Протягом всієї історії психологічної науки свідомість признавалася як невід'ємний атрибут людської психіки і разом з тим була найважчою проблемою для наукового дослідження. Свідомість можна визначити як психічний стан людини, знаходячись в якому, він може сприймати навколишній світ у вигляді сенсорних відчуттів і образів, запам'ятовувати, зберігати в своїй пам'яті інформацію про цей світ, пригадувати її в потрібний момент, міркувати, користуватися мовою, сприймати і робити вплив на оточуючих людей, спілкуватися з ними. [2]
Що знаходиться в свідомості людина може певним чином відноситися до всього тому, що він сприймає, а також до своїх знань про навколишній світ; може сформулювати ці знання словами, відрекомендувати їх у вигляді текстів, написаних різними знаковими системами; поділитися цими знаннями з іншими людьми; працювати із знаннями як такими; берегти, відтворювати, переробляти їх і т.п.
Свідомість не є єдиною формою існування психічних явищ. Далеко не все, що входить в структуру психіки, актуально усвідомлюється людиною. Окрім свідомості або усвідомлюваних психічних явищ у людини є те, що називають несвідомим.
Несвідоме — сукупність явищ, описуваних в психологічних термінах, але актуально не усвідомлюваних людиною або не усвідомлюваних взагалі.[2]
Це ті явища, які по супроводжуючим їх реакціях організму відповідають відомим усвідомлюваним психічним явищам і роблять точно такий же вплив на поведінку, як і усвідомлювані психічні явища.
Великий внесок в розробку проблематики несвідомого в психології вніс 3. Фрейд. Він зробив несвідоме головним в психіці людини, доводячи, що саме воно управляє поведінкою людини, а не його свідомість. Фрейд розповсюдив несвідоме на особу людини, продемонструвавши наявність у людини несвідомих мотивів поведінки. Несвідоме в особі людини — це його потреби, потяги, які, наприклад, виявляються в різноманітних мимовільних реакціях і діях. До них відносяться помилки, пов'язані з мовою (обмовки, помилки, описки); помилки, пов'язані з пам'яттю (забуває фактів, імен подій, обіцянок, намірів, сновидінь і т. п.).
Несвідомі психічні явища разом з усвідомлюваними явищами управляють поведінкою людини, хоча їх функціональна роль різна. Разом з тим питання про відносини між свідомими і несвідомими рівнями регуляції поведінки (залишається до кінця не вирішеним. Основною причиною цього є той факт, що існують різні типи несвідомих психічних явищ, які по-різному співвідносяться з свідомістю.
3 Спроба розуміння походження сновидінь
Перш ніж поглибитися в дослідження питання необхідно визначити ряд понять, з якими ми часто зустрічатимемося в рамках даної роботи.
Сновидіння - це невід'ємно значуще і ритмічно повторювана під час сну психічна активність людини, що виявляється як результат віддзеркалення сукупності ментальних, фізіологічних, біохімічних і психологічних процесів в організмі, це уявлення, що суб'єктивно переживаються, переважно зорова, пов'язана з активізацією кора головного мозку відносно більше в правій півкулі, що відповідає переважанню уві сні просторово-образного мислення. При цьому віддзеркалення об'єктивної реальності і знання про себе як про суб'єкта пізнання змінено - людина не усвідомлює себе тим, що бачать сон. При зниженні або відсутності критичного відношення до себе і до сприйманого деяка оцінка сновидіння себе як особи і емоції збережені.
Сюжети сну в образній символічній формі відображають мотиви, установки, бажання і інтереси суб'єкта. Сновидіння емоційно стабілізують внутрішні конфлікти і служать психологічним захистом, відновлюючи пошукову активність. Переважання образного мислення веде до позитивного впливу на процеси творчості. Неповноцінність або обмеження прояву сновидінь приводить до виникнення неврозів і психосоматичних захворювань.
В своїх роботах про сновидіння З.Фрейд відзначає, що в питанні про природу сновидінь «ближче до істини коштує не погляду лікарів, а погляд профанів, наполовину оповитий ще і забобонами». Він прийшов до висновків щодо сновидіння після того, як застосував метод психологічного дослідження. Процес переробки зірваного змісту сновидіння в явне Фрейд називає роботою сновидіння.
