Результати застосування даної методики дозволяють визначити психологічну своєрідність основних підструктур темпераменту й характеру. Причому кожний фактор містить не тільки якісну й кількісну оцінку внутрішньої природи людини, але й містить у собі її характеристику з боку міжособистісних відносин. Окрім того, окремі фактори можна об'єднати в блоки по трьом напрямкам:
1. Інтелектуальний блок : фактори: В — загальний рівень інтелекту; М — рівень розвитку уяви; Q 1 — сприйнятливість до нового радикалізму.
2. Емоційно-вольовий блок : фактори: З — емоційна стійкість; ПРО — ступінь тривожності; Q 3 — наявність внутрішніх напружень; Q 4 — рівень розвитку самоконтролю; G — ступінь соціальної нормірованності й організованості.
3. Комунікативний блок: фактори: А — відкритість, замкнутість; Н — сміливість; L — відношення до людей; Е — ступінь домінування — підпорядкованості; Q 2 — залежність від групи; N — динамічність.
Певною мірою ці фактори відповідають факторам екстраверсії —інтраверсіі й нейтротизму по Айзенку, а так само можуть бути інтерпретовані з погляду загальної спрямованості особистості: на завдання, на себе, на
інших [94].
Наступна використанаа нами методика «Індикатор копінг стратегій» Д. Амірхана. У даному тесті досліджуваному пропонується вибрати один з найбільш прийнятних варіантів відповіді для перерахованих тверджень.
Варіанти відповідей:
· Повністю згодний.
· Згодний.
· Не згодний.
В опитувачі 33 питання, з шкали.
Методика призначена для діагностики домінуючих копінг-стратегій особистості. Адаптована в Психоневрологічному науково-дослідному інституті ім. В. М. Бехтерева.
Проблемі зівладаня зі стресом присвячена безліч досліджень. Серед них найбільш популярні роботи, що вивчають механізм дії копінг-стратегій (поведінкових стратегій), їхній зв'язок з копінг-ресурсами (особистісними ресурсами) і іншими психологічними характеристиками. У цих роботах визначаються стилі зівладаючої поведінки, вивчається їх вплив на процеси адаптації, самопочуття людей. Великий інтерес викликають вікові й полові відмінності копінг-поведінки.
Встановлено, що психічне й фізичне самопочуття залежить від вибору копінг-стратегій у момент зіткнення із психотравмуючею ситуацією. Використання активних зівладаючих поведінкових стратегій і відносно низька сприйнятливість до стресових ситуацій сприяють поліпшенню самопочуття. А до його погіршення й наростання негативної симптоматики призводять уникання проблем і застосування пасивних стратегій, спрямованих не на вирішення проблеми, а на зменшення емоційної напруги.
У використанні копінг-стратегій існує певна вікова динаміка. Зі збільшенням віку підвищується імовірність використання активних поведінкових стратегій [56].
Дж. Амірхан на основі факторного аналізу різноманітних копінг-відповідей на стрес розробив «Індикатор копінг-стратегій». Він виділив 3 групи копінг-стратегій: рішення проблем, пошуку соціальної підтримки й уникання.
«Індикатор копінг-стратегій» можна вважати одним з найбільш вдалих інструментів дослідження базисних стратегій поведінки людини. Ідея цього опитувача полягає в тому, що всі поведінкові стратегії, які формуються в людини в процесі життя, можна підрозділити на три більші групи:
1. Стратегія рішення проблем — це активна поведінкова стратегія, при якій людина намагається використовувати всі наявні в нього особистісні ресурси для пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми.
2. Стратегія пошуку соціальної підтримки — це активна поведінкова стратегія, при якій людина для ефективного дозволу проблеми звертається по допомогу й підтримку до навколишнього середовища: родини, друзям, значимим іншим.
3. Стратегія уникання — це поведінкова стратегія, при якій людина намагається уникнути контакту з навколишньою дійсністю, піти від вирішення проблем.
Людина може використовувати пасивні способи уникання, наприклад, відхід у хворобу або вживання алкоголю, наркотиків, може зовсім «піти від вирішення проблем», використавши активний спосіб уникання — суїцид.
Стратегія уникання — одна із провідних поведінкових стратегій при формуванні дезадаптивної, псевдосовладаючої поведінки. Вона спрямована на подолання або зниження дистресса людиною, яка перебуває на більш низькому рівні розвитку. Використання цієї стратегії обумовлене недостатністю розвитку особистісно-середовых копінг-ресурсів і навичок активного рішення проблем. Однак вона може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку й стану ресурсної системи особистості.
Найбільш ефективним є використання всіх трьох поведінкових стратегій, залежно від ситуації. У деяких випадках людина може самостійно впоратися з виниклими труднощами, в інших їй потрібна підтримка навколишніх, у треті вона просто може уникнути зіткнення із проблемною ситуацією, заздалегідь подумавши про її негативні наслідки [40].
Наступна методика — «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана.
Використовується для дослідження рівня потреб у відчуттях різного роду стосовно підлітків і дорослих людей. Методика запропонована М. Цукерманом в 1964 році.
Пошук нових відчуттів має велике значення для людини, оскільки стимулює емоції й уяву, розбудовує творчий потенціал, що в остаточному підсумку веде до його особистісного росту.
Даний тест визначає рівень потреб у відчуттях різного роду. Тестування може бути рекомендоване як підліткам, так і дорослим людям.
Зазначимо, однак, що високі показники по шкалі гострих відчуттів, незважаючи на всю інформативність і прагнення до особистісного росту, можуть привести до негативних наслідків для життя індивідуума.
Особливо характерні високі показники по шкалі гострих відчуттів для підлітків у силу обмеженості сприйняття життя в цілому, прагненням до пізнавальної активності й одержанню інформації про життя. Такий випадок вимагає чіткого керівництва й систематичного контролю з боку дорослих. Стимульний матеріал тесту складається з 16 пар тверджень. Досліджуваному необхідно в кожній із запропонованих пар вибрати більш підходящий для нього варіант. Незначна кількість пропонованих тверджень не дозволяє виділити які-небудь шкали опитувача. Оцінка результатів відбувається по сумі балів, що збігаються із ключем. Чим вище сумарний бал, тим більше виражена потреба особистості в пошуках відчуттів. Автор використовує три градації виразності даної особливості особистості [44]:
1. Високий рівень потреб у відчуттях.
2. Середній рівень потреб у відчуттях.
3. Низький рівень потреб у відчуттях.
Далі ми використовували методику «Ціннісних орієнтацій» М. Рокіча.
Тест особистості, спрямований на вивчення ценностно-мотиваційної сфери людини. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості й становить основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції й «філософії життя».
Розроблена М. Рокічем методика, заснована на прямому ранжируванні списку цінностей. М. Рокич розрізняє два класи цінностей:
1. Термінальні - переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування коштує того, щоб до неї прагнути. Стимульний матеріал представлений набором з 18 цінностей.
Список А (термінальні цінності):
· активне діяльне життя (повнота й емоційна насиченість життя);
· життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом);
· здоров'я (фізичне й психічне);
· цікава робота;
· краса природи й мистецтва (переживання прекрасного в природі й у мистецтві);
· любов (духовна й фізична близькість із коханою людиною);
· матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних ускладнень);
· наявність добрих і вірних друзів;
· суспільне визнання (повага навколишніх, колективу, товаришів по роботі);
· пізнання (можливість розширення своеї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);
· продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здатностей);
· розвиток (робота над собою, постійне фізичне й духовне вдосконалювання);
· розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків);
· свобода (самостійність, незалежність у судженнях учинках);
· щасливе сімейне життя;
· щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, усього народу, людства в цілому);
· творчість (можливість творчої діяльності);
· упевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).
2.Інструментальні - переконання в тому, що певний образ дій або властивість особистості є кращою в будь-якій ситуації. Стимульний матеріал також представлений набором з 18 цінностей.
Список Б (інструментальні цінності):
· акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, порядок у справах;
· вихованість (гарні манери);
· високі запити (високі вимоги до життя й високі домагання);
· життєрадісність (почуття гумору);
· ретельність (дисциплінованість);
· незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);
· непримиренність до недоліків у собі й інших;
· освіченість (широта знань, висока загальна культура);
· відповідальність (почуття боргу, уміння тримати своє слово);
· раціоналізм (уміння здорово й логічно мислити, ухвалювати обмірковані, раціональні розв'язки);
· самоконтроль (стриманість, самодисципліна);
· сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів;
· тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами);
· терпимість (до поглядів і думкам інших, уміння вибачати іншим їх помилки й омани);