На другому місці, шкала 6 – самоцікавість (70%). Це говорить про міру близькості до самого себе – цікавість до власних думок та почуттів.
На третьому місці, шкала IY – самоцікавість (60%). Це говорить про міру близькості до самого себе – цікавість до власних думок та почуттів, готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість в своїй цікавості для інших.
На останньому місці, шкала 5 – самозвинувачення (50%). Це говорить про те, що для особистостей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах.
Порівняльний аналіз особливостей розвитку самовідношення особистості у учнів в повних та неповних сім’ях показав, що в повних сім’ях серед високих показників переважає шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 1 – самовпевненість (100%), а в неповних сім’ях – шкала 7 – саморозуміння (70%). Це говорить про те, що в повних сім’ях учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Очікують позитивного відношення від інших, а в неповних – особистості позитивно відносяться до себе та приймають себе такими, якими вони є.
На другому місці, в повних сім’ях шкала I – самоповага, шкала 2 – відношення інших, шкала 3 – самоприйняття, шкала 4 – самокерівництво, шкала 6 – самоцікавість (90%), а в неповних – шкала S – інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала II- аутосимпатія (60%). Це говорить про те, що в повних сім’ях учні мають почуття самоповаги до себе, очікують позитивного відношення до них інших. Учні позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є, вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями. А в неповних сім’ях – учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Для них характерно схвалення себе, довіра до себе та позитивна самооцінка.
На третьому місці, в повних сім’ях шкала IY – само цікавість (80%), а в неповних – шкала 1 – самовпевненість (50%). Це говорить про те, що в повних сім’ях особистість цікавиться власними інтересами , почуттями та думками, а в неполных – особистості впевнені у собі та відповідають за свої вчинки.
Серед низьких показників в повних сім’ях переважає шкала 5 – самообвинувачення (30%), а в неповних – шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 4 – самокерівництво (80%). Це говорить про те, що для повних сімей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах, а для неповних – очікування позитивного відношення від інших.
Таким чином, особливості розвитку самовідношення особистості у учнів в повних та неповних сім’ях мають відмінності. В повних сім’ях особистості мають віру в сої сили, здібності, самостійність, вміють контролювати своє життя, очікують позитивного відношення від інших, а в неповних – особистості позитивно відносяться до себе та приймають себе такими, якими вони є.
2.4 Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз проводиться за допомогою методу рангової кореляції Спірмена. Кореляційний аналіз проводився між Методикою Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1) та Тестом – Опитувальником самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2) в повних та неповних сім’ях.
Результати представлені в таблицях 5 і 6.
Таблиця 5 Виявлення зв’язку між самовідношенням та агресією в повних сім’ях
| Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) | Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» | |||||||
| Фізич на агре сія | Косвена агресія | Раздра тування | Нега тивізм | Обра за | Підо зрілість | Вербальна агресія | Докори сумління, Почуття провини | |
| Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» | ||||||||
| Шкала I – самоповага | ||||||||
| Шкала II- аутосимпатія | (p ≤ 0,01) | |||||||
| Шкала III – очікування позитивного відношення від інших | ||||||||
| Шкала IY – самоцікавість | ||||||||
| Шкала 1 – самовпевненість | ||||||||
| Шкала 2 – відношення інших | ||||||||
| Шкала 3 – самоприйняття | (p ≤ 0,01) | |||||||
| Шкала 4 – самокерівництво | ||||||||
| Шкала 5 – самообвинувачення | (p ≤ 0,05) | |||||||
| Шкала 6 – самоцікавість | ||||||||
| Шкала 7 – саморозуміння | ||||||||
Кореляційний аналіз показав, що існує значимий позитивний зв’язок
(p ≤ 0,05) між самообвинуваченням та докорами сумління. Це говорить про те, що учні в більшому ступені здатні самообвинувачувати себе в усіх невдачах, а потім переживають докори сумління.
Існує позитивний зв’язок (p ≤ 0,01) між аутосимпатією та косвеною агресією. Це говорить про те, що учні схвалюють себе в цілому та в суттєвих часностях, мають довіру до себе та позитивну самооцінку, що викликає косвену агресію по відношенню до інших.
Існує позитивний зв’язок між самоприйняттям та образою. Це говорить про те, що учні позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є, можуть переживати образу на інших людей.
