Подобніе подання й переживання звичайно погано усвідомлюються й рефлексируются самим суб'єктом професійного самовизначення через відношення до них як д саме себе реаліям, що розуміють, його внутрішнього миру. Проте, ці регулятори соціального поводження виявляються дуже діючими, інтегруючись у специфічний психічний новотвір - готовність індивіда приймати професійно важливі рішення. Ці новотвори і є не що інше, як професійні установки, що представляють собою проекцію цілісного життєвого досвіду особистості на коло соціально-специфічних варіантів рішення завдань професійного розвитку (у розглянутому нами випадку - завдання професійного самовизначення, вибору сфери майбутньої діяльності й побудови особистої професійної перспективи).
Можливо припускати зміну професійних установок старшокласників (учнів 10-11 класів), що пройшли початкову професійну підготовку в ПТУ №14, у порівнянні зі школярами 9-10 класів у життєвому досвіді яких даний фрагмент відсутній.
1.2 Психологічний аналіз особистісних ефектів допрофесійної підготовки ПТУ №14
Зіставлення параметрів особистісної пристосованості учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів дозволяє укласти, що перша з названих категорій оптантів істотно більш позитивно сприймає й переживає свою взаємодію із соціумом (Табл. 1).
Таблиця 1. — Особистісна пристосованість учнів ПТУ №14 і школярів 9-10 класів, балів
| a | b | c | d | e | f | ||
| Учні10-11 класів | юнака (10 чіл.) | 4,8 | 3,6 | 4,1 | 3,4 | 4,6 | 4,0 |
| дівчини (20 чіл.) | 4,2 | 3,2 | 4,0 | 3,5 | 4,1 | 4,9 | |
| у цілому по вибірці (30 чіл.) | 4,5 | 3,4 | 4,0 | 3,4 | 4,3 | 4,5 | |
| Школярі9-10 класів | юнака (10 чіл.) | 3,8 | 3,5 | 3,1 | 3,7 | 4,1 | 3,0 |
| дівчини (20 чіл.) | 3,5 | 3,2 | 3,0 | 3,5 | 4,1 | 2,9 | |
| у цілому по подвіборке (30 чіл.) | 3,6 | 3,3 | 3,0 | 3,4 | 4,1 | 3,0 |
На відміну від школярів 9-10 класів, учні ПТУ №14:
- впевненіше почувають себе в повсякденних соціальних контактах, займаючи у взаємодії з навколишніми самостійну й більше активну позицію;
- позитивно сприймають відносини між собою й іншими членами суспільства.
- змінюється професійне самовизначення, так наприклад якщо школярі найбільше прихильні робочим професіям, те учні ПТУ бачать себе в професіях з більше високим професійним статусом;
- краще контролюють свої суб'єктивні переживання, мають більше позитивний і стеничній емоційне тло життєдіяльності й поводження (юнака).
Можна припустити, що раннє формування реального професійного «Я», кристалізація рольової структури «Я - суб'єкт професійної діяльності» сприяють розширенню границь самосвідомості особистості, що розвивається, і його адекватному структуруванню, задаючи при цьому й інший - більше адекватний і конструктивний - значеннєвий масштаб сприйняття й оцінки життєвих проблем.
При цьому й учні ПТУ й школярі 9-10 класів виявляють приблизно однаковий рівень балансу тенденцій ворожості - доброзичливості стосовно інших людей.
Слід зазначити також і подібний характер відносини до існуючим у суспільстві полоролевім стандартам у двох аналізованих подвіборках. Як в учнів, так й у школярів відзначається своєрідна ідентифікаційна інверсія, що виражається в інтересі з боку юнаків до традиційно фемининнім занять і соціальних обов'язків і тропізмі дівчин до маскулиннім зразків соціального поводження, мислення й емоційного реагування. Даний факт, що виявився в розглянутій вибірці, може бути зрозумілий як локальна проекція глобальної тенденції зменшення ступеня поляризації дихотомії «чоловіче - жіноче» (у тому числі й у сфері професійної діяльності). Примітно, що минулу початкову професійну підготовку дівчини більшою мірою, чим їхні перевесниці-школярки орієнтовані на чоловічі види діяльності й соціального поводження, виявляючи, таким чином, більшу незалежність від соціальних стандартів і стереотипів. Це, у свою чергу, істотно розширює поле професійного й життєвого самовизначення.
У термінальних цінностях минулих і не минулу початкову професійну підготовку старшокласників також мають місце деякі розходження (Табл. 4).
Зокрема, для учнів ПТУ, у порівнянні зі школярами 9-10 класів мають більшу особистісну значимість такі цінності, як високе матеріальне становище (особливо яскраво це проявляється в дівчин), збереження власної індивідуальності, розвиток себе. Однак духовне задоволення цінується учнями (9-10 класів) у меншому ступені.
Немаловажну роль грає й фактор підлоги.
Так, якщо для навчаються в ПТУ юнаків привабливість престижних цінностей порівняно невисока, то для дівчин ця категорія термінальних цінностей виявляється істотно більше личностно значимої, чим для школярок 9-10 класів. Юнаки-учні в ПТУ (у порівнянні з юнаками-школярами 9-10 класів) у більшій мері прагнуть до збереження власної індивідуальності, менш орієнтовані на цінності духовного задоволення, досягнень, активних соціальних контактів. Навпроти, дівчини-учні вище цінують власний престиж, сприятливе матеріальне становище, досягнення, можливості саморозвитку й збереження індивідуальності.
