Переключення уваги полягає у тому, що ви самостійно можете раптово спрямувати свою увагу з об'єкта думки, який вас хвилює, на інші об'єкти, яких у даній ситуації навіть немає, але вони можуть викликати позитивні переживання.
Самопідбадьорювання — це звернення до самого себе для того, щоб зміцнити віру в себе, вмовити не хвилюватися, повірити в успіх підготовки до роботи на флоті («Я все зможу, я всього доб'юсь», «Перебування далеко від землі мене не лякає» тощо). Можна самого себе картати («Що, став розмазнею?»; «Чого розкис?») або вдатися до самокритики у присутності інших, що набагато ефективніше.
Самопереконання — це вміння переконати себе у здатності регулювати свої настрої, почуття, вчинки; це дискусія із самим собою, наведення аргументів, доказів на користь стримування, регулювання емоцій. Важливо, щоб у моряка було сформовано почуття патріотизму, усвідомлення свого обов'язку перед іншими, перед суспільством.
Самонаказ — це наказ собі діяти у певних екстремальних ситуаціях. Так, за самонаказом: необхідно звикати до нових умов життєдіяльності, вставати вранці, коли цього робити не хочеться, виконувати розпорядження, дотримуватися режиму, дисципліни, доводити розпочату справу до кінця.
Самонавіювання побудоване на тих самих механізмах, що й самопідбадьорювання. Власне слово як подразник спрямовується на свою психіку. Ефективність самонавіювання залежить від уміння повністю відволікатися від усього стороннього і переключатися лише на зміст формул самонавіювання і відчуття того, що вони відбивають, який зміст несуть. Організм людини під виливом тривалих нервових, психічних напружень зазнає втоми. У цьому випадку йому потрібна розрядка — релаксация. Способами релаксації можуть бути наступні заходи:
1) сон, якщо можна в ситуації напруження заснути;
2) автотренінг, коли людина ніби оволодіває функціями свого організму, не підвладними свідомій регуляції (серцебиття, дихання, теплові відчуття та ін.). Завдяки тривалій, постійній регуляції фізіологічних станів знімаються небажані емоції, зайві хвилювання.
Існує багато методів, за допомогою яких індивід регулює не тільки власну поведінку, а й поведінку інших. Серед них важливе місце належить автотренінгу. Цей психотерапевтичний метод поєднує в собі елементи самонавіювання та саморегуляції. Він допомагає управляти своїми емоціями, відновлювати сили і працездатність, знімати велике нервове напруження.
Узагальнення результатів досліджень психологів дало можливість зробити ряд висновків:
1. Діяльність моряків є однією з найскладніших суспільно значущих видів діяльності, яка висуває до особистості особливі вимоги. Особливі умови полягають в її екстремальності: високій динаміці і напруженості, в системі обмежень щодо особистості: часових, просторових, матеріальних, моральних та інших. Розроблено структуру найбільш значущих для моряка груп якостей: професійної мотивації, професійного досвіду та психічних функцій, емоційно-вольових та сенсомоторної сфери.
2. Проблема позитивного самонавіювання моряків є однією з маловивчених у психології через методологічні, інструментальні складності дослідження. Професійна самосвідомість моряків до сьогодні не була предметом ґрунтовного психологічного аналізу і являє собою один із невирішених аспектів психологічної науки та практики.
3. Структура професійної самосвідомості моряка включає такі взаємопов’язані компоненти як когнітивний, оцінний та поведінковий. Запропонований комплекс психологічних методик дає можливість проаналізувати стан їх сформованості у всіх вікових груп, посадових категорій.
4. В процесі експериментального вивчення психологічних особливостей розвитку професійної самосвідомості моряків виявлено, що на їх компоненти впливають соціально-економічні проблеми розвитку України та її флоту, процеси реорганізації, умови контрактів, міжособистісні стосунки, незадоволеність особистісних потреб в умовах контрактів, психологічна культура. Недостатньо сформованими елементами психологічної культури є рівень знань про себе, навички безконфліктного спілкування у колективі та психічної саморегуляції поведінки в складних умовах.
5. Виявлено, що з вислугою років, з віком відбуваються певні зміни у професійній самосвідомості моряків. Стався зсув в системі цінностей, відбулась трансформація у них показників зазначеної свідомості із суспільно орієнтованих на вузько особистісні; певним чином підсилилося прагнення до професійного самовдосконалення, характерною стала невпевненість у своєму професійному майбутньому.Напружує ситуацію високий рівень конкуренції на ринку праці.
6. Розроблена програма розвитку та корекції професійної самосвідомості моряків, в основу якої покладено соціально-психологічний супровід, корекцію “Я-концепції” особистості, їх психологічну підготовку. Формуючий експеримент засвідчив ефективність впливу позитивного самонавіювання разом із цілим комплексом інших методів: переключення уваги, самопідбадьорювання, самопереконання, самонаказу тощо для саморегуляції психічних станів.
Проведені дослідження не вичерпують всіх аспектів проблеми професійної самосвідомості моряків, а перспективними напрямками подальших досліджень можуть стати наступні аспекти: трансформація суспільної свідомості у самосвідомість моряків; вплив навчального і виховного процесів на складові професійної самосвідомості різних категорій моряків; психологічний відбір кандидатів на навчання у морехідні навчальні заклади та на роботу за контрактом.
Список використаної літератури
1. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности, Москва,1991
2. Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л. та ін.; За наук. ред. Винославської О.В.. Психологія:Навч. посіб. Київ: Фірма "ІНКОС", 2005
3. Корольчук М.С. Психофізіологія працездатності корабельних спеціалістів в екстремальних умовах. Київ: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 1996
4. Криворучко П.П. Психологічне забезпечення професійної діяльності корабельних спеціалістів у тривалому плаванні. Дисертація кандидата психологічних наук. Київ: КВГІ,1998
5. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник.: Київ, 1995