Гра «Фотосесія»
(О. Лютова, Г.Моніна)
Мета: зняти м'язову напругу, втому. Також ця вправа настроює підлітків на довіру один до одного та до психолога, піднімає настрій.
Ми з вами відвідаємо фотостудію. Ви всі будете моделями, а я - фотографом. Я проситиму вас змалювати вираз обличчя різних героїв. Наприклад: покажіть, як виглядає зла Баба Яга". Діти за допомогою міміки і нескладних жестів або лише за допомогою міміки змальовують Бабу Ягу. "Добре! Здорово! А тепер замріть, фотографую. Молодці! Деяким навіть смішно стало. Сміятися можна, але лише після того, як кадр знятий.
А тепер змалюєте Ворону (з байки "Ворона і Лисиця") в той момент, коли вона стискує в дзьобі сир". Діти щільно стискують щелепи, одночасно витягуючи губи, змальовують дзьоб. "Увага! Замріть! Знімаю! Спасибі! Молодці! А тепер покажіть, як злякалася бабуся з казки "Червона шапочка", коли зрозуміла, що розмовляє не з внучкою, а з Сірим Вовком". Діти можуть широко розкрити очі, підняти брови, прочинити рот. "Замріть! Спасибі!
А як хитро посміхалася Ліса, коли хотіла сподобатися колобку? Замріть! Знімаю! Молодці! Чудово! Добре попрацювали!" Далі вчитель або вихователь, на свій розсуд, можуть похвалити особливо тривожних дітей, наприклад так: "Всі працювали добре, особливо страшною була маска Віті, коли я поглянула на Сашу, то сама злякалася, а Машенька була дуже схожа на хитру лисицю. Всі постаралися, молодці!" "Робочий день моделі закінчено. Дякую всім!" [29].
Антистресова вправа «Лист»
(Наєнко Н.І.)
Мета: зняти стресову напругу, яка накопичилася за тиждень (рекомендовано проводити в кінці робочого тижня).
Напишіть на аркуші усі неприємні ситуації, які були у вас на протязі цього тижня (отримана двійка, сварка с батьками, бійка з однокласником тощо) у формі листа другу, якій живе у іншій країні.
Усі написали? Нічого не забули? Молодці!
Цей лист мі відправляти не будемо! Навіщо акцентувати увагу на поганому? Тепер давайте цей лист порвемо на дрібні шматочки! Він нам більше не потрібен! Рвемо і забуваємо усе неприємне, що з нами трапилося!
А тепер давайте напишемо інший лист! Розповімо другу тільки хороше, що було на цьому тижні! Давайте пригадаємо приємні моменти!
Цей лист ви збережіть і коли з вами станеться щось цікаве та добре – допишіть сюди! А коли щось вас засмутить – причитайте цього листа та пригадайте приємні моменти свого життя і у вас зразу підніметься настрій [35].
Фізична вправа «Візьміть себе у руки»
(Хасай Алієв)
Мета: зняти стресову напругу, зібратися з думками.
Цей метод розробив лікарка-психіатр Хасай Алієв. Метод складається з трьох етапів.
Підготовчий. Спочатку робимо налаштування (із закритими очима): спокійні рухи головою, плечима, тазом, колінами — дуже повільно, з мінімальним зусиллям і максимальним задоволенням. Тепер обійміть себе двома руками, голову ледве схилите набік. Розгойдуйтесь вперед-назад.
Основний. Підніміть руки вперед. І, нічого спеціально не роблячи, накажіть рукам розійтися. Уявіть, як простір, розширюючись, розштовхує руки в різні боки, а за зап'ястя, як за ниточки, хтось тягне. Скиньте руки і повторите ще. (Цей метод психорегуляції давно використовують в своїй роботі лікарки, психологи, спортсмени, артисти і інші творчі працівники.)
Релаксаційно-стабілізуючий. На останньому етапі поважно просто сісти і хвилин десять мовчки посидіти із закритими очима. У цей момент ви можете нарешті відчути ефект «порожньої голови» — коли немає думок і постійного діалогу [25].
Гра «Швидкі відповіді»
(Наєнко Н.І.)
Мета: ця гра підіймає упевненість у собі та допомагає підліткам виробити модель поведінки у стресовій ситуації [35].
Ведучий задає по черзі кожному питання і чекає відповіді протягом вимовного вголос рахунку: 1-2-3. Обмеження часу створює стресову ситуацію, оскільки після рахунку 3 відповідь визнається недійсною. Питання носять жартівливий характер, часто з "підколупуванням", і на них можна відповідати "по-дитячому". Питання можуть бути на різноманітні теми.
