«Я спокійний. Я нікуди не поспішаю (2–3 рази).
Мої руки розслаблені. права рука розслаблена. i ліва (3 рази).
Я спокійний. Я нікуди не поспішаю.
Мої ноги розслаблені.права нога розслаблена. i ліва (3 рази).
Я спокійний. Я нікуди не поспішаю.
Розслаблена спина. живіт. груди. розслаблена шия. приємно розслаблені м'язи обличчя.
Я спокійний. Я нікуди не поспішаю.
Мої руки важкі i теплі. права рука важка i тепла. і ліва рука важка i тепла (2–3 рази).
Мої ноги важкі та теплі. права нога важка i тепла. i ліва нога важка i тепла (2–3 рази).
Все моє тіло приємно розслаблене. Я нікуди не поспішаю.
Моє дихання вільне, спокійне (4–6 разів).
Серце б'ється спокійно, ритмічно. серце відпочиває (3 рази).
Відчуваю приємне тепло в ділянці живота (4–6 разів
Приємне тепло у всьому тілі. Я відпочиваю. Моє чоло приємно прохолодне».
Після того, як діти виконали основні вправи аутогенного тренування, настає час для індивідуального самонавіювання. Кожний член групи навіює собі словесні формули, які вони з психотерапевтом оговорили до групового сеансу і які направлені на подолання їх симптомів захворювання та зміну поведінки [14, c. 46].
Потім лікар пропонує дітям протягом 2–3 хвилин зосередитись на прослуховуванні музики та на процесі дихання. В кінці сеансу психотерапевт просить дітей повторити 5 раз фразу: «Я впевнений у собі, у мене все буде виходити». Закінчується сеанс тим, що діти подумки рахують до «п’яти», уявляючи нібито вони біжать на гірку. На рахунок «п’ять» роблять глибокий вдих, стискають кулаки i відкривають очі. Після сеансу лікар дізнається про самопочуття дітей i потім вони залишають кабінет психотерапії.
Метод Куе
Нансійський аптекар Еміль Куе запропонував методику самонавіювання. Хворий вранці і перед сном, перебираючи чотки 30 разів, навіює собі «З кожним днем я буду почувати себе все краще і краще». Крім уяви, яка найбільш важлива для ефективного користування цим методом, присутнє переконання, пряме і побічне навіювання. Метод може використовуватись при роботі з підлітками.
«Лице релаксанту»
Підвищення серцево-судинного компонента стресових реакцій в певній мірі обумовлено тонічним напруженням м’язів і цим можна пояснити застосування релаксаційних форм гімнастики. Про позитивні результати релаксації при лікуванні психосоматичних захворювань у дорослих свідчать роботи В.М. Васильєва (1991). Показано, що релаксація корисна для дітей з хронічними захворюваннями.
Хворий приймає зручну позу, закриває очі, злегка опускає нижню щелепу, ніби намагаючись проговорити звук «І», розслабляє всі м’язи обличчя, ні про що не думає, викликаючи в себе відчуття повного спокою. Тривалість сеансу 3–4 хвилини, повторюється сеанс 4–5 разів на день декілька днів чи тижнів.
Релаксація для лікування може використовуватись з 7–8 років
Медитація
Медитація є методикою аутосугестивного типу, яка має потенціал для індукування трофотропного стану шляхом концентрації уваги на об’єкті, що допомагає зосередитись і позбавлення всіх факторів, що розсіюють увагу. Процес медитації починається з рішення ні про що не думати і не робити ніяких зусиль. Людина, що медитує повністю розслабляється і дозволяє розуму і тілу вийти із потоку думок і відчуттів і спостерігати натиск цього потоку. Сеанс медитації груповим методом проводиться за тих же умов, що і сеанс аутогенного тренування. Психотерапевт пропонує хворим зручно сісти в кріслах, прикрити очі, зосередитись на процесі дихання, лічити подумки дихальні рухи після кожного видиху від одного до десяти, а потім в зворотному порядку – від десяти до одного. Після того вся увага концентрується тільки на процесі дихання і звуках музики. Слід уникати будь-яких думок протягом 10–15 хв. Закінчують так, як і сеанс аутогенного тренування. Крім занять в поліклініці хворий проводить сеанси самостійно вдома.
Показання для тренувальної терапії:
Тренувальні методики особливо ефективні при неврозоподібних розладах резидуально-органічного генезу. Крім того аутогенне тренування показано при неврозах (особливо неврозі нав’язливості), психосоматичних розладах, головному болю напруження. Є дані, що тренувальні методики можуть використовуватись для покращення імунітету. K. Olness et al. (1989), свідчить про достовірне зростання рівня IgА в крові (в порівнянні з контрольною групою) під час сеансу самогіпнозу у дітей з селективним імунодефіцитом.
