Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку (стр. 2 из 2)

До початку проведення інвентаризації у присутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт про рух матеріальних цінностей і разом з документами здає в бухгалтерію.

Відповідальні особи дають комісії розписку, в якій зазначають, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені на їхнє зберігання, знаходяться в приміщенні складу або в інших місцях (вказується в яких).

У техніці проведення інвентаризації можна виділити чотири стадії: організаційну, підготовчу, технологічну, результативну. На кожній з них виконується відповідна робота.

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру в порядку їх розміщення у певному приміщенні. Інвентаризація повинна проводитися в присутності матеріально відповідальних осіб. Результат інвентаризації заносять в інвентаризаційні описи. На кожній сторінці в кінці опису підбивають підсумки шляхом додавання в натуральних вимірниках (штуки, кілограми, метри тощо), записують їх словами, а члени інвентаризаційної комісії ставлять підписи. Крім інвентаризаційних описів, під час проведення інвентаризації комісія може складати в двох примірниках акт інвентаризації,зокрема при підтвердженні реальної наявності готівки в касі. Один примірник передається до бухгалтерії, другий - залишається у матеріально відповідальної особи. При змініматеріально відповідальної особи потрібні три примірники: 1) для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності; 2) для матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності; 3) для бухгалтерії.

Якщо інвентаризаційна комісія залишає об'єкт інвентаризації, матеріально відповідальна особа в присутності комісії зачиняє і відчиняє приміщення, що інвентаризується, а голова комісії опечатує його контрольним пломбіратором, який видається йому перед початком проведення інвентаризації. , до того ж ключ залишається у матеріально відповідальної особи, а пломбір - у голови комісії.

Для оформлення наслідків інвентаризації застосовують типові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах помарки і підчищення не допускаються. Помилки виправляють шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення повинні бути підтверджені підписами членів комісії та матеріально відповідальної особи.

Якщо після інвентаризації матеріально відповідальні особи виявляють помилки в описах, вони повинні негайно заявити про це комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження виправляє помилки. Результати інвентаризації з пропозиціями про врегулювання інвентаризаційних різниць відображаються у протоколі комісії та акті. Під час інвентаризацій приймання і видача матеріальних цінностей обмежуються. На прибуткових документах, які надійшли під час інвентаризації, матеріально відповідальна особа у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робить позначку "Після інвентаризації". Позначка робиться в аналогічному порядку також на видаткових документах. Цінності, що надійшли під час інвентаризації, заносять в окремий опис.

Якщо інвентаризацію проводять для подальшої приватизації, матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформляються не менш як у двох примірниках, один з яких передається державному органу приватизації або орендодавцю, а другий залишається на підприємстві або в організації і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

У процесі інвентаризації розрахунків підприємство повинно передавати всім своїм дебіторам дані про їх заборгованість. Підприємство-дебітори зобов'язане протягом 10-ти днів від дня одержання цих даних підтвердити заборгованість чи заявити про свої заперечення, а потім повернути оформлений зі свого боку один примірник акту.

Наявність на товарах кодів дає можливість проводити інвентаризацію в автоматизованому режимі з використанням електронної техніки.

Остаточні результати проведення інвентаризації можна визначити за порівняльними відомостями. В них представляються інвентаризаційні різниці, які виникають між даними бухгалтерського обліку (обліковими залишками) та даними інвентаризаційних описів (фактичними залишками).

Усі рішення, що приймає постійна комісія, заносяться до протоколу. Щодо лишків, нестач і псування цінностей інвентаризаційна комісія повинна мати письмові пояснення відповідальних працівників. При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої особи, яка перевіряється.

Інвентаризаційні різниці регулюються в такому порядку:

1. Складаються порівняльні відомості.

2. Встановлюються причини відхилень фактичної наявності майна від даних обліку.

3. Регулюються різниці можливої пересортиці.

4. Розраховується розмір природних втрат.

