5. Астенічний невроз (неврастенія). Неврастенія виражається нестриманістю, підвищеною дратівливістю, не переносимістю психічної напруги, плаксивістю. Зазвичай при цьому розладі спостерігаються розлади сну і апетиту. Найчастіше зустрічається у підлітків унаслідок перевантаженості додатковими заняттями і різноманітними кружками.
6. Іпохондричний невроз. Виражається надмірною турботою про власне здоров'я, необґрунтовано переслідуючою боязню захворіти.
7. Невротичні розлади сну. Невротичні розлади виражаються неспокійним сном, проблемами при засипанні, лунатизмом, частими і яскравими нічними кошмарами.
8. Патологічні звичні дії. Такі, як обкушування нігтів, смоктання пальців, жування і висмикування волосся, брів, вій [11, 28].
Психічні симптоми неврозів:
· Емоційне неблагополуччя (часто без видимих причин).
· Нерішучість.
· Проблеми в спілкуванні.
· Неадекватна самооцінка: заниження або завищення.
· Часте переживання відчуттів тривоги, страху, «тривожного чекання чогось», фобії, можливі панічні атаки, панічний розлад.
· Невизначеність або суперечність системи цінностей, життєвих бажань і переваг, уявлення про себе, про інших і про життя.
· Часто зустрічається цинізм.
· Нестабільність настрою, його часта і різка мінливість.
· Дратівливість (неврастенія)
· Висока чутливість до стресів — на незначну стресову подію люди реагують відчаєм або агресією
· Плаксивість
· Образливість, ранимість
· Тривожність
· Зацикленість на психотравмуючій ситуації
· При спробі працювати швидко стомлюються — знижується пам'ять, увага, розумові здібності
· Чутливість до гучних звуків, яскравого світла, перепадів температури
· Розлади сну: часто людині важко заснути із-за схвильованості; сон поверхневий, тривожний, не приносячий полегшення; вранці часто спостерігається сонливість [8, 21].
Фізичні симптоми неврозів:
· Головні, сердечні болі, болі в області живота.
· Відчуття втоми, що часто виявляється, підвищена стомлюваність, загальне зниження працездатності.
· Вегето-судинна дистонія (ВСД), запаморочення і потемніння в очах від перепадів тиску.
· Порушення вестибулярного апарату: складність тримати рівновагу, запаморочення.
· Порушення апетиту (переїдання; недоїдання; відчуття голоду, але швидка насичуваність при їді).
· Порушення сну (безсоння): погане засипання, раннє пробудження, пробудження вночі, відсутність відчуття відпочинку після сну, кошмарні сновидіння.
· Психологічне переживання фізичного болю (психалгія), зайва турбота про своє здоров'я аж до іпохондрії.
· Вегетативні порушення: пітливість, серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше у бік пониження), порушення роботи шлунку, кашель, часті позиви до сечовипускання, рідкий стілець [30].
Висновки до першого розділу
1. Патогенез — механізми виникнення і розвитку хвороби і окремих її проявів на різних рівнях організму. Надлишок негативних емоцій, переживання невизначеності, зайва психоемоційна напруга є патогенними чинниками і супроводять виникненню і розвитку психосоматичної патології. Виражені психосоматичні розлади різноманітні, вони можуть вражати практично будь-які органи і системи.
2. У підлітковому віці дуже багато новоутворень, які вливають на емоційний стан самого підлітка та складають основу для формування характеру та типу реакції на будь-яку соціальну ситуацію.
3. Неврози у підлітків - найпоширеніший вид нервово-психічної патології. Невроз є психогенним захворюванням особи, що формується, тому на нього робить вплив все те, що може ускладнити процес формування особи у дітей і сприяти загальному наростанню нервово-психічної напруги у батьків.
РОЗДІЛ 2. Методики дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків
2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Контингентом дослідження було обрано 40 підлітків 12-14 років (7-9 клас) загальноосвітньої середньої школи I – III ступеня з профільним навчанням № 10. Усі діти з повних благополучних родин. З 2-х років відвідували дитячий садок, а з 6 років пішли до школи.
Усі діти фізично та психічно здорові, медичних протипоказань не мають. Вибрані нами підлітки живуть приблизно у однакових соціальних та матеріальних умовах.
Їх участь у дослідженні була узгоджена з батьками, вчителями та з ними самими.
2.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ТА МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОРЕКЦІЇ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ НЕСПРИЯТЛИВО ВПЛИВАЮТЬ НА СОМАТИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ
Діагностика психосоматичного підлітка повинна організовуватися як інтерперсональна психологічна лабораторія. Це означає, що необхідно приділяти пильну увагу значимим порушеним стосункам, а також копіткому аналізу афектів [22].
