Досліджувані сектанти трактують свободу як фактор, що приводить до спокус і сумнівів. На їхню думку, свобода вибору веде до небезпеки зробити помилку, яку можна зробити у випадку невірного вибору. У свободі немає необхідності, тому що на їхню думку мети й завдання кожного визначені, і залишається лише наслідувати ім. Дана думка також можливо нав'язана громадою у результаті постійного оточення адепта членами секти, спільними діями й «розчиненням» його в співтоваристві. Давати адептові волю — небезпечно, тому що це може послабити контроль групи.
Перейдемо до інструментальних цінностей. Одним з найбільших розбіжностей є думка груп про високі запити. Група атеїстів відвела цій цінності третє місце, сектанти — чотирнадцяте. На думку атеїстів, високі запити визначають ступінь і міру мети, а, отже, і досягнень. Формуючи високі запити, вони, тим самим претендують на високий рівень у всіх сферах. Сектанти ж стверджують, що високі запити затьмарюють дійсне положення людини, є причиною зарозумілості й гордині. Задовільняючись малим, на їхню думку, вони максимально відкриті для саморозвитку й пізнання.
Цінність «широта поглядів» для атеїстів має більше значення, ніж для сектантів. У їхньому розумінні, вузькість і зацикленність не прийнятна для успішної діяльності. Охоплюючи максимально більшу кількість поглядів і думок, вони більш компетентні у своїй сфері діяльності. Досліджувані сектанти вважають, що широта поглядів не дає зосередитися на дійсному стані справ, привносить сумбур і розладнаність у побудову картини миру. Відношення до даної цінності відбиває метод маніпуляції свідомості, використовуваний у секті – звуження уваги адепта винятково до доктрини громади. Це приводить до оскудіння інформаційного потоку і як наслідок — до вузькості мислення, уяви й сприйняття.
Цінність «чесність» атеїсти призначили на останнє, вісімнадцяте місце, мотивуючи це неможливістю досягтися мети без певної частки спритності. Дана риса також пояснює їхній релігійний вибір, тому що по християнських догматах – чесність одна з основних чеснот.
Досліджувані сектанти поставили дану цінність на сьоме місце. Для них чесність — невід'ємна частина духовного шляху, недотримання якої опоганює людину. Дана риса може бути споконвічної – будучи чесним людина не очікує протилежного від інших, і не вбачає в діях, того хто вербує небезпеки, припускаючи відповідну чесність. З іншого боку, дана риса може бути розвинена в секті, завдяки психологічній техніці, використовуваної в більшості сект. Мова йде про дознавання від новозалученого всіх секретів і покаянні в гріхах, з подальшою метою маніпулювати ними, указуючи на грішность і порочність адепта.
Сосовно особистісних профілів, отриманих у результаті проведення тесту Кеттелла при аналізі ми одержали наступні результати.
Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності тривожності й напруженості.
Ми можемо зробити припущення, що такі риси як замкнутість і тривожність були властиві адептам до вступу в секту, і стали його причиною, тоді як емоційна нестійкість і напруженість були розвинені в результаті виснажливих технік, таких як літургії, відмова від сну і їжі й т.п. Нормативність як риса особистості була розвинена в результаті прийняття твердих норм і правил громади, як необхідна умова членства.
Що стосується профілів випробуваних атеїстів, то ми маємо високі показники по таких характеристиках як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Переліченні характеристики дозволяють досліджуваним даної групи тверезо оцінювати життєві ситуації, і прораховувати шляхи їх вмрішеня. Такі риси як домінантність, сміливість і прямолінійність дають можливість відповісти тверде «ні» на звертання до них вербувальників, а високий рівень самоконтролю дозволяє абстрагуватися від ситуації й об'єктивно оцінити її.
Проаналізувавши всі вищевикладені результати, ми бачимо, наскільки різняться профілі досліджуваних двох груп. Практично всі профілі атеїстичної групи поєднує активна життєва позиція й орієнтація на свої сили, а також певна частка скептицизму в питаннях релігії. Що взагалі і визначає їхній статус.
Досліджувані сектанти показали залежність від оточення при вирішенні проблем, тягу до пошуку відчуттів, а також високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності тривожності й напруженості.