5. Виявлені лишки оприбутковують: дебет рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28 (рахунки для обліку матеріальних цінностей), кредит рахунку 74 "Інші доходи". Нестачі списуються: дебет рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності", кредит рахунків 10, 20, 21, 22, 26, 27, 28.

Списання природних втрат здійснюється в межах виявлених нестач. Економія щодо природних втрат одних цінностей не може бути джерелом покриття нестачі інших цінностей.

По закінченні інвентаризації мають бути складені такі документи: інвентаризаційний опис, порівняльна відомість (у разі наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок щодо зарахування пересортування (за потреби), пояснення матеріально відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортиці тощо, розрахунок матеріальної шкоди (у разі наявності нестачі).

Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Нестачу матеріальних цінностей оцінюють згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116. Названим порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за їхньою балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору, за формулою

Р₃ = [(Б_В - А) І_інф + ПДВ + Азб)}2,

де Р₃- розмір збитків;

В_в- балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відрахування;

І_інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Азб - розмір акцизного збору.

Порядок розрахунку розмірів шкоди деяких видів матеріальних цінностей наведено в табл. 2 (Додаток Д).

Наслідки проведених інвентаризацій знаходять відображення у складі: інших операційних доходів; інших доходів; інших операційних витрат; інших витрат; надзвичайних витрат. Суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей до вирішення питання про конкретних винуватців винних відображаються на забалансовому рахунку.

Протокол інвентаризаційної комісії керівник підприємства має розглянути й затвердити в 5 – денний строк. Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому було закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Підприємство та організації повинні щорічно звітувати про результати проведення у звітному році інвентаризацію. Тому ця інформація обов’язково висвітлюється в пояснювальній записці до річного звіту та в спеціальній відомості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К., 2000. – 692с.

2. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ІV.

3. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 471с.

4. Ждан В.І., Хаустова Є.Б. Колос І.В., Бондаренко О.С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Центр начальної літератури, 2006. – 384с.

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – К.: АСК, 2001. – 784с.

ДОДАТОК А

Рис. 1 - Класифікація видів інвентаризації

ДОДАТОК Б

Рис. 2 - Стадії інвентаризації

ДОДАТОК В

Рис. 3 - Види інвентаризаційних різниць

ДОДАТОК Г

Таблиця 1 - Довідкова інформація для розрахунку розміру завданої шкоди (витяг з Порядку 116)

Вид матеріальних цінностей	База розрахунку збитків	Коефіцієнт
Вузли, деталі, напівфабрикати та інша продукція, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено	Собівартість виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію	2
Бланки цінних паперів та документів суворого обліку	Номінальна вартість, зазначена на бланках цінних паперів та документах суворого обліку, або вартість документів суворого обліку, встановлена законодавством	5
Бланки цінних паперів та документів суворого обліку	Вартість придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством	50
Матеріальні цінності, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількісному виразі	Ринкова ціна на аналогічні матеріальні цінності, зменшена пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50% ринкової ціни	-

ДОДАТОК Д

Таблиця 2 - Порівняльна відомість результатів інвентаризації станом на 1 грудня 2009 р. Склад № 1, матеріально відповідальна особа - Жук Валерій Григорович

Номенклатурний номер	Назва цінностей	Одиниця виміру	Ціна, грн	Залишок на 01.12.2009				Нестача		Лишок
				За даних інвентаризації		За даних обліку		Кількість	Сума, грн	Кількість	Сума, грн
				Кількість	Сума, грн	Кіль-кість	Сума, грн
203001	Дошки	куб. м	300	40	12 000	35	10 500	5	1500
203002	Цемент	ц	200	20	4 000	16	3 200	4	800
203003	Шифер	шт.	5	500	2 500	600	3 000	100	500
203004	Крейда	Ц	100	60	6 000	80	8 000	20	2000
Разом	X	X	X	24 500	X	24 700	X	2500	X	2300