Перед початком дослідження випробувані одержують інструкцію:
«Прочитайте уважно кожне з наведених нижче суджень і закресліть у відповідній графі праворуч ту або іншу цифру залежно від того, як ви себе почуваєте звичайно. Над відповідями на запропоновані судження не потрібно довго думати, оскільки правильних або неправильних відповідей ні».
Бланк опросника Спилберга - Ханина
| № | Судження шкали | Ні, це не так | Мабуть так | Вірно | Цілком правильно |
| 1. | Я спокійний | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2. | Мені нічого не загрожує | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 3. | Я перебуваю в стані напруги | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 4. | Я внутрішньо спокійний | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 5. | Я почуваю себе вільно | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 6. | Я розстроєний | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 7. | Мене хвилюють можливі невдачі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 8. | Я відчуваю щиросердечний спокій | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 9. | Я стривожений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 10. | Я випробовую почуття внутрішнього задоволення | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 11. | Я впевнений у собі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 12. | Я нервую | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 13. | Я не знаходжу собі місця | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 14. | Я напружений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 15. | Я не почуваю скутості й напруги | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 16. | Я задоволений | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 17. | Я стурбований | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 18. | Я занадто збуджений і мені не по собі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 19. | Мені радісно | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 20. | Мені приємно | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 21. | У мене буває піднятий настрій | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 22. | Я буваю дратівливим | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 23. | Я легко можу розбудуватися | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 24. | Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 25. | Я сильно переживаю неприємності й довго не можу про їх забути | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 26. | Я почуваю приплив сил, бажання працювати | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 27. | Я спокійний, холоднокровний, зібраний | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 28. | Мене тривожать можливі труднощі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 29. | Я занадто переживаю через дрібниці | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 30. | Я буваю цілком щасливий | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 31. | Я все приймаю близько до серця | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 32. | Мені не вистачає впевненості в собі | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 33. | Я почуваю себе беззахисним | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 34. | Я намагаюся уникати критичних ситуацій | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 35. | У мене буває нудьга | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 36. | Я буваю доволе | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 37. | Усякі дрібниці відволікають і хвилюють мене | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 38. | Буває, що я почуваю себе невдахою | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 39. | Я – урівноважена людина | 1 | 2 | 3 | 4 |
| 40. | Мене охоплює занепокоєння, коли я думаю про свої справи й турботи | 1 | 2 | 3 | 4 |
Примітка: Праворуч у таблиці у відповідних тим або іншим відповідям у стовпцях зазначена кількість балів, що одержує випробуваний за вибраний їм відповідь.
Оцінка результатів.
За допомогою ключа до даної методики, представленого в таблиці (Додаток Б), визначається кількість балів, отриманих випробуваним за вибрані їм відповіді на судження наведених вище шкал. Загальна кількість балів, набраних із всіх питань шкали, ділиться на 20, і підсумковий показник розглядається як індекс рівня розвитку відповідного виду тривожності в даного випробуваного. (Бланк ключа до методики Додаток Б).
Висновки про рівень розвитку
3,5 – 4,0 бали – дуже висока тривожність
3,0 – 3,4 бали – висока тривожність
2,0 – 2,9 бали – середня тривожність
1,5 – 1,9 бала – низька тривожність
0,0 – 1,4 бали – дуже низька тривожність.
2) Діагностика стану агресії в підлітків.
Термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів. Прояв агресії в дитячому віці є проблемою, що усе більше хвилює вчителів і батьків. Завданням психолога повинна стати психокоррекционная робота з особами, які більше агресивні в порівнянні з іншими. Але, як визначити це "більше" або "менш"? Відповідь на це питання неможливий без досить точного визначення понять "агресії" і "агресивності". Необхідність такого визначення обґрунтовується тим, що термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів.
Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію й агресивність: як уроджену реакцію людини для "захисту, займаної території" (Лоренц; Ардри); як прагнення до панування (Моррисон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорни, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що зв'язують агресію й фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард).
Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області субъектно-субъектных відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, тому що потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення й руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу.
Агресивність має якісну й кількісну характеристики. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь виразності: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформности й т.д.
Надмірний розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, що може стати конфліктної, нездатної на свідому кооперацію й т.д. Сама по собі агресивність не бажає суб'єкта свідомо небезпечним, тому що, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю й агресією не є твердої, а, з інший, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні й несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме посебе деструктивне поводження "зловмисністю" не володіє, такий його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення й володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їхні мотиваційні компоненти прямо протилежні.
Виходячи із цього, можна розділити агресивні прояви на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що й та, і інша можуть проявлятися як під контролем свідомості, так і поза нього, і сполучені з емоційними переживаннями: гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем імовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії.
Однієї з подібних діагностичних процедур є опросник Басса-Дарки.