Таблиця 6 Виявлення зв’язку між самовідношенням та агресією в неповних сім’ях
| Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) | Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» | |||||||
| Фізич на агре сія | Косвена агресія | Раздра тування | Нега тивізм | Обра за | Підо зрілість | Вербальна агресія | Докори сумління, Почуття провини | |
| Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» | ||||||||
| Шкала I – самоповага | ||||||||
| Шкала II- аутосимпатія | (p ≤ 0,05) | |||||||
| Шкала III – очікування позитивного відношення від інших | (p ≤ 0,01) | |||||||
| Шкала IY – самоцікавість | ||||||||
| Шкала 1 – самовпевненість | (p ≤ 0,05) | |||||||
| Шкала 2 – відношення інших | ||||||||
| Шкала 3 – самоприйняття | ||||||||
| Шкала 4 – самокерівництво | ||||||||
| Шкала 5 – самообвинувачення | (p ≤ 0,05) | |||||||
| Шкала 6 – самоцікавість | ||||||||
| Шкала 7 – саморозуміння | ||||||||
Кореляційний аналіз показав, що існує значимий позитивний зв’язок
(p ≤ 0,05) між аутосимпатією та фізичною агресією. Це говорить про те, що учні що учні схвалюють себе в цілому та в суттєвих часностях, мають довіру до себе та позитивну самооцінку, що викликає фізичну агресію по відношенню до інших.
Існує значимий позитивний зв’язок між самовпевненістю та вербальною агресією. Це говорить про те, що учні впевнені у собі та відповідають за себе та свої вчинки, що викликає вербальну агресію.
Існує значимий позитивний зв’язок між самообвинуваченнями та докорами сумління, почуттям провини. Це говорить про те, що для учнів характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах, а потім переживати докори сумління та почуття провини.
Існує позитивний зв’язок (p ≤ 0,01) між очікуванням позитивного відношення від інших та образою. Це говорить про те, що учні очікують позитивного відношення до себе оточуючих, на їх очікування впливає почуття образи, що викликає заздрість та ненависть до оточуючих, які обумовлені почуттям гніву та невдоволенням чимось.
Висновки
Гіпотеза дослідження – якщо у учнів з неповних сімей переважають докори сумління та почуття провини та саморозуміння, то у учнів з повних сімей переважає вербальна агресія та очікування позитивного відношення від інших.
Гіпотеза підтвердилась.
В результаті дослідження, на основі аналізу даних можна зробити наступні висновки.
1. В повних сім’ях переважає вербальна агресія. Вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім’ях переважає докори сумління, почуття провини. Почуття провини – виражає можливе переконання учнів, що вони є поганими людьми. В повних сім’ях учні в більшому ступені, ніж в неповних – схильні до вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей. У неповних сім’ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорам сумління.
2. В повних сім’ях переважають шкала інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», очікування позитивного відношення від інших, самовпевненість, а в неповних сім’ях – саморозуміння. В повних сім’ях учні мають віру у свої сили, здатності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя, очікують позитивного відношення від інших, а в неповних – учні позитивно ставляться до себе й приймають себе такими як вони являються.
3. Метод кореляції Спірмена показав, що повних сім’ях існує значимий позитивний зв’язок між самообвинуваченням та докорами сумління. Існує позитивний зв’язок між аутосимпатією та косвеною агресією, самоприйняттям та образою. А в неповних сім’ях існує значимий позитивний зв’язок між аутосимпатією та фізичною агресією, самовпевненістю та вербальною агресією, самообвинуваченнями та докорами сумління, почуттям провини. Існує позитивний зв’язок між очікуванням позитивного відношення від інших та образою.
Проведений нами теоретичний аналіз показав, що неповна сім’я має досить специфічні умови життєдіяльності, відрізняється своєрідними умовами виховання й соціалізації дітей. Неповна сім’я, є найбільш проблематичною й уразливою у виховному плані неповні сім’ї негативно впливають на формування особистості дитини. Особистості з неповних сімей мають менш виражений або негативний досвід підготовки до сімейного життя, тому ймовірність розпаду шлюбу у вихованців неповних сімей значно вище в порівнянні з тими, хто виховувався у звичайних сім’ях.