3. «Збуджений»
Основна риса даного типу – це поведінка, що базується на моментних бажаннях та збудженнях. Ці люди важкі у спілкуванні, чим визивають значні ускладнення для інших. Вони імпульсивні, характер реакції часто не продуманий, відсутня логіка прийняття рішення, часто знервовані та відкрито заявляють про свої потреби. Такі люди відрізняються заниженим рівнем відповідальності за свою поведінку, не виконують обов'язки, які покладає на них будь-яка трудова діяльність. Тому вони частіше, ніж інші, стають об'єктами звільнення з роботи (вони проявляють неадаптивні форми поведінки та низький рівень виконавчої дисципліни), їх образ життя відрізняється тенденцією до постійної емоційної розрядки, об'єктами якої часто бувають оточуючі та близькі їм люди. Безумовно, цей тип формується не в результаті безробіття, а у попередній життєдіяльності, але втрата роботи тільки загострює ці тенденції. Необхідно пам'ятати, що в основі цього типу лежить природна, психофізіологічна схильність людини.
Ситуація незалежності
У спілкуванні підкреслює власну значущість. Якщо не стає об'єктом тиску і отримує необхідну увагу – схиляється до прояву дружніх почуттів. При прийнятті рішень поводить себе імпульсивно та несе знижену відповідальність за свою долю. У конфліктній ситуації не бажає визнавати норми та авторитети, вступає у відкритий конфлікт.
Ситуація невизначеності
У спілкуванні висуває підвищені вимоги до партнера. Прийняття рішення характеризується імпульсивністю та невизначеністю, хаотичним перебором як варіантів, так і їх наслідків. Конфліктна взаємодія носить хаотичний, напружений характер.
Ситуація тиску
Спілкування стає засобом боротьби та єдиним засобом досягнення результату. Приймаючи рішення, не йде на компроміси та переоцінює власні можливості. Єдиною ціллю конфліктної взаємодії є приниження та дискредитація супротивника.
Ситуація байдужості
Спілкування є засобом агресивних нападів на співбесідника. В ситуації прийняття рішення нав'язує свій варіант та перекладає свою відповідальність за можливу невдачу на співбесідника. Недостатній увазі до його проблем та особистості у конфліктній ситуації протиставляє погрози та протести.
4. «Тривожний»
Таким людям притаманна висока емоційна вразливість, сльозливість, чутливість до образи. Вони знаходяться у постійному суб'єктивному очікуванні небезпеки, переживанні негативного розвитку подій, в яких вони будуть брати участь (за їх думкою), їм притаманне відчуття необґрунтованого страху (особливо виражений страх невдачі у соціальній взаємодії), переживання своєї безпорадності. Зовні тривожність проявляється у загальній дезорганізованості діяльності, а в спілкуванні – як порушення спрямованості та продуктивності. Це часто заважає людині знайти своє місце у житті, оскільки вона погано адаптується до оточуючого середовища.
Ситуація залежності
У спілкуванні замкнений і неініціативний. Схильний приймати будь-які рішення і недооцінює власні можливості. В конфліктній ситуації схильний до абсолютного підпорядкування, проявляє відсутність здібності захищати власні інтереси та точку зору. Конфлікт, як правило, переносить на самого себе.
Ситуація невизначеності
У спілкуванні метушливий, дезорганізований, нездібний сформулювати свою думку. При прийнятті рішення повністю безпомічний. При вирішенні конфліктної ситуації потребує підтримки та допомоги.
Ситуація тиску
При спілкуванні – відлюдний, замкнений, мовчазний. Для того, щоб запобігти ситуації тиску, погоджується на будь-яке рішення. Характерна повна відсутність критичності при оцінюванні варіантів рішення. У конфлікті може проявляти неадекватні реакції, сльозливість та нервові зриви. Сама ситуація тиску сприймається як реальна небезпека.
Ситуація байдужості
У спілкуванні виступає з позиції прохача, який просить зрозуміти його безвихідне положення. У момент прийняття рішення схильний приймати будь-яку пропозицію, тому що сам не в змозі відстояти власну точку зору. У конфліктній взаємодії байдужий до зневажливого ставлення, виражає з цим згоду та не протестує проти пригнічення.
2. Психологічне консультування безробітних
В умовах ринкових відносин та міграції трудових ресурсів, що існують на ринку робочої сили, гостро стоїть питання щодо організації та створення психологічного захисту безробітних. Однією з форм такого захисту може бути психологічне консультування безробітних.
