По-третє, відбувається диференціація авторитетів, статусів і престижу на основі неофіційних цінностей, прийнятих у самому учнівському середовищі. У старших класах диференціація міжособистісних відносин стає більш помітною, чим раніш. Як показуює соціометричне дослідження Я. Л. Коломинского (1976), О. В. Киричука (1970), X. Й. Лийметса (1970) і ін., більш різкою стає різниця в положенні "зірок" і "ізгоїв", чи "ізольованих".
Критерії, що визначають соціометричний статус підлітка в класному колективі, різноманітні.
Ізольованість важкого підлітка в класі може бути не тільки причиною, але і наслідком того, що він осторонь від колективу, зневажає його цілями і нормами поводження і т.ін..
По типу лідерства підліткові групи можуть бути демократичними чи авторитарними. У шкільних класах офіційний лідер, що займає керівні посади, не завжди буває самою авторитетною людиною в колективі. Часто його висувають не стільки самі діти, скільки дорослі; успішність його діяльності залежить у цьому випадку від того, чи зуміє він налагодити контакт із неформальними лідерами, що по тим чи іншим причинам не займають офіційних посад, але користуються реальним впливом. У стихійних групах, яким би гострим не було в них внутрішнє суперництво, ватажком може бути лише той, хто має реальний авторитет.
Знайшовши, що лідерами в стихійних групах найчастіше стають підлітки ті, що не знайшли застосування своїм організаторським здібностям у школі, И. С. Полонский вивчив за допомогою соціометрії положення 30 неформальних лідерів (які мали найвищий статус на своїх вулицях) у тих класах, де вони учаться. З'ясувалося, що в молодших підлітків кількість великих розбіжностей між позицією в школі і на вулиці ще не спостерігається, але до VІІІ класу виникає, а в ІX-X класах відчутно проглядається тенденція розбіжності статусів: чим вище статус в стихійній групі, тим нижче він в офіційному класному колективі. Цей розрив у статусі і критеріях оцінок шкільних і позашкільних лідерів створює складну психолого-педагогічну проблему.
Підліткові групи задовольняють у першу чергу потребу у вільному, нерегламентованому дорослими спілкуванні. Вільне спілкування - не просто спосіб проведення дозвілля, але і засіб самовираження, установлення нових людських контактів, з яких поступово викристалізовується щось інтимне, винятково своє. Підліткове спілкування спочатку неминуче екстенсивне, вимагає частої зміни ситуацій і досить широкого кола учасників (приналежність до компанії підвищує впевненість підлітка в собі і дає додаткові можливості для самоствердження).
РОЗДІЛ II. Експериментальне дослідження психологічних особливостей підліткового віку.
2.1. Діагностика рівня тривожності учнів 8-го класу.
Для проведення даного дослідження нами був використаний тест шкільної тривожності Філіпса [11].
Цей тест призначений для вивчення рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі шкільним життям підлітка.
Перевагою при виборі саме цієї методики став той факт, що вона дає психологу можливість більш глибоко і суттєво діагностувати не лише загальну тривожність дитини в стінах школи, а й такі фактори:
• переживання соціального стресу;
• фрустрація потреби у досягненні успіху;
• страх самовиразу;
• страх ситуації перевірки знань;
• страх не відповідати очікуванням оточуючих;
• низький фізіологічний опір стресу;
• проблеми і страхи у відносинах із учителями.
Тест складається з 58 питань, що можуть зачитуватися школярами, а можуть і пропонуватися в письмовому виді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти "Так" чи "Ні".
Інструкція: "Хлопці, зараз Вам буде запропонований опитувальник, що складається з питань про те, як Ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних чи невірних, гарних чи поганих відповідей. Над питаннями довго не задумуйтеся.
На листі для відповідей угорі запишіть своє ім'я, прізвище і клас. Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо Ви згодні з ним, чи "-", якщо не згодні".
Обробка й інтерпретація результатів
При обробці результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-й питання дитина відповіла "Так", у той час як у ключі цьому питанню відповідає "-", тобто відповідь "ні". Відповіді, що не збігаються з ключем - це прояв тривожності.
При обробці підраховується:
а) загальне число розбіжностей по всьому тесті. Якщо воно більше
50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини,
якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу
тривожність;
б) число збігів по кожному з восьми факторів тривожності,
виділених у тексті. Рівень тривожності визначається так само,
як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній
емоційний стан школяра, багато в чому визначається наявність
тих чи інших тривожних синдромів (факторів) і
їхньою кількістю.
