У обох групах сімей домінує потреба і тепле відношення до матери («з моєю мамою», «покличу на допомогу маму»).
У повних сім'ях відношення до батька формальне («з мамою або татом», «з мамою, татом, бабусею.»), в неповних сім'ях – відчужене. У групі повних сімей присутнє позитивне відношення до батьківської чети («з татом і мамою», «з батьками»), в неповних сім'ях – у меншій мірі виражено, більш невизначено («з сім'єю»).
Відношення до сиблингам в обох групах різне («піду з братом», «не гратиме сестра»).
Відношення до бабусі в неповних сім'ях різне («з бабусею», «удома залишиться бабуся»), в повних – відчужене.
У неповних сім'ях дідусь іноді згадується («з бабусею і дідусем»), в повних сім'ях – взагалі відсутній.
У групі неповних сімей також домінує потреба в дружбі, друзях («з другом», «з Микитою», «з кращими подругами»), в повних сім'ях ця потреба менш виражена («з батьками і іншому»).
У обох групах сімей найменш виражений крайній ступінь потреби в самоті – «на острові з тваринами: собакою, жирафами, мавпами», «на острові з їжею».
2.1.2 Результати дослідження сімейних відносин по кінетичному малюнку сім'ї (КМС)
Порівнюючи малюнки дітей з повних і неповних сімей, можна зробити наступні виводи:
1) у неповних сім'ях діти переживають почуття знедоленої людини себе в сім'ї на 25% вище, ніж їх однолітки в повних сім'ях;
2) у 22% малюнків відсутня мати, тим самим дитина з неповної сім'ї виражає своє амбивалентное відношення до неї, тоді як в повних сім'ях мати присутня у всіх малюнках;
3) різне відношення до братів і сестер, і мала значущість бабусь і дідусів, особливо в повних сім'ях;
4) діти з неповних сімей в 20% виражають свою потребу в батьківській любові, увазі;
5) у повних сім'ях у дітей більше ентузіазму (30%), чим у їх однолітків з неповних сімей (10%);
6) потреба в спілкуванні виражена у 15% дітей з повних сімей, в неповних – вона взагалі відсутня;
7) порушення внутрісімейних контактів спостерігається у 25% дітей з неповних сімей, декілька нижче цей показник в повних сім'ях – 10%;
8) у неповних сім'ях більше виражена замкнутість, імпульсна, агресія, чим в повних сім'ях в середньому на 10-15%;
9) у 20% малюнків діти з повних сімей ідентифікують себе з мамою залежно від підлоги, в неповних сім'ях цей показник нижчий – 10%;
10) у групі дітей з повних сімей переважає висока самооцінка (25%), а у дітей з неповних сімей – низька самооцінка (35%).
Дані по відмінностях в двох групах представлені в таблиці №2
Таблиця 2. Процентні співвідношення найбільш поширених елементів кінетичного малюнка сім'ї в групах випробовуваних
| Елемент в малюнку | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей | Інтерпретація |
| 1. Відсутність дитини | 10% | 35% | Відчуття знедоленої людини в сім'ї |
| 2. Відсутність родичів: | 2. Відсутність родичів: | Амбівалентне, конфліктне відношення до цієї людини або його мала значущість для дитини | |
| матері | Ї | 22% | |
| батька | 15% | 80% | |
| сестри | 29% | 67% | |
| брата | 67% | 50% | |
| бабусі | 100% | 80% | |
| дідуся | 100% | 80% | |
| 3. Присутність батька | 85% | 20% | Для неповних сімей: недолік батьківської уваги, сприйняття своєї сім'ї недостатньою, збитковою |
| 4. Присутність тварин | 10% | 5% | Недолік спілкування, потреба в емоційному теплі |
| 5. Гудзики, сережки, пряжки | 15% | 10% | Залежність |
| 6. Лінія основи (земля) | 15% | 10% | Незахищеність |
| 7. Дерева (гілки вгору) | 30% | 10% | Життєва енергія, ентузіазм |
| 8. Назва малюнка | 15% | Ї | Екстраверсія, потреба в спілкуванні |
| 9. Члени сім'ї знаходяться в різних кімнатах або відокремлені лініями | 10% | 25% | Серйозні порушення внутрісімейних контактів |
| 10. Відсутність ніг | 10% | 20% | Боязкість, замкнутість |
| 11. Очі без зіниць | 5% | 20% | Імпульсна |
| 12. Відсутність особи | 10% | 10% | Порушення у сфері спілкування (висока імпульсна) |
| 13. Гострі нігті, роги | 10% | 30% | Агресія |
| 14. Всі члени сім'ї або дитина і родич намальовані однаково | 20% | 10% | Дитина ідентифікує себе з батьками, згуртованість, приналежність до сім'ї |
| 15. Штрихування | 15% | 30% | Тревожність |
| 16. Розташування малюнка: - вгорі - внизу | 25% 20% | 10% 35% | Висока самооцінка Низька самооцінка |
| 17. Малюнок зменшений | 10% | 15% | Низька самооцінка, депресія |
| 18. Витирання | 5% | 10% | Емоційна напруженість |
| 19. Схематичне зображення | 10% | 5% | Відсутність емоційної прихильності в сім'ї |
2.1.3 Результати дослідження по методиці Рене Жиля
Досліджуючи міжособові відносини дітей з повних і неповних сімей, ми встановили: 1-7 шкал – конкретно-особове відношення дитини до оточення, 8-12 шкал – характеризують саму дитину.
Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань (наприклад, в 1 шкалі – 21 завдання, а в 9 – 4 завдання), направлених на виявлення відповідного відношення.
Відносно дитини до тих, що оточують в повних сім'ях домінують відносини до матери (61,9%), до батьківської чети (51%), а потім до батька (41%); у неповних сім'ях – відношення до матери (55,7%), до сиблингам (35%), а потім до батька (29,8%).
У обох групах дітей менш виражено відношення до бабусі і дідуся: у повних сім'ях – 25%, в неповних – 24,3%.
У характеристиці самої дитини в повних сім'ях переважає цікавість (83%), в неповних – соціальна адекватність поведінки (70,5%). Найменш виражена в обох групах закритість.
В цілому, в неповних сім'ях показники по одинадцяти шкалах нижче в порівнянні з показниками дітей з повних сімей, але показник за шкалою закритості, відгородженій в неповних сім'ях вище на 9%.
Дані приведені в таблиці №3.
Таблиця 3. Процентне співвідношення результатів дослідження по методиці Рене Жиля у дітей з повних і неповних сімей.
| № шкал | Назва шкал | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей |
| 1 | Відношення до матери | 61,9% | 55,7% |
| 2 | Відношення до батька | 41,0% | 29,8% |
| 3 | Відношення до матери і батька як до батьківської чети | 51,0% | 29,5% |
| 4 | Відношення до братів і сестер | 40,5% | 35,0% |
| 5 | Відношення до бабусі і дідуся | 25,0% | 24,3% |
| 6 | Відношення до друга | 33,3% | 29,5% |
| 7 | Відношення до вчителя (авторитетному дорослому) | 31,0% | 28,3% |
| 8 | Допитливість | 83,0% | 65,0% |
| 9 | Доминантность | 57,5% | 40,0% |
| 10 | Товариськість | 75,0% | 65,0% |
| 11 | Закритість, відгороджена | 15,0% | 24,1% |
| 12 | Соціальна адекватність поведінки | 73,0% | 70,5% |
Для порівняння вибіркових середніх величин, що належать до двох совокупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняються середні значення статистично достовірно один від одного, використовуємо t-критерий Стьюдента.
По таблиці критичних значень t-критерий Стьюдента для заданого числа мір свободи і вірогідності допустимих помилок знаходимо потрібне табличне значення t.
Отримуємо: 1) по відношенню до батьківської чети (t = 3,63) і допитливості (t = 3,83) ми забезпечуємо точність розрахунків, рівних 99,9% і вище, або помилку, меншу чим 0,01%;
2) по відношенню до батька (t = 2,74) – точність розрахунків складає 99%, або помилка, менша 0,1%;
3) по домінантності (t = 2) і закритості (t = 2,16) – точність розрахунків рівна 95% і припускаємося помилки, що не перевищує 5%.
По відношенню до матери (t = 1,59), братам і сестрам (t = 1,43) і товариськості (t = 1,48) є тенденція.
Отримані дані представлені в таблиці №4.
Таблиця 4. Результати дослідження міжособових відносин у дітей з повних і неповних сімей по методиці Рене Жиля.
| № шкал | Назва шкал | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей | t – критерій Стьюдента |
| 1 | Відношення до матери | 13,0±0,52 | 11,7±0,64 | 1,59 |
| 2 | Відношення до батька | 8,2±0,38 | 6,0±0,73 | 2,74* |
| 3 | Відношення до матери і батька як до батьківської чети | 5,1±0,3 | 3,0±0,56 | 3,36** |
| 4 | Відношення до братів і сестер | 8,1±0,19 | 7,0±0,74 | 1,43 |
| 5 | Відношення до бабусі і дідуся | 3,8±0,45 | 3,7±0,56 | 0,14 |
| 6 | Відношення до друга | 6,7±0,54 | 5,9±0,54 | 0,99 |
| 7 | Відношення до вчителя (авторитетному дорослому) | 4,7±0,18 | 4,3±0,47 | 0,80 |
| 8 | Допитливість | 8,3±0,27 | 6,5±0,38 | 3,83*** |
| 9 | Доминантность | 2,3±0,18 | 1,8±0,17 | 2,0* |
| 10 | Товариськість | 3,0±0,15 | 2,6±0,22 | 1,48 |
| 11 | Закритість, відгороджена | 2,4±0,34 | 3,9±0,58 | 2,16* |
| 12 | Соціальна адекватність поведінки | 7,3±0,43 | 7,1±0,44 | 0,4 |
Далі ми вирішили докладніше досліджувати відношення дітей до своїх батьків, використовуючи дані, отримані за допомогою методики Рене Шахраюючи.