Таблиця 2. — Ціннісні орієнтації учнів ПТУ й школярів 9-10 класів
| Термінальні цінності | Учні ПТУ | Школярі 9-10 класів | ||||
| Юнака (10 чіл.) | Дівчини (20 чіл.) | СР. общ. (30 чіл.) | Юнака (10 чіл.) | Дівчини (20 чіл.) | СР. общ. (30 чіл.) | |
| Власний престиж | 4,9 | 3,2 | 4,0 | 3,9 | 3,2 | 3,5 |
| Високе матеріальне становище | 4,5 | 4,0 | 4,3 | 4,0 | 3,0 | 3,5 |
| Креативность | 3,2 | 3,5 | 3,4 | 4,2 | 4,5 | 4,3 |
| Активні соціальні контакти | 4,0 | 4,8 | 4,5 | 2,0 | 2,8 | 2,5 |
| Розвиток себе | 4,0 | 3,5 | 3,8 | 3,0 | 3,5 | 3,3 |
| Досягнення | 4,4 | 4,3 | 4,3 | 4,0 | 4,3 | 4,1 |
| Духовне задоволення | 3,5 | 3,2 | 3,3 | 4,5 | 4,2 | 4,3 |
| Збереження власної індивідуальності | 4,0 | 4,9 | 4,5 | 3,0 | 3,9 | 3,5 |
Неоднакової виявляється для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів і цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер (Табл. 5). При цьому для школярів із всіх життєвих сфер найменшою особистісною значимістю володіє сфера професійної діяльності.
Розходження, що Виявилися, у змісті цінностно-смислового шару самосвідомості старшокласників, що ввійшли в експериментальну вибірку, бідують, на мою думку, у більше глибокому осмисленні з урахуванням регулюючого впливу найрізноманітніших факторів (мікросоціальні, гендерні й т.п. змінні). Значення початкової професійної підготовки як компонента життєвого досвіду особистості, що розвивається, інтерпретується на розглянутих рівнях аналізу досить неоднозначно.
Більше точну інформацію про специфіку особистісного відношення до майбутньої трудової діяльності учнів ПТУ й школярів 9-10 класів дає аналіз ціннісної насиченості сфери професійного життя. Його результати дозволяють говорити про кардинальні розходження цінностно-смислових проекцій на область професійної діяльності у двох зіставляють групах, що, старшокласників.
Таблиця 3. — Цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів, балів
| Життєві сфери | Учні ПТУ | Школярі 9-10 класів | ||||
| Юнака (10 чіл.) | дівчини (20 чіл.) | СР. общ. (30 чіл.) | Юнака (10 чіл.) | дівчини (20 чіл.) | СР. общ. (30 чіл.) | |
| Сфера професійного життя | 4,9 | 3,9 | 4,0 | 3,9 | 2,9 | 3,0 |
| Сфера навчання й утворення | 4,5 | 4,7 | 4,6 | 4,0 | 4,5 | 4,3 |
| Сфера сімейного життя | 4,0 | 4,7 | 4,5 | 3,0 | 3,7 | 3,5 |
| Сфера громадського життя | 4,5 | 4,8 | 4,6 | 4,1 | 3,8 | 4,0 |
| Сфера захоплень | 3,0 | 3,9 | 3,5 | 4,9 | 3,9 | 4,0 |
Для минулу початкову професійну підготовку учнів характерно значеннєве зв'язування із професійною діяльністю всіх без винятку розглянутих мною просоциальніх термінальних цінностей. При цьому лідируючі позиції займають духовне задоволення, збереження власної індивідуальності, розвиток себе й власний престиж.
Ступінь актуалізації цінностей регулюючих професійно орієнтоване соціальне поводження школярів варіюється в набагато більше широких межах, а як значеннєві домінанти виступають високе матеріальне становище й досягнення. Таким чином, відношення до сфери професійної діяльності з боку учнів ПТУ відрізняється істотно більше високим рівнем ціннісного синергизма, а також більше актуализационнім типом ідентифікації з обираною професією, відношенням до трудової діяльності як до природної сфери реалізації власного «Я», прагненням до личностно-опосредствованнім форм трудового поводження.
Сприйняття професійного життя випускниками школи носить досить чітко виражений прагматичній (до меркантилізму) і деперсоналізованній характер, що, у свою чергу, помітно послабляє їхню особистісну здатність здійснення продуктивних професійних виборів в умовах постійно мінливої соціальної ситуації.
У порівнянні з розглянутими вище характеристиками суб'єктивної соціально-психологічної адаптованості й ціннісних оріентацій зміст професійних установок двох аналізованих категорій оптантів розрізняється в набагато меншому ступені (Табл. 6).
Рівня статистичної вірогідності досягають лише показники рішучості - нерішучості в професійному виборі. Більше виражену схильність до рішучих дій у питаннях професійного самовизначення, а також кращу інформованість про світ професій виявляють учні ПТУ. Всі інші розходження носять лише тенденціальний характер, однак сама їхня спрямованість виявляється досить показовою.