4) самостійність в практичній діяльності.
Не треба забувати, що існує принципова різниця між пізнавальною діяльністю: а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при слабкому прояві мислительної активності і самостійності.[2; 185]
На початку 50-х років був запропонований пізнавальний процес, при якому знання формуються на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Учень без сторонньої прямої допомоги повинен розібратися в явищах суспільного життя, розкрити їх суть. Пізнання рухається від явища до суті, а від суті знову до явища, але тепер це явище усвідомлюється повніше, глибше. Самостійне розкриття суті явищ органічно пов’язане з використанням знань, умінь, життєвого досвіду учнів.
Аналіз результатів експерименту показав, що для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її посильність, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів дотримуючись дидактичних вимог.
Самостійна робота в навчанні має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, копи вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею; працює в тісному контакті з учителями інших предметів.
В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.
Розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:
- відношення вчителя до проявів самостійності;
- уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;
- уміння виділяти головне і другорядне;
- оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;
- наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається;
- самостійне застосування засвоєних знань;
- оцінка учнем своєї роботи і її результатів.
Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.[1: 63]
Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність учителя, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов’язаної з подоланням учнями певних труднощів і підведення підсумків виконання і об’єктивна оцінка роботи.
Для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.
Потрібно організувати класну роботу так, щоб домашня самостійна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід уроку тісно зв’язані і залежать від якості самостійної роботи учнів удома. Мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, картами. ілюстраціями, схемами. Учні, виконуючи домашнє завдання, привчалися писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати тематичні таблиці, працювати з матеріалами періодичної преси, готувати невеликі повідомлення, реферати.
Домашня робота має носити творчий характер, будити думку школяра. Вчитель на уроці максимально застосовував прийоми стимуляції активного самостійного мислення, щоб творчий дух не залишав школяра і вдома, спонукав його до самостійності і активності.
Часто учень не засвоює той чи інший матеріал через невміння самостійно виконувати навчальні завдання, зокрема домашні. Дуже важливо навчити учня складати план і тези прочитаного. Спочатку вчитель має навчати учнів на уроці цієї роботи. На такому уроці діти працюватимуть колективно, після дворазового читання тексту підручника учні мають аналізувати його, при допомозі вчителя виділити головне. Можна працювати над текстом, розбивши його на окремі частини і аналізувати кожну з них. Важливо, щоб вчитель надалі дав вказівки щодо самостійного складання плану, техніки читання, запам’ятовування, запису тез тощо.[2: 46]
Важливою є робота учнів над висновками як по окремому уроці, так і по темі в цілому. Вивчаючи певні факти і події, учні узагальнюють ці факти і складають короткі висновки. Це активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню в них самостійності й робота по складанню порівняльних таблиць і схем.
Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватись певних умов:
1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;
2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;
3) завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;
4) повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);
5) повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;
6) важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;
7) повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.[2: 78]
Розділ ІІ. Практичне дослідження розвитку самостійності підлітків в навчально-виховному процесі
2.1 Методичні рекомендації з визначенню рівня самостійності підлітків в навчально-виховному процесі
Під час проведення психологічного дослідження з учнями 8 – Б класу, Коростишевської НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів, ліцею інформаційних технологій, було використано ряд методик по визначенню рівня самостійності підлітків в навчально-виховному процесі.
Методика №1. Спостереження:
Під час дослідження проводилося спостереження за навчально-виховним процесом учнів 8 – Б класу, а саме за проявами самостійності учнів. Критеріями спостереження виступали такі чинники навчально-виховного процесу:
- виконання домашніх завдань;
- самостійна робота на уроках;
- підготовка до виховних заходів;
- самостійного створення завдань для уроків та виховних заходів;
- вміння брати на себе відповідальність;
- прояви самостійності в неформальному спілкуванні;
- лідерські якості учнів;
- рівень пізнавального інтересу;
- рівень домагань.
Спостереження за типом було прихованим, тобто учні не знали, що являються досліджуваними.
Методика №2. Тест «моя самостійність»
Дана методика спрямована на визначення рівня самостійності учнів в навчально-виховному процесі.
Проведення методики. Учням було запропоновано уважно прочитати та дати відповіді на 10 запитань, а саме:
Твердження:
1.Вибираючи факультатив, гурток чи спортивну секцію, ви приймали рішення:
А) повністю самостійно, слідуючи своєму потягу та інтересам;
Б) прислухаючись до думки своїх батьків і близьких;
В) чисто випадково.
2.При вирішенні складних завдань, виконання домашнього завдання ви звичайно; розраховуєте:
А) на свої сили і завзятість;
Б) на допомогу друзів, однокласників, батьків;
В) на випадок, підказку під час уроку.
3.Під час розмови з однокласниками (однолітками) ви:
А) наполегливо відстоюєте свою точку зору;
Б) прислухаєтеся до думки хлопців;
В) часто міняєте свої погляди.
4.При виникненні складних життєвих ситуацій ви приймаєте рішення:
А) розраховуючи тільки на свій досвід і знання;
Б) завжди радячись з батьками та друзями;
В) іноді радячись з батьками та друзями.
5.Якщо вам доручили купити продукти, ви здатні зробити самостійний вибір, що саме купити?
А) звичайно, я так і роблю;
Б) напевно, зможу, але краще все ж порадитися з батьками;
В) ні, для мене це проблема.
6.При розмові з батьками:
А) я завжди відстоюю свою точку зору;
Б) висловлюю свою точку зору, але при цьому поважаю і позицію батьків;
В) ніяк не можу зважитися висловити свою точку зору.
7.Як ви розвиваєтеся як особистість?
А) повністю прислухаючись до своїх здібностей і бажань;
Б) прислухаючись і до себе, і до думки і рекомендацій батьків;
В) повністю покладаючись на думку батьків.
8.Піклуючись про своє здоров'я, ви:
А) прислухаєтеся до своїх відчуттів і покладаєтеся на них;
Б) довіряєте думку своїх батьків;
В) довіряєте лише вирішенню лікарів.
9.Аналізуючи різну інформацію (політичну або економічну), зазвичай ви:
А) покладаєтеся тільки на свою точку зору;
Б) довіряєте тільки відомим фахівцям в даній області;
В) не можете прийняти певну точку зору.
10.Плануючи своє подальше життя, ви:
А) розраховуєте тільки на себе і свої сили;
Б) розраховуєте на допомогу батьків і хороших людей;
В) покладаєтеся на щасливий випадок.
Учням були запропоновані бланки куди вони мали заносити свої результати. Бали по кожному питанню та суму балів були підраховані дослідником.
Твердження | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Відповідь | ||||||||||
Бали | ||||||||||
Загальна кількість балів |
Обробка результатів
Оцініть ваші відповіді за такими правилами:
- За кожну відповідь "а" по 4 бали;
- За кожну відповідь "б" по 2 бали;
- За кожну відповідь "в" по 0 балів.
Потім складіть всі отримані цифри і порівняйте з пропонованою інтерпретацією.
Інтерпретація результатів
0 - 10 балів.Ви дуже нерішучі.Настільки, що це межує з малодушністю.Може бути, тому до вас іноді ставляться з зневагою?Чому б вам не спробувати проявити більше самостійності?Звичайно, в розумних межах.