Аналізуючи сновидіння, З. Фрейд поділив їх на три групи. До першої він відніс сновидіння, де витиснуті бажання з’являються в незамаскованому вигляді. Такі сни типові для дітей. У другу групу ввійшли такі, де витиснуті бажання виявляються у фабулі сновидіння, але в замаскованому вигляді. У третій об’єднані сновидіння з недостатнім маскуванням, коли дефіцит маскування виявляється у відчуттях страху, що може зберігатися і після пробудження.
Сублімація — психологічний захист, який здійснює переорієнтацію сексуального чи агресивного потенціалів людини, реалізація яких входить у конфлікт з особистісними соціальними нормами, у прийнятні форми творчої діяльності, які навіть заохочуються суспільством. У цьому плані сублімація — особлива форма захисту за типом заміщення, оскільки вона пов’язана з переорієнтацією. Однак тут заміщується не сам об’єкт (неприйнятний / прийнятний), а способи взаємодії з ним.
Сублімація — процес, який веде до переорієнтації з нижчих на вищі форми реагування, що сприяє розрядці енергії інстинктів у неінстинктивних формах поведінки. Вона включає переміщення енергії від об’єкта інстинктивних потягів до об’єктів іншого роду, трансформацію емоцій, перетворення її в соціально прийнятні форми. На цьому шляху потяг змінює мету на далеку від тієї, котра дає сексуальне задоволення. Завдяки цим надзвичайно сильним збудженням, що мають первинне джерело в сексуальності, відкривається вихід цієї енергії в інші галузі, що приводить до значного підвищення психічної працездатності.
Відхилення енергії від колишніх об’єктів звільняє могутні сили для творчої діяльності. За допомогою сублімації З. Фрейд пояснював наукову діяльність, художню творчість. Для нього творчість — це спосіб зменшення напруги.
Катарсис — психологічний захист, пов’язаний зі зміною системи цінностей, спрямований на ослаблення впливу чинника, що травмує. Для цього іноді залучається певна зовнішня, глобальна система цінностей, порівняно з якою ситуація, що травмує людину, втрачає свою значущість. Зміни в системі цінностей людини можуть відбуватися тільки у разі значної емоційної напруги, розпалення пристрастей, якому сприяє посилення одних емоцій над іншими.
Встановлено, що близькі емоції, які одночасно мають місце, накладаються одна на одну, взаємно підсилюються.
Стан творчого натхнення для будь-якого художника є по суті катарсис, під час якого він очищається від внутрішніх конфліктів, піднімається над собою, над власними забобонами.
У катарсисі досягається такого розпалення емоційної напруги, яке межує з афектом, що воно несумісно з афектами від власних переживань, і останні ніби згорають у його вогні.
Виникає стан, коли в результаті сильної емоційної розрядки людина приходить до переоцінки власних базових цінностей.