Фактори Номера питань
1. Загальна тривожність у школі 2, 4, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 Е=22
2. Переживання соціального стресу 5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44 Е = 11
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху
1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43 Е=13
4. Страх самовираження 27, 31, 34, 37, 40, 45 Е = 6
5. Страх ситуації перевірки знань 2, 7, 12, 16, 21, 26 Е=6
6. Страх невідповідати чеканням навколишніх 3, 8, 13, 17, 22 Е=5
7. Низька фізіологічнаопірність стресу 9, 14, 18, 23, 28 Е=5
8. Проблеми і страхи у відносинах із учителями 2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47 Е = 8
Ключ до питань "+" - Так; "-" - Немає
1. - 21. - 41. +
2. - 22. + 42. -
3. - 23. - 43. +
4. - 24. + 44. +
5. - 25. + 45. -
6. - 26. - 46. -
7. - 27. - 47. -
8. - 28. - 48. -
9. - 29. - 49. -
10. - 30. + 50. -
11. + 31. - 51. -
12. - 32. - 52. -
13. - 33. - 53. -
14. - 34. - 54. -
15. - 35. + 55. -
16. - 36. + 56. -
17. - 37. - 57. -
18. - 38. + 58. -
19. - 39. +
20. + 40. -
1. Число розбіжностей знаків ("+" - Так, "-" - Немає) по
кожному фактору (абсолютне число розбіжностей у відсотках:
< 50%; > 50; > 75%).
2. Представлення цих даних у виді індивідуальних діаграм.
3. Число розбіжностей по кожнім факторі для всього класу (абсолютне значення - < 50%; > 50%; > 75%).
4. Представлення цих даних у виді діаграми.
5. Кількість учнів, що мають розбіжностей по визначеному факторі
> 50% і > 75% (для усіх факторів).
6. Представлення порівняльних результатів при повторних вимірах.
7. Повна інформація про кожного хто учиться (за результатамитесту).
Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора)
1. Загальна тривожність у школі - загально емоційнийстандитини, зв'язаний з різними формами його включення в життя школи.
2. Переживання соціального стресу – емоційний стандитини,
на тлі якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з
однолітками).
3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливе психічне
тло, що не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху,досягненні високого результату і т.д.
4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явленнясебе іншим, демонстрації своїх можливостей.
5. Страх ситуації перевірки знань - негативне відношенняі переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.
6. Страх не відповідати чеканням навколишніх - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок,тривога з приводу оцінок.
7. Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність дитини до ситуацій стрессогенного характеру, що підвищують імовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.
8. Проблеми і страхи у відносинах із учителями – загальненегативне емоційне тло відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання дитини.
Під час проведення діагностуючої методики були дотримані усі вимоги.
Критерії оцінки в процентах отриманих результатів розподілені так: 0-20% - низькій рівень тривожності; 21-51% - середній рівень; 52-80% - високій рівень; 81-100% - дуже високий рівень. У діагностуванні брали участь 20 учнів 8-го класу. З низьким рівнем загальної шкільної тривожності не було виявлено жодного учня. Середній показник тривожності отримали 5 учнів з 20. Високий рівень тривожності спостерігався у 14 учнів. Також у одного учня був виявлений дуже високий рівень шкільної тривожності (100%).
Таблиця №1
№ | Ф.П. | Критерії оцінки в % | Рівень тривожності |
1 | Горбач Аліна | 100% | дуже високий |
2 | Гарбарук Ольга | 41% | середній |
3 | Царіковський Генадій | 57% | високий |
4 | Корницький Дмитро | 50% | середній |
5 | Католиченко Олександр | 74% | високий |
6 | Кечин Володимир | 63% | високий |
7 | Богач Ольга | 59% | високий |
8 | Курбатова Діана | 80% | високий |
9 | Кравченко Томара | 52% | високий |
10 | Спирткова Титяна | 63% | високий |
11 | Душистова Катерина | 67% | високий |
12 | Шуковська Яна | 41% | середній |
13 | Маковецька Марія | 70% | високий |
14 | Шипков Єгор | 55% | високий |
15 | Ліпанчиков Сергій | 45% | середній |
16 | Голіотто Серафима | 70% | високий |
17 | Пивовар Олена | 67% | високий |
18 | Мурамцев Кирил | 73% | високий |
19 | Терегов Роман | 45% | середній |
20 | Мовчан Ілона | 52% | високий |
2.2. Виявлення статусного розподілу серед учнів 8-го класу.
Соціальні відносини складаються з різних видів відносин, починаючи від політичних і закінчуючи міжособистісними.
В основі розуміння природи соціальних відносин – багаточисельні соціологічні і соціально-психологічні тeopії, наприклад теорія символічного інтеракціонізму, соціального обміну, керування враженнями і т.д..