При правильній відповіді учасник стає вперед на один крок. Ведучий повинен непомітно направляти гру так, щоб не допускати надмірного випередження або відставання інших. Це підсилює інтерес до гри, оскільки ніхто не може бути заздалегідь упевнений, що саме він отримає перемогу.
Ми задавали підліткам наступні питання:
Коли у Буратіно день народження? Чому жаби скачуть? О котрій годині дзвонить твій будильник? Чому крокодил зелений? Скільки часу в тебе уходить на домашнє завдання? Чому морозиво холодне? Чому мі ходимо на ногах, а не на руках? Чому земля кругла? Чому лампочка світить? Чому земля всередині гаряча? Чому слон великий? Чому павук маленький? Що можливо побачити с заплющеними очами? Скільки років Бібі Язі? Яка відстань від Марса до Землі? Навіщо ти ходиш до школи? Що перше ти робиш, коли прокинешся вранці? Де знаходиться Мексика? Як звуть Петра Першого? Де живуть зебри?
Релаксаційна вправа «Корабель і вітер»
(Чистякова М.І.)
Мета: настроїти групу на робочий лад, насищає організм дитини повітрям, стабілізує тиск.
Гра підійде, особливо якщо підлітки втомилися під кінець уроків та стали неуважними.
"Уявіть собі, що наш парусник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Вдихніть в себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер шумно видихніть через рот повітря, і хай вітер, що вирвався на волю, підганяє кораблик. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!" [29].
Вправа «Корона»
(Чистякова М.І.)
Мета: Зняти напругу з позвоночника, підсилити відчуття упевненості у собі.
Ця вправа виконується перед тим, як діти підуть додому.
Станьте прямо-прямо, випрямите спину, заплющте очі, глибоко вдихніть повітря, підійміть руки догори. А тепер потягніться угору! Ще! Ще! І ще трошки! Відкрийте очі, подивіться угру! Бачите корону? Дотягніться до неї, візьміть її у руки та надіньте на себе! Ось так, з прямою спиною та короною на голові, гордо йдемо додому [25].
Висновки до другого розділу:
1. Для нашого дослідження було обрана однорідна вибірка підлітків, що забезпечує чистоту експерименту.
2. У нашому дослідженні було проведено 3 діагностичні методики на виявлення рівня тривоги, стресовідчуття та нервово-психічної напруги. Також 8 корекційних вправ, які на нашу думку підвисять показники першого діагностування.
РОЗДІЛ 3. Експериментальне дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків
1.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Експериментальна база: діагностика психогенних факторів, впливаючих на соматичній стан підлітків проводилася на вибірці, в яку входили школярі 7-9 класу ЗОШ I - III ступеню с профільним навчанням №10. Вік досліджених нами школярів становить від 12 до 14 років. Студентів ми розбили на дві групи: контрольну (20 чоловік) та експериментальну (20 чоловік). Дослідження проводилися з вересня 2010 року по листопад 2010 року.
| № | Захід | Термін | Відповідальний | Група |
| 1. | Констатуючий експеримент: 1. Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.) 2. Шкала явної тривоги CMAS (Дж. Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) 3. Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А. Немчін) | Вересень 2010 р. | Психолог | Контрольна та експериментальна група |
| 2. | Формуючий експеримент: 1. Релаксаційна вправа «Бійка» (Чистякова М.І.) 2. Заспокійлива вправа «Повітряна кулька» (Чистякова М.І.) 3. Гра «Фотосесія» (Лютова О., Моніна Г.) 4. Антистресова вправа «Лист» (Наєнко Н.І.) 5. Фізична вправа «Візьміть себе у руки» (Хасай Алієв) 6. Гра «Швидкі відповіді» (Наєнко Н.І.) 7. Релаксаційна вправа «Корабель і вітер» (Чистякова М.І.) 8. Вправа «Корона» (Чистякова М.І.) | Жовтень 2010 р. | Психолог | Експериментальна група |
| 3. | Контрольний зріз: 1. Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.) 2. Шкала явної тривоги CMAS (Дж. Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) 3. Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А. Немчін) | Листопад 2010 р. | Психолог | Контрольна та експериментальна групи |
3.2. Експериментальне дослідження
3.2.1. КОНСТАТУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
У відповідності до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатуючий експеримент для вияву психогенів, які впливають на соматичній стан підлітків. А саме: стрес, тривожність та нервово-психічну напругу З цією метою проводили такі методик: «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.), «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлор, адаптація А.М. Прихожан), «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчін). Дослідження було проведено у контрольній (20 чоловік) та експериментальній (20 чоловік) групах серед школярів 7-9 класу (12-14 років).
Процентне відношення
У контрольній та експериментальній групах за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.)
Таблиця № 3.2.1
| Рівень | Високий | Середній | Низький |
| Контрольна група | 20% | 70% | 10% |
| Експериментальна група | 15% | 80% | 5% |
Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі