Несприятливі життєві обставини
Критичне наростання психічного напруження
Місце найменшого опору організму
Клініка неврозів
При аналізі сучасних зарубіжних поглядів на формування та розвиток дитячих неврозів, насамперед слід звернути увагу на те, що більшість західних авторів замінює поняття “невроз” терміном “тривожний розлад”(Перре, Бауманн [9]). На їхню думку, у дітей зі вродженою схильністю до тривожності чи страхів відчуття небезпеки навколишнього світу може створити психологічну уразливість перед тривогою. Щойно виникнувши, тривога підживлює сама себе. Тривога і уникнення не зникають навіть після того, як стресори, що їх викликали, припиняють свою дію. Формувння тривожних розладів за Мешем, Вольфом можна представити у вигляді схеми [11]: 
Висновки
В першій частині даної роботи було розкрите поняття неврозу, проаналізовані різноманітні класифікації невротичних явищ та показано деякі фрагменти клінічної картини дитячого неврозу. В основній частині
розглядалися історичні підходи до етіопатогенезу неврозів, а також основні фізіологічні механізми їх формування, були проаналізовані основні фактори формування дитячих неврозів, згруповані за біологічними, психологічними та соціальними ознаками. На заключному етапі роботи були проаналізовані сучасні вітчизняні та зарубіжні погляди на динаміку формування неврозів у дітей.
У підсумку загальну картину формування неврозів можна представити таким чином: 1) зниження біотонусу і зміна реактивності в результаті дії анте-, пери- і постнатальных факторів, що послаблюють, захисні сили організму; 2) своєрідність преморбідного розвитку головним чином у вигляді сензитивності та латентності, що подовжують процес соціалізації і підсилюють вразливість до дії стресових факторів. Наявність несумісних сполучень деяких рис темпераменту і характеру, що порушують балансвзаємодії внутрішніх сил розвитку; 3) загострення конституціонально-генетичних особливостей під впливом стресових факторів; 4) формування невдалого особистісного досвіду, що переломлюється занепокоєнням, напругою й афективно-захисним типом реагування; 5) виникнення внутрішнього конфлікту під впливом невдалого і драматично пережитого досвіду міжособистісних відносин і обумовлена цим дезінтеграція процесу формування особистості; 6) перенапруження психофізіологічних, адаптаційних можливостей організму і критичне наростання емоційної напруженості під впливом стресових умов розвитку, подавленого зовнішнього подразнення і нерозв'язної особистісної і сімейної ситуації;7) "зрив" вищих нейрорегуляторних функцій з появою розгорнутої клінічної картини неврозу. У якості "пускового" фактора виступає гостра психічна травма. Під впливом дисстрессу, що підриває захисні сили організму, декомпенсуються "місця найменшого опору", у ще більшому ступені знижуються біотонус, життєва активність і віра в себе, припиняється процес творчого саморозвитку.
Список використаної літератури:
1. Буянов М.Ю. Системные психоневрологические расстройства у детей и подростков – М., 1995.
2. Гарбузов В.И. Неврозы детского возраста и их профилактика – Л., 1982.
3. Гиляровский В.А. Психиатрия – М., 1954.
4. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков: этиология и патогенез – М., 1988.
5. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков – СПб., 2001.
6. Зотов А.В. Роль раннего онтогенеза в формировании неврозов – В кн. Перинатальная патология и здоровье ребенка.Сборник научных докладов – Пермь, 1986.
7. Каменецкий Д.А. Неврозология и психотерапия – М., 2002.
8. Карвасарский Б.Д. Неврозы – М., 1990.
9. Клиническая психология под ред. Перре М., Бауманна У. – СПб., 2003.
10. Кречмер Э. Медицинская психология – СПб., 1998.
11. Мэш Э., Вольф Д. Детская патопсихология – СПб., 2003.
12. Мясищев В.Н. Личность и неврозы – Л.,1960.
13. Неврозы и их лечение – Л., 1969.
14. Неврозы у детей и подростков. Тезисы докладов – М., 1986.
15. Смулевич А.Б. Пограничные психические нарушения – В кн. Рукововдство по психиатрии под ред. Тиганова А.С. – М., 1999.
16. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов – М.,1997.
17. Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства – М., 1987.
18. Франкл В. Теория и терапия неврозов – СПб., 2001.
19. Фрейд З. Психоанализ и детские неврозы. - СПб., 1997.
20. Хорни К. Собр. соч. в 3 томах. - М., 1997. Т.2. С. 174—180.