· д - норми для дівчат,
· м - норми для хлопчиків.
4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.
Характеристика рівнів тривожності
| Стіни | Характеристика | Примітка |
| 1-2 | Стан тривожності випробуваному не властивий | Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру |
| 3-6 | Нормальний рівень тривожності | Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності |
| 7-8 | Трохи підвищена тривожність | Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя |
| 9 | Явно підвищена тривожність | Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер |
| 10 | Дуже висока тривожність | Група ризику |
Додаток 2
Призначення тесту
Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.
Інструкція до тесту
На прикладі шкали «Здоров'я».
«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.
Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?
Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?
Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»
Важливо:
· Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» – однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).
· На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.
· С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».
У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.
Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.
Схема аналізу результатів тесту
Висота самооцінки (фон настрою);
· надмірно висока (високий фон тло настрою) – актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.
· підвищена (підвищений фон настрою) – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.
· нормальна (рівний фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.
· знижена (знижений фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.
· выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.
Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);
· емоційна стійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.
· емоційна нестійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.
Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);
· нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.
Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);
· надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.
Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);
· непрямий індикатор – відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.
· прямий індикатор – висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».
Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);
· непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше – неможливого, тим вище рівень оптимізму.
· прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».
Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;
· відсутність інтегрованості – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.
· інтегрованість – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах – збігаються.
Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;
· випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).
Зрілість/незрілість відносини до цінностей;
· незрілість – показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.
Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;
· парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.
· механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.
· незадоволеність, що витісняє, собою - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при підвищеній у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка підвищена.
· дезинтеграция усвідомленого й неусвідомленого рівнів самооцінки - невідповідність результатів непрямої й прямої оцінки оптимізму й задоволеності собою; розходження (розбіжність) між непрямими й прямими індикаторами задоволеності собою й оптимізму.
· інфляція мрії - зсув оцінок ідеальної самооцінки на рівень оцінок оцінки своїх можливостей; оцінки ідеальної самооцінки й об'єктивної оцінки своїх можливостей збігаються.
· неадекватно завищена самооцінка з ознаками порушення критичності; стійке підвищення самооцінки доходить до верхнього інтервалу.
Таблиця
| ПІП | Стан тривожності не властивий | Нормальний рівень тривожності | Трохи підвищена тривожність | Явно підвищена тривожність | Дуже висока тривожність | Висока самооцінка | Нормальна самооцінка | Низька самооцінка | Відчуває дефіцит спілкування в сім’ї | Відчувають себе непотрібними в сім’ї | Відчувають повну взаємодію з членами сім’ї | Виділяють одного члена сім’ї і ігнорують інших | Не відчувають сім’ї взагалі | ||
| Діти з неповних сімей | |||||||||||||||
| Желябин Михайло | + | + | + | ||||||||||||
| Ізмайлова Валерія | + | + | + | ||||||||||||
| Касимов Сергій | + | + | + | ||||||||||||
| Кокшарова Галина | + | + | + | ||||||||||||
| Коробов Євгеній | + | + | + | ||||||||||||
| Глечиков Олексій | + | + | + | ||||||||||||
| Маракулин Христина | + | + | + | ||||||||||||
| Петошина Зоя | + | + | + | ||||||||||||
| Поповичук Олег | + | + | + | ||||||||||||
| П'ятаков Євгеній | + | + | + | ||||||||||||
| Рахімова Каміла | + | + | + | ||||||||||||
| Сергєєва Марія | + | + | + | ||||||||||||
| Сиголаев Віктор | + | + | + | ||||||||||||
| Смирнов Євгеній | + | + | + | ||||||||||||
| Ткачук Марія | + | + | + | ||||||||||||
| Шандровска Катерина | + | + | + | ||||||||||||
| Ясинский Кирило | + | + | + | ||||||||||||
| Вознюк Анастасія | + | + | + | ||||||||||||
| Болкуневич Станіслав | + | + | + | ||||||||||||
| Хаврук Олександр | + | + | + | ||||||||||||
| Грицай Катерина | + | + | + | ||||||||||||
| Янушевська Ольга | + | + | + | ||||||||||||
| Нагорна Ірина | + | + | + | ||||||||||||
| Василькевич Анна | + | + | + | ||||||||||||
| Гончарук Іван | + | + | + | ||||||||||||
| Гонтар Ярослав | + | + | + | ||||||||||||
| Яцюк Юлія | + | + | + | ||||||||||||
| Грицюк Олександр | + | + | + | ||||||||||||
| Білоус Дарина | + | + | + | ||||||||||||
| Яремчук Михайло | + | + | + | ||||||||||||
| Міховець Яна | + | + | + | ||||||||||||
| Голуб Анастасія | + | + | + | ||||||||||||
| Петрук Андрій | + | + | + | ||||||||||||
| Швець Ірина | + | + | + | ||||||||||||
| Паламарчук Анна | + | + | + | ||||||||||||
| Діти з повних сімей | |||||||||||||||
| Шандровський Олег | + | + | + | ||||||||||||
| Рижко Оксана | + | + | + | ||||||||||||
| Антонюк Володимир | + | + | + | ||||||||||||
| Сорокіна Юлія | + | + | + | ||||||||||||
| Качановський Петро | + | + | + | ||||||||||||
| Струк Марія | + | + | + | ||||||||||||
| Шишкін Іван | + | + | + | ||||||||||||
| Авдеєва Катерина | + | + | + | ||||||||||||
| Грицан Наталія | + | + | + | ||||||||||||
| Хлиновська Олександра | + | + | + | ||||||||||||
| Корчун Ігор | + | + | + | ||||||||||||
| Керасір Ольга | + | + | + | ||||||||||||
| Лопацький Андрій | + | + | + | ||||||||||||
| Андрійчук Станіслав | + | + | + | ||||||||||||
| Пташинська Ілона | + | + | + | ||||||||||||
| Сорочинський Петро | + | + | + | ||||||||||||
| Доценюк Дарина | + | + | + | ||||||||||||
| Сторожук Павло | + | + | + | ||||||||||||
| Гулінський Олександр | + | + | + | ||||||||||||
| Мамчур Олена | + | + | + | ||||||||||||
| Бойчук Сергій | + | + | + | ||||||||||||