Формування творчого потенціалу у студентів 1

Діаграма № 3.2.5

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі

Діаграма № 3.2.6

ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма студентами для налаштовування довіри, потім був проведений психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :

«Не може бути» (Рогов)

Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.

При виконанні цього завдання студенти спочатку трохи соромилися, але вже на 5 хвилині стали почувати себе все більш розкуте та пропонувати багато різноманітних неймовірних речей. Гра сподобалася усім учасникам.

«Чарівний Ліс» (Рогов)

При виконанні цього завдання студенти дуже добре пофантазували. Кожний студент створив свій неповторний чарівний ліс. Який не краплі не схожий на інші малюнки. Студенти проявили свою індивідуальність на повну.

«Що було б, якби» (Рогов)

При виконанні цього завдання мі не обмежувалися лише даними темами. Обговорювалося ще безліч тем, які були найбільш актуальними, але неймовірними. Студенти проявили велику активність та були дискусії стосовно обговорюваних тем, кожен висловлював свою точку зору.

«Чарівний олівець» (Рогов)

Було важко виконувати це завдання і студенти часто плуталися.

«Античас» (Рогов)

У нашому випадку була запропонована тема «Студентські будні». Ця тема була дуже актуальна для досліджуваних нами студентів, тому кожен запропонував свій варіант розповіді.

«Розвиток невербальної креативності» (Рогов)

Описи були дуже різноманітні. Завдання захопило студентів, тому кожен пропонував по 15-20 своїх тлумачень запропонованих їм малюнків.

«Перевтілення» (Рогов)

Гру ми проводили в затемненому приміщенні - це забезпечило її учасникам велику розкутість і психологічний комфорт. Поступово "перевтілення" у студентів ставали все біліше глибокими і вони переходили від поверхневих, зовнішніх описів до вираження настрою та відчуттів.

Завдання студентам дуже сподобалося, тому вони грали в цю гру захоплено та припинили тільки тоді, коли закінчилися усі можливі варіанти.

«Групова картина» (Рогов)

Таким чином було намальовано 6 неіснуючих картин: «У Космосі», «Весняний ліс», «Моя кімната», «Притулок для тварин», «Морські пригоди», «На пляжі». Студенти проявили свою креативність на високому рівні

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ

Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.

Процентне відношення

Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.4

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	20%(4 чол.)	70%(14 чол.)	10%(2 чол.)
Експериментальна група	70%(14 чол.)	25% (5 чол.)	5%(1 чол.)

Результати дослідження за методикою «Смооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.7

Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.8

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.5

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10%(2 чол.)	85%(17 чол.)	5%(1 чол.)
Експериментальна група	65%(13 чол.)	30% (6 чол.)	5%(1 чол.)

Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.9

Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу»(Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.10

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н. Дружинін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.6

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10%(2 чол.)	45%(9 чол.)	45%(9 чол.)
Експериментальна група	40%(8 чол.)	45%(9 чол.)	15%(3 чол.)

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.11

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.12

3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень творчого потенціалу студентів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняються.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на підвищення рівня творчого потенціалу у студентів експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н₀про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r _xy= 1, і чим більше розбіжність між зіставляють розподілами, тим менше величина емпіричного значення r _xy.

Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пирсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:

де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок r _xy за результатами рівня творчого потенціалу у студентів на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.

№ п/п	Х	Y	Х*Y	Х²	Y²
№ п/п	Середні результати рівня творчого потенціалу контрольної групи на етапі контрольного зріза	Середні результати рівня творчого потенціалу експериментальної групи на етапі контрольного зріза	Х*Y	Х²	Y²
1	24	39	936	576	1521
2	38	38	1444	1444	1444
3	38	25	950	1444	625
4	15	28	420	225	784
5	41	39	1599	1681	1521
6	37	37	1369	1369	1369
7	38	38	1444	1444	1444
8	43	32	1376	1849	1024
9	25	38	950	625	1444
10	38	39	1482	1444	1521
11	18	18	324	324	324
12	34	32	1088	1156	1024
13	27	32	864	729	1024
14	34	42	1428	1156	1764
15	37	37	1369	1369	1369
16	30	17	510	900	289
17	45	20	900	2025	400
18	35	14	490	1225	196
19	20	36	720	400	1296
20	37	32	1184	1369	1024
Сума	626	636	398136	391876	404496

Таблиця № 3.3.1

Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:

Висновок. У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня розвитку творчого потенціалу у студентів в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольному експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на підвищення рівня творчого потенціалу, ефективні. Отже, корекційно-розвиваюча робота, що проведена зі студентами експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, ефективна.

Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу (стр. 8 из 10)