Підраховано, що в країнах СНД у культову діяльність залучається в цей час від 5 до 10 мільйонів людей [33]. Приблизно половина з них — здорові, нормально розвинені люди, що стають членами культу в період вираженої, але минущої уразливості, наприклад, після розлучення, смерті коханої людини або під час критичного життєвого періоду, приміром, у підлітковому віці. У другої половини членів культів, можливо, були психічні розлади, які могли вплинути на участь у секті. Необхідно відзначити, що, незалежно від наявності психічних розладів в анамнезі, в осіб, що залишають секту, у значній мірі збільшується поширеність дистреса й підсилюється клінічно значуща психопатологічна симптоматика [88].
Офіційні релігії зазвичай прагнуть до дійсного прийняття теологічної доктрини, заохочують особисту допитливість і проповідують власний вибір і самостійне прийняття релігійних принципів. Деструктивні культи на противагу цьому побудовані на «неправді, залежності й страху» і мають чотири визначальні ознаки. По-перше, участь у ньому припускає повне знищення індивідуальності або підпорядкування індивідуальності лідерові культу або всій громаді. По-друге, основною метою культу звичайно є довічна експлуатація, що постійно підсилюється (наприклад, фінансова, сексуальна, фізична) членів культу. По-третє, типовий лідер деструктивного культу — авторитарна, рішуча й харизматична особистість, незвичайні переживання якої (наприклад, бачення, сни, травми) інтегруються в структуру вірувань. І останнє, найбільш важливе, — деструктивний культ використовує владу з порушенням етичних норм, забезпечуючи покірність членів [90].
Остання особливість деструктивних культів, при якій використовуються «неетичні маніпулятивні техніки переконання й контролю», включає наступні 8 елементів:
1. Проводиться тотальний контроль над повсякденним життям членів культу (контроль оточення), наприклад, фізична ізоляція, цензура, звуження кола спілкування, значне обмеження трудової діяльності й соціальних взаємодій, обмеження в одязі й володінні власністю, позбавлення їжі. Приміром, члени Об'єднаної Церкви преподобного Sun Myung Moon і секти «Небесних врат» повинні були подорожувати парами, носити однаковий одяг, відмовитися від колишнього життя, продати всю власність і припинити дія своїх прав водія [89; 91].
2. Лідери деструктивного культу цілеспрямовано брешуть із метою «придбання» особливої могутності (містична маніпуляція). Наприклад, перед самим масовим одночасним самогубством і вбивством 914 людей у Гайані в 1978 році лідер «Народного храму» преподобний Jim Jones із Сан-Франциско, що страждає шизофренією, здійснював чудотворне «зцілення» членів культу від захворювань, які систематично навмисно «створювалися» для наступного зцілення. Схильність Jim Jones до брильянтових перснів і взуття зі шкіри крокодила вселяла сектантам повагу й трепет. Коли ж Конгрес США зацікавився діяльністю новоявленого месії, члени комісії виявили гору трупів, вбитих за допомогою ціаністого калію. Вражає, що близько 200 людей покінчили із собою по власній волі. Caм Jim Jones застрелився [83].
3. Абсолютна незаперечна лояльність стосовно культової організації й віруванням (вимога чистоти). Це відбите в правилах секти «Небесні врата»: порушеннями вважаються обман членів або лідерів культу, навмисна непокора, чуттєвість і вказівки на помилки лідерів. Люди, що залишають цю секту, повідомили, що в період членства від них було потрібно проживати в суворій убогості й пити рідини «що очищають», відмовляючись від твердої їжі [ 89; 91].
4. Для забезпечення психологічної уразливості членів використовується принизливі й тверді засудження (культ сповіді). В «семінарах, що навчаються» Эрхарда й інших психотерапевтичних культах досить часто використовується ритуал сповіді на «гарячому стільці» [83].
5. Для додання вірогідності культовим віруванням створюються псевдонаукові, ємні й перекручені пояснення (священна наука). Це добре описане в матеріалах, опублікованих в Інтернеті комуною «Небесні врата». Жили замкнено, робили бізнес на підготовці сторінок для системи Інтернет. Сектанти вважали себе ченцями й називали один одного «сестра» і «брат». Кілька років вони ретельно готувалися «з радістю покинути цей мир». Згідно з навчанням їх проводиря й гуру Маршалла Эплуайта, у березні до землі повинна була наблизитися комета Хейла–Боппа. У хвості цієї самої комети нібито перебуває космічний корабель, який і повинен був перевести сектантів на іншу планету. Для цього потрібно було всього лише «позбутися земної оболонки». Вони й позбувалися… Через три дні поліція виявила на віллі 39 холодних трупів, серед яких було й 8 кастрованих чоловіків. А комета зависла над Землею й відправилася в космос. Подібним чином діють і деякі інші футуристичні й пов'язані із НЛО культи [88; 89; 91].
6. Використовується ритуалізований, вузький набір фраз, що обмежує самостійне осмислення культових вірувань і полегшуючих диссоціативне переживання. На противагу, наприклад, віруванням католицької церкви, що розглядає тіло людини як носія душі, мова секти «Небесні врата» визначає розщеплення душі й тіла, духу й матеріальної природи, що значно утрудняє сприйняття душі й тіла як єдиного цілого [89; 91].
7. Здійснюється постійне знецінювання сприйняття і почуттів членів секти з метою зміцнення й розвитку культових ідеалів (доктрина вище особистості). Наприклад, у групі «Небесні врата» порушеннями правил уважалося: ставити себе на перше місце, самостійно вживати які-небудь дії, мати переживання особистого характеру, симпатії й антипатії, збиватися з «дійсного шляху», проявляти необґрунтовану люб'язність і довіряти власним судженням.
8. Люди, що залишилися за межами секти (друзі, родини й цілі народи), розглядаються як носій зла, неварті, нелюдяні й, які, можливо, заслуговують відплати (при прийнятті правильного існування). Одним з останніх драматичних прикладів цієї ознаки культів є вибух бомби з отруйними речовинами в японському метрополітені, організований членами культу з метою розв'язати світову війну, яка «збереже» членів секти й знищить усіх інших.
Усі перераховані вище маніпулятивні засоби супроводжують ідеологічну обробку, виснажують силу індивіда, стимулюють фрагментацію й приводять до відмови від свого «Я» і беззаперечному прийняттю вірувань і практик культу. По цих і інших причинах членство в деструктивній секті є одним з найбільш руйнівних травматичних переживань, описаних як «заборонений експеримент на людях» [84; 90].
На думку Ц. П. Короленка і Т. В. Дмитрієвої [31] «порівняння змін, що відбуваються в психіці людини в результаті його участі в секті, зі змінами, що виникають при аддикціі, може проводиться й з кількісної сторони, виражаючись у тому й іншому випадку в прагненні людини одержувати усе більше переживань».
За даними Н. В. Бондарева [6], у міру залучення в діяльність секти в адепта на фоні вираженої астенизации відзначається наростання психологічної дезадаптаціі з поступовою заміною індивідуальних форм реагування на групові.
Отже, релігійна залежність, як і будь-яка інша, стає одним із способів втечі від тривоги, відповідальності, необхідності вирішувати свої особистісні й духовні проблеми. На думку Ц. П. Короленка і Т. В. Дмитрієвої [31] аддикція до секти становить більшу небезпеку, ніж харчова аддикція або навіть гемблинг, оскільки частіше викликає психічні порушення шизофреноформного характеру в релігійних аддиктів.
Не випадково тому в психіатрії й психології заговорили про новий вид патології, яку стали іменувати «культова травма», під якою розуміють комплекс впливів, використовуваний у деструктивних культах і спрямований на зміну свідомості індивіда [25].
В. Є. Пашковський [55] описує наступні психічні розлади, які можуть виникнути в результаті культової травми:
· Розлади поведінки, що не досягають рівня психічних розладів. Вони проявляються зміною інтересів до родини, друзів, роботи й навчанню, появою нової манери одягатися. Звертає на себе увагу зміна мови: висловлення призводять враження завченності («пластинки, що програється»). Практикуються часті, без пояснень, уходи з будинку, часті телефонні розмови, тривалі читання й медитації. Міняється й режим харчування. Наростає агресивність стосовно рідних і близьких.
· Психосоматичні розлади, які частіше спостерігаються у вигляді соматоформних вегетативних дисфункцій, що виникають раптово й супроводжуються вегетативним порушенням, інтенсивним болем у внутрішніх органах.
· Атипичні диссоціативні порушення частіше відзначаються в осіб, що практикували методи введення себе в транс. З диссоціативных феноменів частіше зустрічаються галюцинації, параліч, порушення сенсорної сфери.
· Посттравматичний стресовий розлад відповідає критеріям МКБ-10 і виникає після розриву із сектою. Особливо характерно подавлений настрій, беззвітна тривога, гнів, амнезія або гипермнезія відносно подій, що травмують, нестійкі диссоціативні або деперсоналіазціонні епізоди, а також відчуття безпорадності, зміни відносини з іншими людьми у вигляді ізоляції й відчуження, недовіри, почуття безнадійності й втоми.
· Порушення особистості. Синдром залежності (Ddd-Синдром). Абревіатуру становлять три англійські слова: deception — обман, dependency – залежність і dread — страх. Проявляється втратою власної волі й інтелектуальною критичністю до культового навчання; у прийнятті життєвих розв'язків тільки після ради й з дозволу старшого по культу; у повній і неадекватній піддатливості лідерові; у почутті незручності й безпорадності на самоті через надмірний страх; у страху бути покинутою особою, з якою установлений тісний зв'язок. Ddd-Синдром є початковим порушенням психіки, слідом за яким можливий розвиток більш важких психічних розладів, навіть до психозів з агресивною і суіцидальною поведінкою.