Таблиця 2.2.2.3. Середні виміри експериментальної групи.
| Доцентровий рух: максимальна довжина | Права рука | Ліва рука |
| 19.5 | 19.34 | |
| мінімальна довжина | 8.5 | 7.92 |
| лінійна флуктуація | 10.15 | 11.42 |
| вісьове відхилення | 8º | 7.3º |
| Відцентровий рух: максимальна довжина | 19.7 | 20.3 |
| мінімальна довжина | 9.2 | 8.7 |
| лінійна флуктуація | 10.5 | 11.6 |
| вісьове відхилення | 6.8 | 6.4 |
| Первинне відхилення: нормальне | 1 | 2 |
| позитивне | 5 | 4 |
| негативне | 6 | 6 |
Таблиця 2.2.2.4. Середні виміри контрольної групи.
| Доцентровий рух: максимальна довжина | Права рука | Ліва рука |
| 18.7 | 18.75 | |
| мінімальна довжина | 9.4 | 8 |
| лінійна флуктуація | 9.3 | 10.75 |
| вісьове відхилення | 8.4º | 7.9º |
| Відцентровий рух: максимальна довжина | 20.5 | 19.58 |
| мінімальна довжина | 9.3 | 7.5 |
| лінійна флуктуація | 11.2 | 12.08 |
| вісьове відхилення | 5.25º | 5.8º |
| Первинне відхилення: нормальне | 3 | 2 |
| позитивне | 5 | 5 |
| негативне | 4 | 5 |
При порівнянні результатів двох груп можна зробити наступні висновки:
- більш впевненими в своїх рухах є члени контрольної групи, але, в свою чергу члени експериментальної групи рухаються з певною обачністю.
- В момент дослідження експериментальна група вцілому знаходилась в більш збудженому стані, ніж контрольна.
- Недостатня компенсація тонусу м’язів спостерігалась в контрольній групі.
2.2.3. Тест “Сходи та кола”
Третій тест містить в собі два тестових завдання, які виконуються по черзі одне за одним спочатку правою, а потім лівою рукою у вертикальній площині.
Досліджуваний обводить сходи зразку, які ведуть вгору, після чого продовжує малювати доти, доки експериментатор не дасть команду малювати сходи, що ведуть вниз (приблизно до середини аркушу). Потім переходять до виконання другої частини тесту. Досліджуваний обводить коло за стрілкою. Екран ставиться перед його очима, коли він зробить три кола під контролем зору, після чого досліджуваний повинен буде зробити ще десять рухів.
Коли завдання для правої руки завершені, аркуш повертають так, щоб сходи опинились справа, а кола – зліва. Завдання для лівої руки виконуються аналогічно правій.
В даному тесті вимірювались:
1) первинне відхилення тесту “Сходів”;
2) первинне відхилення тесту “Кола”;
3) вторинне відхилення тесту “Кола”.
Результати вимірювання занесені до таблиць 2.2.3.1 та 2.2.3.2.
Таблиця 2.2.3.1. Результати тесту “Сходи та Кола” Експериментальної групи.
| № у списку | Права рука | Ліва рука | ||||
| Сходи | Кола | Сходи | Кола | |||
| Пв | Пв | Вв | Пв | Пв | Вв | |
| 1. | 13.6 | -2 | 3 | 43.2 | 14 | 14 |
| 2. | -19.3 | 0 | 20 | 18.2 | 7 | 3 |
| 3. | -15.6 | -15 | 10 | -41.2 | -13 | 7 |
| 4. | -15.5 | 13 | 3 | 64.3 | 8 | 5 |
| 5. | -44.1 | -5 | 24 | -26.9 | -5 | 23 |
| 6. | 9.3 | 7 | 20 | 12.2 | -4 | 13 |
| 7. | 0 | 8 | 10 | 0 | 10 | 6 |
| 8. | -60 | -10 | 26 | 0 | -12 | 32 |
| 9. | -28 | 9 | 8 | 39.5 | -3 | 10 |
| 10 | -14.3 | -4 | 6 | 21 | -4 | 19 |
| 11 | 9.3 | 17 | 16 | 39.5 | 20 | 4 |
| 12 | 0 | -1 | 3 | 13.1 | 1 | 12 |
2.2.3.2. Результати тесту “Сходи та Кола” контрольної групи.
