Природно, і в опроснику для роботи із класом, і в індивідуальної беседе-профконсультації формулювання питань може видозмінюватися при збереженні головного їхнього змісту.
Якщо уважно подивитися на дану схему ЛПП, то в ній так чи інакше представлена майже вся психологія. Це означає, що теперішня профорієнтація - це дуже складна й розгорнута за часом робота. Якщо профориентаційна допомога виявляється протягом 30-40 хвилин, то звичайно таку «допомогу» називають профанацією.
Таблиця 5. — Схема особистої професійної перспективи (ЛПП)
| Компоненти ЛПП | Опросник по схема побудови ЛПП (відповіді пишуться на листочках: проставляються номери питань і відразу дається відповідь) |
| 1. Усвідомлення цінності чесної праці | 1. Чи коштує в наш час чесно трудитися? Чому? |
| 2. Усвідомлення необхідності професійного утворення після школи | 2. Чи варто вчитися після школи, адже можна й так добре влаштуватися? |
| 3. Загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації в країні й прогнозування її зміни | 3. Коли в Росії жити стане краще? |
| 4. Знання миру професійної праці (макроінформаційна основа самовизначення) | 4. У вигляді завдання: три букви (м, н, с) — за три хвилини написати професії, що починаються із цих букв. Якщо буде зазначено більше 10 професій, то це вже непогано. |
| 5. Виділення далекої професійної мети (мрії) і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями | 5. Ким би Ви хотіли стати (за професією) через 10—20 років? |
| 6. Виділення найближчих і ближніх професійних цілей (як етапів і шляхів до далекої мети) | 6. Виділите основні 3-5 етапів на шляху до своєї мрії. |
| 7. Знання конкретних обираних цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи... (мікроінформаційна основа вибору) | 7. У вигляді завдання: виписати три самих неприємних моменти, пов'язаних з роботою по обираній професії, і три — пов'язаних з навчанням у вузі або в коледжі. |
| 8. Подання про свої можливості й недоліки, що можуть вплинути на досягнення поставлених цілей | 8. Що у Вас самих може перешкодити Вам на шляху до цілям? (ПРО «лінь» писати не можна - треба поконкретнее). |
| 9. Подання про шляхи подолання своїх недоліків (і про шляхи оптимального використання своїх можливостей) | 9. Як Ви збираєтеся працювати над своїми недоліками й готуватися до професії (до надходження)? |
| 10. Подання про зовнішні перешкоди на шляху до цілям | 10. Хто й що може перешкодити Вам у досягненні цілей? |
| 11. Знання про шляхи подолання зовнішніх перешкод | 11. Як Ви збираєтеся переборювати ці перешкоди? |
| 12. Наявність системи резервних варіантів вибору (на випадок невдачі по основному варіанті) | 12. Є чи у Вас резервні варіанти вибору? |
| 13. Подання про зміст своєї майбутньої професійної праці | 13. У чому Ви взагалі бачите сенс свого професійного життя (заради чого Ви хочете здобувати професію й працювати)? |
| 14. Початок практичної реалізації ЛПП | 14. Що Ви вже зараз робите для реалізації своїх планів (писати про те, що Ви добре вчитеся, не можна; що Ви робите понад гарне навчання)? |
Можливі різні варіанти обробки результатів (по опроснику ЛПП):
1) Перший варіант. Листочки збираються, і психолог сам оцінює якість відповідей. Нижче представлені орієнтовні критерії оцінок (по кожному питанню):
1 бал — відмова відповідати на дане запитання;
2 бали — явно помилкова відповідь або чесне визнання у відсутності відповіді;
3 бали — мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся надходити в інститут, але неясно, у який);
4 бали — конкретна відповідь зі спробою обґрунтування;
5 балів — конкретний і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.
2) Другий варіант. Спочатку вчаться самі оцінюють свої відповіді (попередньо спільно розбираються 3-4 анонімні роботи й учні освоюють систему оцінки на чужих прикладах), потім психолог збирає листочки, оцінює їх і порівнює із самооцінками школярів.
При спільному використанні ЛПП і тесту визначення самооцінки виявляється рівень значимості п'яти основних життєвих сфер:
- професійного життя;
- навчання й утворення;
- сімейного життя;
- громадського життя;
- захоплень.
Крім того, за допомогою цієї варіантики можливо проаналізувати структуру «ціннісної насиченості» сфери професійного життя, що дасть можливість побачити, які з термінальних цінностей (і якою мірою) опитувані прагнуть реалізувати у своїй майбутній професійній діяльності, з'ясувати їхня схильність до певного типу ідентифікації із професією.[13]
Методика дозволяє діагностувати п'ять своєрідних типів (факторів) професійних установок:
Нерішучість у професійному виборі (F1). Для оптантів, що набирають меншу кількість балів по даній шкалі, характерними є: почуття нерішучості, непевності, труднощі з початком діяльності, відсутність чітких подань і критеріїв, що стосуються професійного розвитку, погана информированность про світ професій. Відповідно при високих значеннях можна говорити про рішучість і впевненість професійного вибору.
