Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації
НТУУ "КПІ"
Кафедра № 43
(військово-гуманітарних дисциплін)
Реферат
з дисципліни "Психологія"
Тема: "Бесіда – найбільш поширений метод вивчення властивостей особистості"
Виконав:
Студент навчальної групи 1602
А.О. Поляруш
Перевірив:
Начальник кафедри № 43
О.О. Пучков
Зміст
Вступ
1. Основні види, типи та функції бесіди
2. Структура бесіди
3. Вербальне та невербальне спілкування в процесі бесіди
Висновки
Вступ
Актуальність теми. Найпоширенішою формою спілкування є бесіда. Дані психологічних досліджень свідчать, що успішне проведення бесіди сприяє підвищенню продуктивності праці (2—12%). Дев'ять із десяти опитаних менеджерів великих корпорацій США заявили, що найскладнішим у своїй роботі вони вважають встановлення контакту з новою людиною, особливо першу зустріч з нею, першу бесіду.
Як відомо, бесіда є також одним з найпродуктивніших методів в психології особи, що дають можливість вглядітися у внутрішній світ людини, багато в чому зрозуміти його складний, часто суперечливий зміст.
Особливе місце бесіди в арсеналі методів дослідження особи пов'язане також з тим, що, хоча даний метод не вимагає залучення складної додаткової апаратури і устаткування він в той же час, як жоден інший, пред'являє високі вимоги до експериментатора-психолога, його майстерності, професійної зрілості.
Метою роботи є дослідження бесіди як найбільш поширеного методу вивчення властивостей особистості.
Завданнями роботи є:
1. Дослідити основні види, типи та функції бесіди
2. Ознайомитись з структурою бесіди
3. Визначити поняття вербального та невербального спілкування в процесі бесіди
Об'єктом даної роботи є методи вивчення властивостей особистості;
Предметом даної роботи є бесіда – найбільш поширений метод вивчення властивостей особистості.
1. Основні види та функції бесіди
Бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.
Орієнтовно можна назвати такі функції бесіди: обмін інформацією; формування перспективних заходів і процесів; контроль і координація вже розпочатих дій; взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань; підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав; пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей; стимулювання людської думки в новому напрямку; розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації, та ін.
Кожна бесіда — це новий акт. Тому не існує загальних рецептів, які б забезпечували високу ефективність бесіди в усіх випадках. Це завжди процес творчий, що приносить радість відкриття нового в житті, у співрозмовника й у собі. Водночас склалися певні моральні та психологічні вимоги до організації індивідуальної бесіди. Існують загальні положення, принципи, застосування яких сприяє досягненню успіху бесіди.
Існують різні види бесід. Якщо за основу класифікації взяти мету спілкування та зміст бесіди, то можна виокремити бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові.
Під час ритуальних бесід люди спілкуються, дотримуючись певного мовленнєвого етикету. Як правило, ці бесіди характерні для обрядів, звичаїв будь-якої спільноти людей. Людина, яка звикла до цього, почувається під час виконання обряду спокійно і впевнено. Вона знає, що і як їй потрібно говорити в різних ситуаціях і чого варто сподіватися від інших. Уміння людини підтримувати ритуальні бесіди свідчить про те, що вона опанувала перший рівень культури спілкування.
Глибинно-особистісні бесіди відіграють у нашому житті велику роль. Вони, як правило, характерні у спілкуванні між близькими людьми — рідними, коханими, дітьми, друзями та ін. Основна особливість таких бесід полягає в тому, що саме в них найповніше проявляються й реалізуються наші гуманістичні комунікативні установки та моральні норми. Вступаючи в контакт із близькими, людина сподівається на те, що її не лише зрозуміють, а головне, сприймуть такою, якою вона є, захистять і нададуть допомогу.
Велику роль у житті людей відіграють ділові бесіди, їх предметом, як правило, є конкретне діло. Серед ділових бесід розрізняють інформаційні: у "конкурентній ситуації"; "під тиском співрозмовника"; з метою викладу своєї позиції. Виходячи з професійної спрямованості розрізняють бесіди управлінські, педагогічні, правові, медичні та ін. Тут основна увага приділяється особливостям саме ділових бесід і їх різновидам. Майже всі справи, трудові акції, будь-яка спільна праця людей починаються, здійснюються і завершуються за допомогою різних за формою, змістом і функціями ділових бесід.
Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові. Ми розглянемо характеристики індивідуальної бесіди, а також різновиди групової.
Індивідуальна бесіда — це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети. Індивідуальна бесіда стає такою формою, яка сприяє зближенню поглядів співрозмовників, встановленню між ними контакту, довіри і взаєморозуміння. Відомо, що людина один на один поводиться інакше, аніж в оточенні багатьох людей. Річ у тім, що у присутності інших вона використовує різні ролі, хоче здаватись цікавішою, привабливішою, зберегти почуття власної гідності. Тому нерідко тільки віч-на-віч зустрівшись із людиною, можна визначити її позицію і знайти пояснення її діям. Людина, знаючи і пам'ятаючи про це, завжди намагатиметься надавати право партнерові по спілкуванню залишатися самим собою. Вона не маніпулюватиме іншим, а вестиме власну партію і даватиме змогу це робити іншому, тобто "партитуру спілкування" співрозмовники розроблюють спільно. Це визначатиме характер бесіди та її результат.
Розрізняють такі стани індивідуальної бесіди: початок, передавання інформації, аргументування, спростування доказів спів бесідника та прийняття рішення.
Оскільки успіх в індивідуальній бесіді значною мірою залежить від контакту, що встановлюється між співрозмовниками, можна назвати такі її етапи: підготовка до бесіди, встановлення контакту, орієнтування в ситуації й людях, обговорення питання і прийняття рішення, вихід із контакту. Такий поділ на етапи чіткіше визначає спрямованість у пошуку способів і засобів спілкування, правил проведення бесіди.
Отже, бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Орієнтовно можна назвати такі функції бесіди: обмін інформацією; формування перспективних заходів і процесів; контроль і координація вже розпочатих дій; взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань; підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав; пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей; стимулювання людської думки в новому напрямку; розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації, та ін.
Існують різні види бесід. Якщо за основу класифікації взяти мету спілкування та зміст бесіди, то можна виокремити бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові. Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові.
2. Структура бесіди
Не дивлячись на очевидне різноманіття типів бесіди, всі вони мають ряд постійних структурних блоків, послідовний рух по яких забезпечує бесіді повну цілісність.
Ввідна частина бесіди грає дуже важливу роль в композиції. Саме тут необхідно зацікавити співбесідника, привернути його до співпраці, т, е. "набудувати його на спільну роботу.
Принциповою є та обставина, хто ініціював проведення бесіди. Якщо вона відбувається за ініціативою психолога, то її ввідна частина повинна зацікавити співбесідника темою майбутньої розмови, збудити бажання брати участь в нім, зробити зрозумілою значущість його особистої участі в бесіді. Найчастіше це досягається за допомогою апеляції до минулого досвіду співбесідника, виявом доброзичливої цікавості до його поглядів, оцінок, думок.
Випробовуваному повідомляється також про зразкову тривалість бесіди, її анонімність, і, якщо це представляється можливим, то про її цілі і подальше використання результатів.
Якщо ініціатором майбутньої бесіди є не сам психолог, а його співбесідник, що звертається до нього з приводу своїх проблем, то ввідна частина бесіди повинна виразно продемонструвати головним чином наступне: що психолог тактовно і дбайливо відноситься до позицій співбесідника, він нічого не засуджує, але і не виправдовує, приймаючи його таким, який він є.
У ввідній частині бесіди відбувається перша перевірка її стилізації. Адже набір використовуваних психологом виразів і оборотів, звернення до співбесідника залежать від віку останнього, підлоги, соціального положення, життєвого середовища, рівня знань. Іншими словами, словарний склад, стиль, концептуальна форма висловів повинні викликати і підтримувати у співбесідника позитивну реакцію і бажання давати повну і дійсну інформацію.
Тривалість і зміст ввідної частини бесіди принципово залежать від тієї обставини, чи буде вона єдиною з даним співбесідником або у неї можливий розвиток; які цілі дослідження і так далі
На початковій стадії бесіди особливу роль для встановлення і підтримки контакту грає невербальна поведінка психолога, що свідчить про розуміння і підтримку співбесідника.
Неможливо дати готовий алгоритм ввідної частини бесіди, репертуар фраз і висловів. Важлива наявність виразного уявлення про її цілі і завдання в даній бесіді, Їх послідовна реалізація, встановлення міцного контакту із співбесідником дозволяють переходити до наступного, другого етапу.