Тематичний план
Тематичний план першого року занять із дітьми: | ||
1 | Культура спілкування | 4 години |
2 | Культура діяльності | 4 години |
3 | Гігієна й етикет | 4 години |
Разом: | 12 годин | |
Тематичний план другого року занять із дітьми: | ||
1 | Світ пізнання | 4 години |
2 | Мови спілкування | 4 години |
3 | Таємниця мого «Я» | 4 години |
4 | Цей дивний дорослий світ | 6 годин |
Разом: | 18 годин | |
Тематичний план третього року занять із дітьми: | ||
1 | Як ми бачимо один одного | 4 години |
2 | Фантазія характерів | 5 годин |
3 | Уміння володіти собою | 4 години |
4 | Культура спілкування | 5 годин |
Разом: | 18 годин |
Зміст програми першого року реалізації:
Тема 1. «Культура спілкування».
Теоретична частина:
· знайомство із правилами спілкування;
Практична частина:
· сюжетно-рольова гра «Бібліотека»;
· гра-драматизація.
Тема 2. «Культура діяльності».
Теоретична частина:
· знайомство з нормами поведінки;
· навчання первісним навичкам спільної діяльності;
Практична частина:
· колективне ліплення «Три ведмеді»;
· читання й обговорення вірша «Що таке добре й що таке погано».
Тема 3. «Культурно-гігієнічні навички».
Теоретична частина:
· знайомство з режимом дня;
· знайомство із правилами поведінки за столом;
Практична частина:
· формування первинних санітарно-гігієнічних навичок;
· формування навичок самообслуговування;
· сюжетно-дидактична гра «Нагодуй ляльку».
Зміст програми другого року реалізації:
Тема 1. « Світ пізнання».
Теоретична частина:
· знайомство із чотирма порами року і їхніми відмінними рисами;
· знайомство із приказками, загадками, віршами про природні явища;
· знайомство з види домашніх і диких тварин, особливостями їхньої поведінки;
· знайомство з різними видами рослин.
Практична частина:
· навчання виразним рухам і звуконаслідуванню;
· навчання навичкам складання розповіді й зображення її на папері (дидактичні й рухливі ігри).
Тема 2. «Мови спілкування».
Теоретична частина:
· дати уявлення про роль зору, про можливість людини розрізняти кольори;
· знати для чого в різних ситуаціях потрібні людині очі, вуха, рот, ніс, руки;
· знайомство з первісними знаннями про культуру жесту, можливості виражати свої думки й почуття за допомогою міміки, жестів, рухів, постави, пози, емоцій.
Практична частина:
· розвиток зорової й емоційної пам'яті;
· навчання правильно виражати свої емоційні реакції, думки й почуття;
· навчання по виразу обличчя, жестах, емоціях розуміти свого співрозмовника;
· формування правильної постави.
Тема 3. «Таємниця мого «Я».
Теоретична частина:
· дати уявлення про почуття власного достоїнства;
· дати уявлення про індивідуальні особливості зовнішності людини.
Практична частина:
· розвиток умінь розуміти себе, свій внутрішній світ;
· навчання дітей засобам пантоміми зображувати себе, інших людей;
· навчання дітей відбиттю своїх фантазій у малюнках.
Тема 4. «Цей дивний дорослий світ».
Теоретична частина:
· дати початкові уявлення про норми поведінки між дорослими людьми: про необхідність поваги, довіри, взаєморозуміння, взаємодопомоги, турботливого відношення до людей;
· познайомити із професіями дорослих.
Практична частина:
· навчання мовному спілкуванню, розвиток зв'язної мови;
· навчання навичкам спільної діяльності по веденню домашнього господарства.
Зміст програми третього року реалізації:
Тема 1. «Як ми бачимо один одного».
Теоретична частина:
· дати дітям уявлення про існування й значення індивідуальних здатностей своїх однолітків, про вміння висловлювати свою думку про друзів, зауважуючи їх погані й гарні сторони, про вміння й необхідність спілкуватися один з одним, не дивлячись на різницю бажань і можливостей.
Практична частина:
· розвивати увагу, спостережливість, уміння розрізняти індивідуальні здатності інших дітей;
· формувати у дітей поняття «друг», «дружба».
· навчити дітей бачити, розуміти, оцінювати почуття й вчинки інших, пояснювати свої судження;
· розширювати діапазон емоцій через розуміння й переживання радості, позитивних почуттів.
Тема 2. «Фантазія характерів».
Теоретична частина:
· дати уявлення про те, що можна, а що не можна робити, про гарні й погані звички, про необхідність рятування від поганих звичок.
Практична частина:
· навчання навичкам користування загальними іграшками й речами, ділитися ними з іншими дітьми;
· виховання дружніх відносин між дітьми в процесі спілкування;
· навчання правильної поведінки в типових конфліктних ситуаціях;
· виховання таких якостей особистості як щедрість, чесність, доброта, справедливість.
Тема 3. «Уміння володіти собою».
Теоретична частина:
· дати поняття про необхідність контролю своєї поведінки;
Практична частина:
· навчання дітей бути уважними, швидко зосереджуватись на зоровій і слуховій інформації й адекватно реагувати на неї;
· формування позитивних звичок.
Тема 4. «Культура спілкування».
Теоретична частина:
· дати уявлення про різні форми ввічливого спілкування між людьми, познайомити їх із правилами етикету;
Практична частина:
· формування у дітей уявлення і потреби у доброзичливому спілкуванні з навколишніми;
· навчання правилам етикету;
· розвиток уміння ведення діалогу, з використанням різних засобів виразності.
Дошкільне дитинство — це період початкового становлення особистості. Виникнення емоційного передбачення наслідків своєї поведінки, самооцінки; ускладнення й усвідомлення емоційних переживань; збагачення свідомості новими гамами відчуттів і мотивами; формування вольової активності; нарешті, поява перших суттєвих зв'язків зі світом — це головні особливості особистісного розвитку дошкільника.
Як зазначають дослідники, у дошкільному дитинстві з'являється складність життєвого світу, що визначається супідрядністю мотивів. Відбувається диференціація ліній онтогенезу, що призводять до того чи іншого типу життєвого світу; формуються стійкі (над ситуативні) мотиви й починає формуватися спрямованість особистості.
Відносини батьків та дітей, а також соціальне оточення у якому росте дитина істотно впливає на формування поведінкових реакцій дитини, та на формування її особистості. Батьківсько-дитячі взаємини характеризуються як процес та результат індивідуального, суб’єктивно-вибіркового відображення сімейних зв’язків, які опосередковують внутрішню та зовнішню активність батьків і дітей в їх спільній життєдіяльності. Специфіку батьківсько-дитячих взаємин визначають перш за все взаємини в системі «дорослий – дитина», на формування яких здійснює вплив особистість дорослого, індивідуальні особливості дитини, а також особливості сімейних взаємин.
Гармонійні взаємини батьків і дітей це такі взаємини, які засновані на узгодженні основних компонентів взаємин (довірче рівноправне ставлення, особистісно зорієнтований стиль спілкування, врахування індивідуальних потреб батьків і дітей). До найбільш істотних характеристик гармонійних батьківсько-дитячих взаємин відносяться: задоволення базових потреб дитини, зокрема, потреби у безпеці, прийнятті, визнанні індивідуальності дитини і потреби збереження свого «Я» як автономної реальності; достатній рівень рефлексії батьків, розуміння психолого-педагогічної природи індивідуальних особливостей дитини; свідома організація конструктивного стилю взаємодії з дитиною.