А.Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії й ворожість і визначив останню як: "... реакцію, що розвиває негативні почуття й негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опросник, що диференціює прояву агресії й ворожості, А.Басс і А.Дарки виділили наступні види реакцій:
1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.
3. Подразнення - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, брутальність).
4. Негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.
5. Образа - заздрість і ненависть до навколишнім за дійсні й вигадані дії.
6. Підозрілість - у діапазоні від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тім, що інші люди планують і приносять шкоду.
7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльону, погрози).
8. Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тім, що він є поганою людиною, що надходить зло, а каяття, що відчувають також їм, совісті.
Впросник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає "так" або "ні".
Бланк опросника Баса - Дарки
| № | Опросник | ТАК | НЕМАЄ |
| 1. | Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим. | ||
| 2. | Іноді брешу про людей, яких не люблю. | ||
| 3. | Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся. | ||
| 4. | Якщо мене не попросять по^-гарному, я не виконаю. | ||
| 5. | Я не завжди одержую те, що мені покладене так немає. | ||
| 6. | Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною. | ||
| 7. | Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути. | ||
| 8. | Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я випробовував болісні каяття совісті. | ||
| 9. | Мені здається, що я не здатний ударити людини. | ||
| 10. | Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами. | ||
| 11. | Я завжди поблажливий до чужих недоліків. | ||
| 12. | Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його. | ||
| 13. | Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами. | ||
| 14. | Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружественно, ніж я очікував. | ||
| 15. | Я часто буваю незгодний з людьми | ||
| 16. | Іноді на розум приходять думки, яких я соромлюся | ||
| 17. | Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому. | ||
| 18. | У подразненні ляскаю дверима. | ||
| 19. | Я набагато більше дратівливий, чим, здається. | ||
| 20. | Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди надходжу йому всупереч. | ||
| 21. | Мене небагато засмучує моя доля. | ||
| 22. | Я думаю, що багато з людей не люблять мене. | ||
| 23. | Я не можу удержатися від суперечки, якщо люди не згодні із мною. | ||
| 24. | Люди, увиливающие від роботи, повинні випробовувати почуття провини. | ||
| 25. | Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку. | ||
| 26. | Я не здатний на грубі жарти. | ||
| 27. | Мене охоплює лють, коли треба мною насміхаються. | ||
| 28. | Коли люди будують із себе начальників, я роблю всі, щоб вони не зазнавалися. | ||
| 29. | Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається. | ||
| 30. | Досить багато з людей заздрять мені. | ||
| 31. | Я вимагаю, щоб люди поважали мене. | ||
| 32. | Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків. | ||
| 33. | Люди, які постійно переводять вас, коштують того, щоб їх "клацнули по носі". | ||
| 34. | Я ніколи не буваю, похмурий від злості. | ||
| 35. | Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не розбудовуюся. | ||
| 36. | Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю уваги. | ||
| 37. | Хоча я й не показую цього, мене іноді гризе заздрість. | ||
| 38. | Іноді мені здається, що треба мною сміються. | ||
| 39. | Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильного" вираженням. | ||
| 40. | Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені. | ||
| 41. | Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене. | ||
| 42. | Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся. | ||
| 43. | Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю. | ||
| 44. | Ні людей, яких би я по-справжньому ненавидів. | ||
| 45. | Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям". | ||
| 46. | Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю. | ||
| 47. | Я роблю багато такого, про що згодом жалую. | ||
| 48. | Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь. | ||
| 49. | З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву. | ||
| 50. | Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути. | ||
| 51. | Якби всі знали, що я почуваю, мене б уважали людиною, з яким нелегко працювати. | ||
| 52. | Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене. | ||
| 53. | Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь. | ||
| 54. | Невдачі засмучують мене. | ||
| 55. | Я б'юся не рідше й не частіше чим інших. | ||
| 56. | Можу згадати випадки, коли був настільки зол, що вистачав першу річ, що попалася під руку, і ламав її. | ||
| 57. | Іноді я почуваю, що готово першим почати бійку. | ||
| 58. | Іноді я почуваю, що життя надходить із мною несправедливо | ||
| 59. | Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю. | ||
| 60. | Я лаюся тільки зі злості. | ||
| 61. | Коли я надходжу неправильно, мене мучить совість. | ||
| 62. | Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її. | ||
| 63. | Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі. | ||
| 64. | Я буваю, грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються. | ||
| 65. | У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити. Я не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він того заслуговує. | ||
| 66. | Не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він цього заслуговує. | ||
| 67. | Я часто думаю, що жив неправильно. | ||
| 68. | Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки. | ||
| 69. | Я не засмучуюся через дріб'язки. | ||
| 70. | Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене. | ||
| 71. | Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання. | ||
| 72. | Останнім часом я став занудою. | ||
| 73. | У суперечці я часто підвищую голос. | ||
| 74. | Я намагаюся звичайно приховувати своє погане ставлення до людей. | ||
| 75. | Я краще погоджуся із чим-небудь, чим стану сперечатися. |
Примітка