Раціоналізм професійного вибору (F2). Протилежний полюс цього фактора можна розглядати як показник імпульсивності й необґрунтованості.
Оптимізм відносно професійного майбутнього (F3) пов'язаний з ідеалізацією, юнацьким максималізмом, почуттям вибраності, з відчуттям, що абсолютно всі проблеми можуть бути дозволені. Протилежний полюс - реалізм професійного вибору.
Висока самооцінка (F4). В область високих значень даної шкали попадають оптанти, що характеризуються завищеною самооцінкою, вірою у свої сили й здатності, надмірним довірою своєму суб'єктивному враженню, завзятістю й готовністю до подолання труднощів. Низькі значення цього фактора можуть свідчити про занижену самооцінку й наявність невдалого досвіду рішення життєвих завдань.
Залежність у професійному виборі (F5). На полюсі низьких значень зосереджують індивіди, що виявляють несамостійність, піддатливість і залежність від інших у рішенні питань про своє професійне майбутнє, соціально незрілі. Протилежний полюс цього фактора - незалежність у професійному виборі.
Поряд з вищезгаданими опросниками можливо використати методи спостереження, неструктурованого інтерв'ю й бесіди.
Математико-статистична обробка емпіричної інформації буде здійснюватися за допомогою процедур обчислення середніх значень, середнього квадратичного відхилення, частотного аналізу.
Вибірка старшокласників, для емпіричної бази моніторингу психологічної ефективності професійної орієнтації, повинна бути структурована відповідно до організаційного принципу проведення дослідження, а саме принципом порівняння особистісних характеристик двох контрольних груп учнів 9-10 і ПТУ декількох загальноосвітніх шкіл.
Наведене вище методологічне обґрунтування є психолого-педагогічним забезпеченням процесу первинної професійної діагностики, розробкою діагностичного інструментарію.
Професійна орієнтація школяра є складовою частиною педагогічного процесу й вирішує одну з найважливіших завдань соціалізації особистості - завдання її професійного самовизначення.
Життя показує, що у випадку правильного вибору підлітками професії у виграші не тільки суспільство, що одержало активного цілеспрямованого діяча суспільного виробництва, але й особистість, що одержує широкі можливості для самореалізації. Але цей вибір обумовлений рядом труднощів, які виникають через відсутність у підлітків адекватних подань про те, що таке професійна придатність, як вона формується, через невміння оцінити себе, свої здатності, можливості, співвіднести їх з миром професій. Рішенням цієї проблеми займається фахівець-психолог. Завдання психолога на цей момент коли підлітки приходять у ПТУ - це визначення до якого виду діяльності вони найбільш здатні, вироблення рекомендацій із приводу їхнього професійного призначення. Для рішення цього завдання мною використаються методики психологічної діагностики, які виявляють професійно значимі властивості (здатності, схильності, інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальні типологічні особливості, професійні наміри).
Психолого-педагогічне забезпечення процесу первинної професійної діагностики в ПТУ ґрунтується на виявленні особистісних і професійних намірів і професійних планів школярів. Мною застосовуються такі методичні прийоми, як анкети, бесіди, за допомогою яких з'ясовується, чи є в учня професійний вибір, чи продуманий шлях оволодіння їм, чи є резервні варіанти на випадок, якщо не здійснюється основний і т.д. Дана первинна професійна діагностика здійснюється протягом перших декількох місяців при надходженні учнів ПТУ за допомогою застосування бланкових технологій.
Діагностичний матеріал представлений у Дод. 1 проекту. Результатом аналізу є первинна профконсультаційнна карта див. Табл. 2. При підборі тестових методик ураховуються вікові особливості. Так, наприклад, школярі 9-10 класів проходять профконсультаційне тестування за базовою методикою, учні ПТУ по розширеної, котра враховує проходження ними базової методики в 9-10 класах.
На основі інформації, витягнутої з вивчення професійних намірів учня, будується подальшу, індивідуальна роботу з ним.
Для виявлення професійних намірів школярів важлива й інформація про їхні інтереси й схильності. Тут використаються спеціальні анкети, опросники, наприклад «Карта інтересів», для різних віків використаються модифіковані варіанти. При діагностиці інтересів і схильностей більше надійну інформацію можуть дати бесіди з учнями, родителями, педагогами.
Не менш важлива для рішення питання про професійне майбутнє кожного школяра діагностика здатностей - загальних і спеціальних, які залежать і від умов виховання й навчання, і від природних задатків. Зважаючи на те, що здатності перебувають у процесі розвитку, застосовуються різноманітні прийоми для їхнього вивчення: тестування, бесіди, зустрічі з родителями з метою поглибленого вивчання індивідуально-психологічних особливостей школяра, що дозволяє дати більше точні рекомендації з вибору професії. Крім того, психологічні показники особливостей розвитку школярів дозволяють учням наочно уявити собі структуру своїх здатностей, побачити ті пробіли у своєму розвитку, які необхідно перебороти, для того щоб підготувати себе до майбутньої професії.