Подібні характеристики роблять їхніми вразливими до залучення в різні релігійні секти.
Таким чином, ми встановили, що група атеїстів, що показали високий рівень базисної стратегії вирішення проблем і низькі показники потреби в пошуку відчуттів, захищена від залучення в секту в силу використання активної життєвої позиції. У свою чергу група сектантів, що показали високий рівень базисних стратегій пошуку соціальної підтримки, уникнення проблем а також потреби у відчуттях можливо були залучені в секту саме на базі цих психологічних характеристик. Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності, тривожності й напруженості.
Профілі досліджуваних атеїстів, мають високі показники за такими характеристиками як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Висновки до другого розділу
У результаті проведеного дослідження, ми змогли визначити наявність досліджуваних ознак у двох груп, а також ступінь вираженості даних ознак. Необхідно зазначити, що певні особистісні характеристики, у досліджуваних сектантів, могли первісно бути присутніми в адептів, на момент вступу в секту, а могли бути й придбані там. Нажаль, визначити це практично неможливо, ми можемо робити лише припущення про природу даних характеристик.
У результаті проведеної методики «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, і належної математичної обробки, ми встановили, що досліджені атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем. Досліджені сектанти показали більш високий рівень по показникам базисних стратегіях пошуку соціальної підтримки й уникнення проблем.
Виходячи з отриманих даних за цією методикою, ми можемо зробити висновок, що використання цих базисних стратегій робить людину вразливим для залучення в секту. Саме вони є одними зі складових того базису, який приводить до індоктринаціі. Використовуючи стратегію пошуку соціальної підтримки, особистість, як варіант, знаходить її в різних сектах, які, як згадувалося раніше, маніпулюють бажанням людини належати до групи, де можна одержати так необхідні ради й керівництва до дії. У випадку з використанням стратегії уникнення проблем ми знову зустрічаємося з уразливістю особистості. Спроба піти від навколишньої дійсності приводить людину в секту, де його проблеми стають частиною групових проблем, відповідальність за них розсіюється, і вона відходить на другий план. Не даремно одним з механізмів використовуваних у секті є «розчинення» нового адепта в громаді.
Розглянемо наступну методику «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана.
Виходячи з отриманих даних, досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем потреби в пошуку відчуттів.
Можна зробити припущення, що наявність даної характеристики так само передувала індоктринаціі. Можливо, вона також є базисом для залучення в громаду.
Проведення методики ціннісних орієнтацій Рокіча, дозволило нам визначити, які цінності видыляються сектантами. Ними виявилися любов, розвиток, пізнання й мудрість, а також вихованість, чесність і чуйність.
Що стосується особистісних профілів, отриманих у результаті проведення тесту Кеттелла, те при аналізі ми одержали наступні результати.
Профілі досліджуваних сектантів характеризуються такими показниками як високий рівень замкнутості, емоційної нестійкості, нормативності, дипломатичності, тривожності й напруженості.
Що стосується профілів досліджуваних атеїстів, то ми маємо високі показники за такими характеристиками як товариськість, домінантність, сміливість, прямолінійність і високий самоконтроль.
Висновки
Проблематика сектантства лежить у полі зору багатьох психологічних наук. Представників соціальної психології сектантство цікавить крізь призму людського співтовариства, обмеженого рамками громади, однак людей, що впливають на велику кількість, а також процеси людської взаємодії в секті й за її межами. Клінічна психологія розглядає негативний вплив культу на психіку особистості, а також психічні розлади, що виникають у наслідку релігійних дій. У полі вивчення диференціальної психології попадає дослідження тих рис особистості, яки присутні у адепта на момент залучення в секту, а також їх зміна при впливі культу.
Вивчення особистісних рис адепта секти необхідно з багатьох причин. По-перше, для визначення рівня впливу культу на особистість. Офіційне, юридичне й законодавче визнання сектантства соціальною небезпекою, надалі може запобігти росту чисельності сект. По-друге, вивчаючи процес деформації особистісних рис, ми можемо більш точно й ефективно прописати коррекційну роботу з адептом. По-третє, знаючи загальні риси особистості сектанта, ми можемо більш точно визначити групу ризику, і розробити методи запобігання індоктринаціі.