Психологічне тестування одержало у війні власну перемогу - цей метод дослідження одержав суспільне визнання. Незабаром мільйони службовців, школярів і абітурієнтів коледжів стояли перед необхідністю тестування, від результатів якого могла залежати все їхнє подальше життя. На початку 20-х років щорічно продавалося 4 мільйони тестів на інтелект - головним чином для використання їх у державних школах. Система державної освіти Сполучених Штатів була реформована, в основі перетворень лежала концепція коефіцієнта розумового розвитку. Показник IQ став найважливішим критерієм при прийманні студентів у вищі навчальні заклади.
Сполучені Штати охопила епідемія тестування. У відповідь на величезний попит з боку комерційних і освітніх організацій неминуче з'явилися наспіх розроблені тести, що часом приводило до невтішних результатів. Найбільше сумно відомий випадок - тест, запропонований в 1921 році винахідником Томасом Едисоном. Це був практично випадковий набір питань, які Едисон уважав надзвичайно простими. Наприклад, серед них були такі: "Який телескоп є самим більшим у світі?", "Який вага повітря в кімнаті обсягом 20х30х10 футів?", "Яке місто в Сполучених Штатах лідирує у виробництві пральних машин?"
Питання цього тесту, можливо, не представляли праці для геніального Едисона, чого не скажеш про 36 випускників коледжу, яким стояло його пройти. Вони змогли дати всього кілька правильних відповідей, на що Едисон помітив: "Для людей, що закінчили коледж, вони дивно неосвічені. По-моєму, вони взагалі нічого не знають". Так званий тест Едисона одержав небачену пресу - тільки "Нью-Йорк Таймі" присвятила йому 23 статті протягом одного місяця. Все це сприяв тому, що було підірване довіра до самого методу тестування, знизився його науковий авторитет. Невдалий досвід Едисона й деяких інших розроблювачів у середині 20-х років змусив багато організацій відмовитися від використання психологічних тестів.
Намагаючись додати молодому напрямку науки - тестології - авторитету і наукову вагу, розроблювачі тестів інтелекту перейняли медичну й технічну термінологію. Їх ціль полягала в тому, щоб переконати громадськість, що психологія має таке ж законне право на існування, як і інші науки.
Література
1.Ждан А.Н. Історія психології: від античності до сучасності. - К., 2003
2.Марцинковська Т.Д. Історія психологія. - К., 2001.
3.Методологічні проблеми історико-психологічного дослідження. - К., 2002.
4.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М., 1973.
5.Ярошевский М.Г История психологии. - М., 1985.