| № у списку | Права рука | Ліва рука | ||||
| Сходи | Кола | Сходи | Кола | |||
| Пв | Пв | Вв | Пв | Пв | Вв | |
| 1. | -36.1 | 10 | 13 | -10.8 | -7 | 13 |
| 2. | 0 | 3 | 15 | -25 | 8 | 12 |
| 3. | 0 | 6 | 11 | 0 | 6 | 2 |
| 4. | -9.8 | 7 | 10 | 40 | -4 | 10 |
| 5. | 0 | -7 | 20 | 39.5 | -1 | 15 |
| 6. | 17.4 | -1 | 18 | 0 | -11 | 16 |
| 7. | 30 | 9 | 9 | 22.8 | 1 | 5 |
| 8. | 0 | 7 | 12 | 14 | 4 | 10 |
| 9. | 16 | 5 | 5 | 13.6 | 10 | 12 |
| 10 | 10.9 | 2 | 5 | 33.3 | -2 | 7 |
| 11 | 0 | -2 | 6 | -12 | 2 | 16 |
| 12 | -17.6 | -9 | 8 | 31.25 | -13 | 1 |
Таблиця 2.2.3.3. Середні виміри експериментальної групи.
| Виміри | Права рука | Ліва рука |
СходиПервинне відхилення:В нормі (-15; 15) | 6 | 4 |
| Позитивне | 0 | 6 |
| Негативне | 6 | 2 |
КолаПервинне відхилення:В нормі (-4; 4) | 4 | 4 |
| Позитивне | 5 | 5 |
| Негативне | 3 | 3 |
| Вторинне відхилення | 12.42 | 12.38 |
Таблиця 2.2.3.4. Середні виміри контрольної групи.
| Виміри | Права рука | Ліва рука |
СходиПервинне відхилення:В нормі (-15; 15) | 7 | 6 |
| Позитивне | 3 | 5 |
| Негативне | 2 | 1 |
КолаПервинне відхилення:В нормі (-4; 4) | 4 | 6 |
| Позитивне | 6 | 3 |
| Негативне | 2 | 3 |
| Вторинне відхилення | 11 | 9.9 |
Результати третього і останнього тесту свідчать про те, що рівень інтелекту вищий в контрольній групі, ніж в експериментальній.
Також ці результати контролюють та підтверджують дані, отримані в результаті виконання попередніх тестів.
В результаті дослідження впливу функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо, згідно з поставленими задачами, можна зробити наступні висновки.
1. Проаналізувавши науково-методичну літературу з даної теми, нами було виявлено наступне:
а) Поняття функціонального стану вперше виникло у фізіології, що потім вийшло за рамки цієї науки та отримало розвиток у психології. Першими дослідженнями, які зробили вагомий внесок в розробку проблем втоми та динаміки працездатності, були роботи таких відомих психологів, як А. Біне, Ф. Гальтон, Г. Ебінгауз, Є. Крепілін. Існує декілька класифікацій функціональних станів. До основних функціональних станів, котрі досліджуються останнім часом, належать втома, стани монотонії, напруженість, стрес, а також стани активації та рівні бадьорості.
б) У східних країнах, таких як Китай та Корея, протягом тисячоліть виникло багато видів єдиноборств. Їх головною метою було не тільки забезпечення потреби людей в захисті від ворогів, а і всебічний та гармонійний розвиток особистості. Одним з видів східних єдиноборств, який досі зберіг ці традиції, є тхеквондо,що відоме як один із засобів розвитку та підвищення емоційних, перцептивних та фізіологічних якостей.
в) При дослідженні функціональних станів слід спиратись на використання комплексних методів психодіагностики, що дають можливість одночасно досліджувати стани людини за допомогою якісно різних показників. Отримані таким чином результати дозволяють дати інтегральну характеристику стану досліджуваного.
2. Функціональний стан –це інтегральний комплекс наявних характеристик тих функцій і якостей особистості, що опосередковано чи неопосередковано обумовлюють виконання діяльності.
3. Проведене дослідження та аналіз його результатів показали пряму залежність між функціональними станами, в яких перебуває людина, та розвитком її особистісних якостей. Отже, можна стверджувати, що постійне перебування у різних функціональних станах впливає на розвиток особистості.
2. Анастази А. Психологическое тестирование. М., 1982.
3. Асеев В.Г. Проблема монотонности в трудах зарубежных авторов. – Вопр. психол., 1975, №1.
4. Балонов Л.Я. Последовательные образы. Л., 1971.
5. Блок В. Уровни бодрствования и внимания. – В кн.: Экспериментальная психология. Под ред. П. Фресса и Ж. Пиаже. М.., 1970, вып.ІІІ.
6. Бойко Е.И. Время реакции человека. М., 1964.
7. Быков Ф.С. Зарождение общественно-политической и философской мысли в Китае. М., 1966.
8. Введение в эргономику. Под ред. В.П. Зинченко. М., 1974.
9. Вернон Х.М. Промышленная усталость и производительность труда. М.-Л., 1985.
10.Горбов Ф.Д. Детерминация психических состояний. – Вопр. психол., 1971, №5.
11.Девишвили В.М. Методы изучения движений человека. М., 1979.