Хоча багато фахівців в області психічного здоров'я використовують психологічні тести, найнадійніший метод, на думку С. Кулакова, використовуваний на практиці, – діагностична бесіда (інтерв'ю). Діагностична бесіда служить не лише для збору інформації, але одночасно виконує консультуючу і терапевтичну функції [14].
Не втратило свого значення поняття негативної і позитивної діагностики, що прийшло з діагностики невротичних розладів, представлене головним чином в працях Мясищєва, його співробітників і послідовників, яке можна використовувати в діагностиці психосоматичних розладів [34].
Психологічна корекція – це комплекс цілеспрямованих заходів щодо дії на психіку людини, що проводяться з метою оптимізації їх функціональних станів і підвищення ефективності працездатності [39, 48].
Загальним принципом і особливістю побудови психокорекції є диференційоване поєднання при її проведенні методів симптоматичною, особово-орієнтованою і социоцентрированої психокорекції [44]. Вибір психотерапевтичних методів в першу чергу визначається їх спрямованістю і ефективністю, можливостями і професіоналізмом психолога, а також особливостями підлітка [19] .
Заходами психологічної корекції є: психологічне консультування, методи індивідуальної і групової психотерапії, психоаналіз, психосинтез [2].
В даній роботі було виділено три основних психогенних фактора, які ми досліджували, а саме: тривожність, рівень невротизації та стрес. Тому діагностика та корекція були направленні саме на ці чинники.
2.3. МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ НА СОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ПІДЛІТКІВ
Діагностика стресовідчуття
(Фетіскін Н.П.)
Опитувальник містить 6 пунктів: підвищена реакція на обставини, на які ми не можемо вплинути; схильність все ускладнювати; схильність до психосоматичних захворювань; деструктивні способи подолання стресів; конструктивні способи подолання стресів; зміна рівня постійного стресу
У кожному пункті по 5 питань на які треба відповісти по 10-ти бальній шкалі.
Фактично, даний тест оцінює рівень стресовідчуття — показник, зворотний стресоустойчивості. Отже, чим вище показники даного тесту, тим нижче за стресовідчуття людину [41]. (ДОДАТОК № 1)
Шкала явної тривоги CMAS
(Дж. Тейлор, адаптація А.М. Прихожан)
Шкала явної тривожності для дітей та підлітків (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale – CMAS) призначена для виявлення тривожності як відносно стійкого утворення у дітей 7-14 років.
Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.r.mccandless, D.s.palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор (J.A.Taylor, 1953), призначеною для дорослих.
Для дитячого варіанту шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з точки зору прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанту також в тому, що про наявність симптому свідчать лише ствердні варіанти відповідей.
Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію випробовуваного давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.
У Росії адаптація дитячого варіанту шкали проведена і опублікована А.М.Прихожан. Поданим авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідность і продуктивність її вживання для широкого круга професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, в якій брали участь близько 1600 школярів 7-14 років з різних регіонів країни [1]. (ДОДАТОК № 2)
Оцінка нервово-психічної напруги
(Немчін Т.А.)
Опитувальник представляє собою перелік ознак нервово-психічної напруги, складений за даними клінико-психологічного спостереження, і містить 30 основних характеристик цього стану, розділених на три міри вираженості [32]. (ДОДАТОК № 3)
Інтерпритация здійснюється по 3 критеріям: нервово-психічна напруга; астенія; настрій.
2.4. МЕТОДИКИ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ У ПІДЛІТКІВ
Релаксаційна вправа «Бійка»
(Чистякова М.І.)
Мета: ця гра допоможе підлітку розслабити м'язи нижньої частини лиця і грон рук, а також зняти емоційну напругу і частково зняти агресію.
"Ви з другом посварилися. Ось-ось почнеться бійка. Глибоко вдихніть, якнайміцніше стискуйте щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю втиснете пальці в долоні. Затамуєте подих на декілька секунд. Задумайтеся: може, не варто битися? Видихніть і розслабтеся! Неприємності позаду!" [29].
Заспокійлива вправа «Повітряна кулька»
(Чистякова М.І.)
Мета: зняти напругу, розслабити м’язи живота, нормалізувати дихання. Ця вправа використовується також для того, щоб заспокоїти підлітків.
Всі гравці стоять або сидять в крузі. Ведучий дає інструкцію: "Уявіть собі, що зараз ми з вами надуватимемо кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно, через прочинені губи надувайте його. Стежите очима за тим, як ваша кулька стає все більше і більше, як збільшуються, зростають узори на нім. Представили? Я теж представила ваші величезні кулі. Дміть обережно, щоб кулька не лопнула. Вправу можна повторити 3 рази [29].