Психологічне консультування безробітних – один з методів надання психологічної допомоги відвідувачам центру зайнятості. Психологічне консультування безробітних передбачає особистісно-орієнтоване спілкування психолога з безробітним, під час якого здійснюється загальне орієнтування в його особистісних особливостях та його проблемі, встановлюється і підтримується партнерський стиль спілкування психолога із безробітним, надається психологічна допомога у відповідності з потребами та проблемами безробітного.
Психолог-консультант зобов'язаний визначитись з проблематикою, над якою він працюватиме у межах психологічного консультування. Серед проблем, що є найбільш актуальними для безробітних, можна зазначити такі як – психологічні аспекти пошуку роботи, стресові стани, що пов'язані з безробіттям – зневіреність у власних можливостях та невдоволеність собою, що є результатом втрати попередньої та неможливості отримання нової роботи, інше.
Як правило, для відвідувачів психолога-консультанта характерні:
– відчуття надмірної тривожності;
– психічної напруженості;
– відчуття втоми;
– зневірення у власних здібностяхі можливостях;
– невдоволеність собою.
Перераховані негативні психоемоційні стани призводять до виникнення серйозних перепонів адаптації безробітних до соціальної ситуації та ускладнюють відшукання нових конструктивних варіантів пошуку роботи.
Психологічне консультування безробітних дозволить:
– вирішити питання соціальної адаптації, подолання внутрішніх конфліктів та особистісних криз громадян, які потребують працевлаштування;
– допомогти в набутті навичок ефективної взаємодії та спілкування з роботодавцями та керівниками підприємств;
– розкрити внутрішній потенціал безробітного;
– раціонально використати його трудовий потенціал;
– підвищити рівень психологічної культури безробітного. Дослідження показали, що найбільш актуальними у вирішенні психологічних задач є знання про:
а) особистісні особливості безробітного та механізми соціальної регуляції його поведінки;
б) специфіку його стратегії пошуку роботи і самої ситуації бачення наслідків, психологічних засобів виходу з кризи;
в) ставлення до служби зайнятості.
3. Організаційно-документальне забезпечення психологічного консультування безробітних у рамках служби зайнятості
Оскільки психологічне консультування – це новий напрямок діяльності служби зайнятості, то він потребує найбільш поширеної та активної реклами, що сприятиме залученню до психолога-консультанта клієнтів, які потребують відповідної допомоги.
Практика роботи та наукові дослідження свідчать, що більшість клієнтів служби зайнятості мають серйозні психологічні проблеми, що блокують їх життєдіяльність та знижують соціальну адаптованість. Проте, не маючи інформації про психологічне консультування, як один з напрямків роботи служби зайнятості, безробітні часто залишаються наодинці із своїми проблемами. Крім того, вирішення психологічних проблем у ситуації повної психологічної безграмотності населення потребує особливого підходу. У свідомості потенційних відвідувачів психолога-консультанта часто психологічна допомога пов'язується з психіатричною.
Психоконсультаційна допомога – це особливий напрямок роботи, який потребує відповідної системи залучення клієнта до роботи з психологом-консультантом. Система залучення клієнтів до психоконсультаційної роботи має розгортатися за наступними напрямками.
1. Залучення через наочні рекламні матеріали: стенди, буклети, листівки.
2. Залучення за допомогою засобів масової інформації: газет, теле – та радіо-реклами.
3. Залучення за направленнями спеціалістів міськ(рай) та обласних центрів зайнятості.
Варіант оформлення рекламного стенду, запропонований у додатках, можна використовувати як варіант оформлення стендів, буклетів та листівок, як основу реклами у засобах масової інформації. Даний матеріал може використовуватися як окрема реклама психоконсультаційних послуг, а також як фрагмент реклами послуг служби зайнятості.
Кожний напрямок роботи служби зайнятості знаходить своє відображення у документальних та звітно-аналітичних матеріалах. Оскільки в даному посібнику психологічне консультування безробітних розглядається як один з напрямків роботи обласного та районних центрів зайнятості, то він також потребує певних форм документальної фіксації. Отримання щоквартальної інформації щодо надання психолого-консультаційної допомоги безробітним та тим, хто шукає роботу (як у рамках обласних центрів зайнятості, так і на рівні Державного центру зайнятості), дозволить більш глибоко та поширено дослідити коло проблем клієнтів служби зайнятості та шукати відповідні форми їх вирішення. Крім цього, психолого-консультаційна робота сприятиме накопиченню практичного консультаційного досвіду психологів служби зайнятості та розширенню науково-методичної бази.
Фіксація даних про надання психолого-консультаційних послуг являє собою складне і проблемне питання, оскільки одним з основних принципів психологічного консультування є принцип конфіденційності.