Дослідження проводилось з 10 дітьми молодшого шкільного віку за двома методиками. Дані проведенного експерименту щодо розвитку творчої уяви за методикою «Дослідження творчої уяви» (див. Додаток А) у дітей подані у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Результати експерименту з розвиткутворчої уяви
| № | Прізвище, ім’я учня | Результати експерименту |
| 1. | Адлер Максим | 6 |
| 2. | Василенко Артем | 3 |
| 3. | Васерман Валентина | 6 |
| 4. | Опанасенко Анастасія | 5 |
| 5. | Галушка Олексій | 4 |
| 6. | Губар Тетяна | 5 |
| 7. | Захарін Ігор | 6 |
| 8. | Коваленко Анастасія | 6 |
| 9. | Кучеренко Юлія | 4 |
| 10. | Колісник Марія | 5 |
Згідно результатів опитування 6 балів набрали 4 учні (40%) вони склали дотепні та оригінальні речення. У реченні використано всі три слова в дотепній оригінальній комбінації.
5 балів – 3 учні (30%)Вони в реченні використали всі три слова, але без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації.
4 бали отримали 2 учні (20%) – У реченні використали всі три слова у звичайній комбінації
3 бали набрав 1 учень (10%). Він задані три слова використав в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації
Потім було проведене дослідження по визначенню рівня складності у явлень в процесі навчання (див. Додаток В).
Таблиця 3.2. Результати експерименту з розвитку уяви по визначенню рівня складності у явлень в процесі навчання
| № | Прізвище, ім’я учня | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Адлер Максим | + | ||||
| 2. | Василенко Артем | + | ||||
| 3. | Васерман Валентина | + | ||||
| 4. | Опанасенко Анастасія | + | ||||
| 5. | Галушка Олексій | + | ||||
| 6. | Губар Тетяна | + | ||||
| 7. | Захарін Ігор | + | ||||
| 8. | Коваленко Анастасія | + | ||||
| 9. | Кучеренко Юлія | + | ||||
| 10. | Колісник Марія | + |
Третій рівень складності уяви у 4 з опитаних учнів (40%): контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.
Четвертий рівень – у 3 (30%) з опитаних учнів: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок – це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.
П'ятий рівень – у 3 учнів (30%): малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.
Отже, бачимо, що в середньому майже всі учні, які приймали участь у дослідженні справилися із завданням і мають рівні складності від 3 до 5 рівня.
Висновки про рівень розвитку уяви у дитини молодшого шкільного віку після проведення психотерапевтичних заходів робиться на основі аналізу й узагальнення даних, що отримані в результаті дослідження її пізнавальних процесів. Підставою для такого висновку є дані про індивідуальний психологічний розвиток дитини молодшого шкільного віку, зокрема розвитку її уяви.
За підсумками комплексного психодіагностичного дослідження дітей молодшого шкільного віку за допомогою методик, пропонується робити певні психолого-педагогічні висновки про кожну дитину і на їх основі давати батькам, вчителям та вихователям конкретні рекомендації щодо підвищення; рівня психологічного розвитку дитини.
На основі всього цього вимальовуються загальні психолого-педагогічні рекомендації щодо індивідуальної роботи з даною дитиною, зокрема розвитку в неї уяви. Крім того, слід звернути увагу на особливі, спеціальні психолого-педагогічні рекомендації, що стосуються індивідуальності певної дитини. Завершується відповідна робота письмовими відмітками про те, кому й коли ці висновки й рекомендації були повідомлені, а також – даними про те, чи були вони в подальшому реалізовані.
Результати опитування допоможуть вчителям приступити до наступного, дуже важливого етапу керівництва навчальним процесом, який би повною мірою сприяв розвитку уяви та творчої уяви зокрема. Щоб дитина вже на початковому ступені навчання, виховання та розвитку усвідомила все те величезне значення високого інтелектуального розвитку для кожної людини і для себе зокрема, щоб набула певних навичок та вмінь слід не залишати справи з удосконаленням системи методів розвитку уяви.
Чарівні окуляри
Мета: розвиток уяви; опанування поняття часу.
Матеріал: оправа окулярів без скла або саморобна маска з паперу.
Хід гри
Ведучий розповідає про пори року, як вони впливають на природу, тварин, людей. Потім говорить: «От чарівні окуляри, вони показують майбутнє. За три місяці, коли прийде весна, ми подивимося крізь них, і що ми побачимо?.» (літо). І т. ін.