Робота сновидіння - процеси, завдяки яким з прихованих думок сновидіння, соматичних подразників під час сну, залишків денних вражень формується явний зміст сновидіння. Фрейд розрізняє чотири основні механізми роботи сновидіння: 1) згущення; 2) зсув; 3) вторинна обробка; 4) наочне (образне) зображення думок і висловів. [6]
Перетворення прихованих думок сновидіння в явний його зміст заслуговує увагу як перший приклад переходу одного способу виразу психічного матеріалу в іншій: із способу виразу, зрозумілого нам без жодних пояснень, в такий спосіб, який стає зрозумілим лише насилу і за наявності певних вказівок. Беручи до уваги відношення прихованого змісту сновидіння до явного, можна розділити сновидіння на три категорії. По-перше, розрізняються сновидіння цілком осмислені, зрозумілі, тобто допускаючи без подальших утруднень пояснення їх з погляду нормального душевного життя. Таких сновидінь багато; вони здебільшого короткі і загалом здаються нам такими, що не заслуговують особливої уваги, оскільки в них відсутнє все те, що могло б збудити здивування і показатися дивним. Іншу групу утворюють сновидіння, які будучи зв'язними і ясними по значенню, все-таки здаються дивними, тому що ми не можемо пов'язати їх значення з нашим душевним життям. Нарешті, до третьої групи відносяться сновидіння, позбавлені значення і незрозумілі, тобто що представляються незв'язними, спутаними і безглуздими.
Зіставлення явного і прихованого змісту сновидіння має значення тільки для сновидінь другої і ще більш третьої категорії. Тут ми зустрічаємося із загадками, які зникають лише після заміщення явного сновидіння прихованими його думками. Між незрозумілим і спутаним характером сновидіння, з одного боку, і утрудненнями при повідомленні прихованих думок сновидіння – з іншою, є якийсь інтимний і закономірний зв'язок. Перш ніж досліджувати природу цього зв'язку, буде корисно ознайомитися з більш зрозумілими сновидіннями першої категорії, в яких явний і прихований зміст співпадають, тобто які обходяться без роботи сновидіння.
Дослідження цих сновидінь корисно ще з іншої точки зору. Сновидіння дітей завжди мають саме такий характер, тобто осмислений і недивний.
У всіх дитячих сновидіннях присутня одна загальна межа: всі вони виконують бажання, які зародилися вдень і залишилися незадоволеними; ці сновидіння є простими і незамаскованими виконаннями бажань. [6]
Якщо навіть зміст дитячих сновидінь ускладнюється і стоншується, все-таки в них легко побачити виконання бажань. Серед дорослих можна також зібрати багато прикладів сновидінь дитячого типу. Так, наприклад, багатьом людям при спразі вночі сниться, ніби вони п'ють; тут сновидіння прагне усунути роздратування і продовжити сон. У інших бувають часто такі «зручні сновидіння» (сновидіння заступає місце вчинку, який повинно було б бути вчинений в житті) перед пробудженням, коли наближається час вставати; їм тоді сниться, що вони вже встали, знаходяться біля умивальника або вже в училищі, де вони повинні бути в певний час. В ніч перед поїздкою куди-небудь нерідко сниться, ніби вже приїхали до місця призначення; перед поїздкою в театр або в суспільство сновидіння нерідко передбачає – як би унаслідок нетерпіння – очікуване задоволення. В інших випадках сновидіння виражають виконання бажань не в такій прямій формі; тоді, щоб розпізнати приховане бажання, необхідно встановити який-небудь зв'язок або зробити який-небудь висновок, тобто необхідно почати роботу тлумачення. Таким чином, в цій групі можна знайти свого роду часткової переробки, яку слід вважати роботою сновидіння: думки, що виражають побажання на майбутнє, заміщені картиною, що протікає в теперішньому часі.
В своїх роботах Фрейд затверджував, що здійснення бажань є значенням кожного сновидіння, тобто що немає інших сновидінь, окрім як «сновидінь про бажання». Після цієї заяви, багато хто поспішив вказати Фрейду на помилковість його теорії. Вони указували на те, що дуже часто зустрічаються сновидіння з найнеприємнішим змістом, вельми далекі від якого б то ні було здійснення бажань. Незадоволені спостерігачі помітили, що сновидіння частіше зображає незадоволеність, ніж задоволення. Так чому ж сновидіння з самим індиферентним змістом, виявляються після тлумачення здійсненнями бажань? Фрейд пише, що це відбувається унаслідок спотворюючої діяльності сновидіння, неприємне служить лише для маскування приємного і бажаного.
Фрейд відзначає, що: по-перше, зміст сновидіння набагато коротше тих думок, заступником яких він його рахує, і по-друге, аналіз знаходить як спонукача сновидіння нікчемний випадок, що відбувся незадовго до сну. Слідуючи без критики за асоціаціями, при аналізі будь-якого сновидіння можливопрідті до ряду думок, зв'язаних між собою по значенню і правильним чином.
В рамках моєї роботи неможливо охопити всю область вивчення, розказати в подробицях про різні підходи до тлумачення сновидінь і їх результати, тому основна задача, поставлена автором при написанні цього розділу, позначити ключові моменти, принципи тлумачення і вказати на типові помилки цього процесу.
Інтерпретацію сновидіння до теперішнього часу прийнято розглядати в декількох аспектах. Можна виділити наступні основні стилі, підходи до аналізу нічних бачень: