11. Оцініть міру ризику самогубства. Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різні – починаючи від скороминучих, нечітких думок про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства певним способом. Незаперечним фактом є те, що чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.
12. Зверніться за допомогою до спеціалістів. У суїцидантів звужене поле зору, своєрідна тунельна свідомість. Перше їх прохання – це часто прохання про допомогу. Хорошим помічником може бути священик, сімейний лікар.
13. Важливість збереження турбот. Якщо критична ситуація і пройшла, то спеціалісти чи сім’ я не повинні дозволити собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців початку психологічної кризи.
Емоційні проблеми, які приводять до суїциду, рідко вирішуються повністю, навіть коли здається, що гірше в минулому. Підтримка і турбота потрібні до того часу, доки суїцидальна людина не адаптувалась в соціумі.
Висновок
Підводячи підсумки, можна відзначити наступне: суїцид, будучи стійким в демографічному відношенні явищем, має переважно індивідуальні коріння. Суїцид піднімає питання про віру як особливу форму цілісного знання, сполучаючи в собі інтелектуальну споглядальність і поведінкову активність. Суїцид переборний, рішення даної проблеми не безнадійно, якщо згадати, що майже в 80% випадків самогубство - це результат дієздатної волі і раціонально загостреної свідомості. Звичайно, піднімається питання віри тільки зазначені, але правильно обраний шлях вирішення проблеми - це вже наполовину її вирішення.
"Жива", особистісна віра долає конфлікт людини та світу, а також роздвоєність людини на шляхах абсолютної свободи. Залишається ще один важливий момент внутрішнього буття людини, пов'язаний із суїцидальними спробами, - це вирішення проблеми існування зла і страждання в світі. Якщо суїцид є багато в чому наслідок глибокої меланхолії від розчарування особистості в можливості виправлення зла у світі, включаючи смерть, то необхідно вирішити проблему характеру та основних джерел зла. Зло, з філософсько-богословської точки зору, можна витлумачити щонайменше двояко: або як самостійну субстанцію, або як недолік добра. Один з психотерапевтичних підходів до розв'язання проблем внутрішньої готовності особистості до суїциду - це перемикання свідомості особистості на якісь турботи альтруїстичного характеру.Добре відомо, що суїцид за самою своєю суттю є прояв найглибшого егоцентризму.
" Смерть на кам'яних брилах, забутися і заснути ".Повторити слова Лермонтова, проклясти мистецтво і чайок.
Дружити з орлом і ворогувати з горобцями.Вночі не спати, а дивитися на полум'я багаття.Горіти свічкою на чиємусь столі.Бути деревом чиєгость ліжка. Жити без жалю і померти, коли не просили.
Мені в'язко.Мені димно.Мені хочеться світла.Мені хочеться крику.Нещастя.Відчай.Біль відродження.Навколо мене - порожньо.Навколо мене - тихо.
Список використаних джерел
1. www.suicide.org
2. Васильченко Л.В. // Безпека життєдіяльності. – 2005 р. № 8 с. 18-23
3. Гірник А. // Психологія і суспільство. – 2010 р. № 1 с. 151- 158
4. Кримінальний кодекс України
5. Конституція України
6. Савчин М.В. // Педадогічна психологія: Н.П. – К.: Академвидавництво, - 2007 р. № 4 с. 57 – 62
7. Сологуб Н.М. // Психологічна газета – 2009 р. – листопад № 22 (142) – с. 12 -16
8. Чудакова О. // Соціальна психологія. – 2003р. № 2 с. 134- 143