Особливості спрямованості особистості та її статусу в системі міжособистісних відносин (стр. 7 из 8)

Методика социометрического виміру (Дж. Морено)

Термін «соціометрія» означає вимір міжособистісних взаємин у групі. Основоположник соціометрії відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено не випадково так назвав цей метод. Сукупність міжособистісних відносин у групі становить, по Дж. Морено, ту первинну соціально-психологічну структуру, характеристики якої багато в чому визначають не тільки цілісні характеристики групи, але й щиросердечний стан людини.

Впровадження цього методу в дослідження радянських психологів пов'язане з іменами Е.С. Кузьміна, Я.Л. Коломинского, В.А. Ядова, И.П. Волкова й ін.

Социометрическая техніка застосовується для діагностики міжособистісних і межгрупповых відносин з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалювання. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп.

Разом з офіційною або формальною структурою спілкування, що відбиває раціональну, нормативну, обов'язкову сторону людських взаємин, у будь-якій соціальній групі завжди є психологічна структура неофіційного або неформального порядку, що формується як система міжособистісних відносин, симпатій й антипатій. Особливості такої структури багато в чому залежать від ціннісних ориентаций учасників, їхнього сприйняття й розуміння один одного, взаимооценок і самооцінок. Як правило, формальних структур у групі виникає трохи, наприклад, структури взаимоподдержки, взаємовпливу, популярності, престижу, лідерства й ін. Неформальна структура залежить від формальної структури групи в тім ступені, у якій індивіди підкоряють своє поводження цілям і завданням спільної діяльності, правилам рольової взаємодії. За допомогою соціометрії можна оцінити цей вплив. Социометрические методи дозволяють виразити внугригрупповые відносини у вигляді числових величин і графіків й у такий спосіб одержати коштовну інформацію про стан групи.

Методика діагностики спрямованості особистості(Басс)

Для визначення особистісної спрямованості в цей час використається ориентационная анкета, уперше опублікована Б. Бассом в 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, що найбільшою мірою виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, котрий, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменш" - 0, що залишився невибраним - 1 бал. Бали, набрані по всім 27 пунктам, підсумуються для кожного виду спрямованості окремо.

За допомогою методики виявляються наступної спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, интровертированность.

2. Спрямованість на спілкування (ОБ) - прагнення при будь-яких умовах підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних відносинах з людьми.

3. Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власна думка, що корисно для досягнення загальної мети.

Інструкція: Опитний лист складається з 27 пунктів. По кожному з них можливі три варіанти відповідей: А, Б, В.

1. З відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий найкраще виражає Вашу точку зору по даному питанню. Можливо, що якісь із варіантів відповідей здадуться Вам рівноцінними. Проте, ми просимо Вас відібрати з них тільки один, а саме той, котрий найбільшою мірою відповідає Вашій думці й найбільше коштовний для Вас. Букву, який позначена відповідь (А, Б, В), напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту (1-27) під рубрикою "найбільше".

2. Потім з відповідей на кожний з пунктів виберіть той, котрий далі всього коштує від Вашої точки зору, найменш для Вас коштовний. Букву, який позначена відповідь, знову напишіть на листі для запису відповідей поруч із номером відповідного пункту, у стовпці під рубрикою "найменше".

3. Таким чином, для відповіді на кожне з питань Ви використаєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Інші відповіді ніде не записуються. Намагайтеся бути максимально правдивим. Серед варіантів відповіді ні "гарних" або "поганих", тому не намагайтеся вгадати, який з відповідей є "правильним" або "кращим" для Вас.

Методи математичної обробки даних- критерій Фишера.Критерій - кутове перетворення Фішера.

Даний метод описів у багатьох виданнях (Плохинський Н. А., 1970; Гублер Е. В., 1978; Івантер Е. В., Коросов А. В., 1992 та ін.). Дане описання спирається на варіант, що був розроблений та викладений Е. В. Гублером.Критерій Фішера призначений для співставлення двох вибірок за частотою зустрічаємості ефекту, що досліджується. Критерій оцінює достовірність розбіжностей між процентними частками вибірок, у яких зареєстрований ефект, який нас цікавить.

Суть кутового перетворення Фішера полягає в перекладі процентних часток у величини центрального кута, що вимірюється в радіанах. Більша процентна частка складає кут φ1, а менша I(PU- кут φ2. При збільшенні розбіжностей між кутами φ1 та φ2 та при збільшенні численності вибірок значення критерію φ зростає. Чим більша величина φемп., тім більше вірогідність достовірності розбіжностей.

Підрахувати емпіричне значення ? за формулою:

де, n1 й n2 – кількість осіб у першій та другій вибірках.

*1 й *2 відповідні величини кутів у радіанах. Гіпотези:

Н0 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 не більше, ніж у вибірці 2.

Н1 - частка осіб, у яких проявляється ефект, що досліджується, у виборці 1 більше, ніж у вибірці 2.

Обмеження критерію :Жодна з часток не винна дорівнювати нулю;Верхня межа в критерії відсутня. А нижня - 2 спостереження в одній із вибірок.

2.2Особливості спрямованості особистості й соціального статусуХарактеристика методів та вибірки дослідженя

Соціометричнеопитування(табл.1)У даній роботі ми використали соціометричне опитування для виявлення неформальних лідерів серед курсантів. Метою опитування було виявлення неформальних лідерів по службі, так як формальні лідери є таковими лише під час несення служби. Командири не завжди є лідерами у навчанні, спорті або інших сферах курсантського життя. Для виявлення курсантів, що користуються найбільшим авторитетом у питаннях служби, були поставленні наступні запитання:

1.Комуб ви довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?

2.Кому б ви не довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?Поставленні питання були направленні на виявлення особистостей з високими організаторськими, комунікативними вміннями та людей які можуть брати на себе відповідальність. Опитування проводилосьу групі 3-го курсу,загальною кількістю 22 людини. Кожен з опитуваних мав написати на аркуші паперу 3 прізвища одногрупників до кожного запитання.

Отримавши результати,ми мали можливість розділити групу на 4 підгрупи: особи,які користуються авторитетом і є неформальними лідерами у колективі були віднесені до першої групи «Лідери». Особи,які мали трохи менші ,але високі показники соціометричного статусу,були віднесені до другої групи «Наближені». Більшість групи попала у третю підгрупу «Нейтральні»,тому що мала середні показники соціометричного статусу. І нарешті особи з найнижчим статусом були віднесені до четвертої групи «Аутсайдери».

Методика направленості особистості Басса

Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на «Я» не мають жоден,направленість на «О» має один досліджуваний(33%),направленість на «Д» мають два досліджуваних(66%).

У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на «Я» мають 2,5 (83,35%),направленість на «о»-жоден, направленість на «Д»-0,5 (16,65%).

Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на «Я» мають чотири людини (33,3%),направленість на «О» мають 4,5 (37,5%), направленість на «Д» мають 3,5(29,17%).

В групі аутсайдерів маємо двох направлених на «Я»(50%),жодного направленого на «О»,і двох направлених на «Д»(50%).

За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:

-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на «Я»,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.

-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.

-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію «Я» достовірну різницю. Отже ,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на «Я» впливає більшим чином негативно.

-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на «Я» бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.

-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат ,критерій знов попадає у зону не значимості.

-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості «Я» попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на «Я» не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.