху й острах невдачі» (Додаток Г)

Методика запропонована А. А. Реаном.

Особливості проведення процедури тестування: дослідження може проводитися як індивідуально, так й у групі. Експериментатор пропонує випробуваним відповісти на питання шкал відповідно до інструкцій, і нагадує, що випробувані повинні працювати самостійно. Інструкція: погоджуючись чи ні з нижчеподаними твердженнями, необхідно вибрати одну з відповідей - «так» або «ні». Якщо Ви вагаєтеся з відповіддю, то згадаєте, що «так» має на увазі як явне «так», так й «скоріше так, чим ні». Теж стосується й відповіді «ні». Відповідати треба досить швидко, подовгу не замислюючись. Відповідь, яка першою спала на думку , як правило, є й найбільш вірною.

Обробка результатів. Ключ до опріснику: Один бал одержують відповіді «так» на твердження 1-3, 6, 8, 10-12, 14, 16, 18-20 і відповіді «ні» на 4, 5, 7, 9, 13, 15, 17. Підраховується загальна кількість балів.

Підсумковий показник по кожній з підшкал може перебувати в діапазоні від 0 до 20 балів.

Інтерпретація результатів: якщо випробуваний набирає від 1 до 7 балів, то діагностується мотивація на невдачу (острах невдачі). Якщо він набирає від 14 до 20 балів, то діагностується мотивація на успіх (надія на успіх). Якщо кількість набраних балів у межах від 8 до 13, то варто вважати, що мотиваційний полюс не виражений. При цьому, якщо у випробуваного 8-9 балів, те його мотивація ближче до уникання невдачі, якщо 12-13 балів - ближче до прагнення до успіху.

4. Методика дослідження схильності до ризику (Додаток Д)

Методика запропонована Г.Шубертом

Інструкція. " Вам пропонується відповісти на 25 питань тесту. Для відповіді на пропоновані питання необхідно уважно прочитати варіанти відповідей і вибрати один з них, найбільш відображаючу Вашу думку.

Пропоновані варіанти відповідей:

а) "безумовно, так"

б) " у принципі, так"

в) "важко відповісти"

г) "тільки в екстрених ситуаціях"

д) "у жодному разі"

Обробка результатів. Варіанти відповідей: а) безумовно, так - 4 бали; б) у принципі, так- 3 бали; в) важко відповісти - 2 бали; г) тільки в екстрених обставинах - 1 бал; д) у жодному разі - 0 балів.

Підсумковий показник по кожній з підшкал може перебувати в діапазоні від 0 до 100 балів.

Інтерпретація: 0 - 10 балів - винятково низька схильність до ризику, 11 - 24 балів - низький ступінь схильності до ризику, 25 - 39 балів - знижений ступінь схильності до ризику, 40 - 60 балів - середній ступінь схильності до ризику, 61 - 74 балів - підвищений ступінь схильності до ризику, 75 - 90 балів - високий ступінь схильності до ризику, 91 - 100 балів - винятково високий ступінь схильності до ризику.

Характеристика досліджуваних. В дослідженні приймали участь працівники 4-ПДПЧ та 41-ПДПЧ Червонозаводського районного відділу Головного управління МНС України в Харківській області в загальній кількості 63 особи. Респонденти чоловічої статі, віком від 21 до 45 років, з різним стажем служби в структурі МНС (від 1 до 23 років). В дослідженні приймали участь одружені та неодружені досліджувані.

Опис ходу дослідження. Дослідження відбувалося в учбовому класі, приміщення було провітрене, чисте, добре освітлене, в ньому дотримувалась тиша. Тестування проводилися в груповому варіанті, з кожним караулом окремо, з інспекторами та працівниками, що займають керівні посади окремо, у груповому варіанті. Неблагоприємні функціональні стани, недостатньо доброзичлива атмосфера тестування знижують результати прояву необхідних психологічних особливостей. Щоб уникнути факторів, наведених вище, було мінімізовано мотивацію досягнення і зорієнтовано досліджуваних на прояв своїх прихованих якостей. З цією метою, уникалось відкрите обговорення предметної спрямованості методик, тобто досліджуваним не повідомлялось про те, що саме тестується.

Приблизний час проведення дослідження – 50 хвилин. Дослідження проводилось в період 25.04.08 по 23.05.08. Піддослідним видавалися набори бланків запітальників, далі зачитувалась інструкція що до особливостей кожного запитальника. Переконавшись, що діагностовані чітко зрозуміли, що від них вимагають як їм необхідно діяти під час тестувань, тестуючий пропонував, таким чином, розпочинати процес роботи з цими тестами.

В разі утруднень з розумінням питання, вони отримували пояснення від тестуючого. Під час збору бланків тестуючим проводився контроль якості їх заповнення.

Обробка та інтерпретація отриманих даних була зроблена на основі кількісної оцінки і якісного аналізу результатів дослідження. Всі дані, отримані в ході дослідження, представлені в зведеній таблиці (додаток А), в котру зведені результати дослідження тривожності Спілбергера й дослідження тривожності Тейлор.

2.2Виявлення рівня тривожності у працівників МНС та інтерпретація результатів

Для дослідження особливостей тривожності у працівників МНС України використовувалися методики дослідження тривожності Тейлор та Спілбергера.

Результати дослідження підраховані за відповідним ключем. Дані отримані за допомогою цих методик дозволяють визначити рівень тривожності в професійній діяльності працівників МНС.

Дані отримані за допомогою методики Тейлор показують активність особистості в колективі і процесі діяльності, визначають переважний вид занять, темп діяльності, легкість встановлення контактів, значна частина питань фактично торкається виявлення особливостей вегетативного реагування.

Таким чином, проводячи аналіз отриманих даних, можна побачити, що серед співробітників МНС виявлені високотривожні, помірнотривожні і низько тривожні особистості. Найбільшу кількість становить низькотривожні працівники – 49% від загальної кількості досліджуваних(Таблиця 2.1). Низькотривожні характеризуються найменшою схильністю до психосоматичних проявів тривоги, вони менш піддаються негативній.

Таблиця 2.1.Показники рівню тривожності по шкалі тривоги Тейлор (у відсотках)

Кількість осіб:	%
Високий рівень	22	38
Помірний рівень	11	17
Низький рівень	30	49

дії стресу, більш врівноважені, за рахунок більш сильної нервової системи, характеризуються вищою спроможністю до адаптації в мінливих умовах зовнішньої середи, ніж високотривожні, доля яких становить 34%. Особи, що мають помірний рівень тривоги складають 17% частку від усіх протестованих(Рис2.1).

Рис.2.1 Показники рівнів тривожності по шкалі тривоги Тейлор (у відсотках).

Методика виявлення тривожності Спілбергера розмежує тривожність на особистісну і реакційну.

Особистісна тривожність. Вона може розглядатися як особистісна риса, що проявляється в постійній схильності до переживань тривоги у всіляких життєвих ситуаціях, у тому числі й таких, які об'єктивно до цього не розташовують. Вона характеризується станом несвідомого страху, невизначеним відчуттям погрози, готовністю сприйняти будь-яка подія як несприятливе й небезпечне. Людина, піддана такому стану, постійно перебуває в настороженому й подавленому настрої, у неї утруднені контакти з навколишнім світом, що сприймається нею як страхаючий і ворожий. Закріплюючись у процесі становлення характеру до формування заниженої самооцінки й похмурого песимізму.Середній показник по особистісній тривожності складає 33 бали – це помірне проявлення особистісної тривожності, являє собою норму.