Таблиця 1 Характеристики інтегрованих типів і тенденцій інтегрування розвитку пізнавальних здібностей та пізнавальної активності дітей
| Інтегровані типи розвитку | Тенденції інтегрування рівнів компонентів пізнавальних здібностей | Представленість у (%) |
| Обдарований | гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів | 10 |
| Високий | відносно-гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів | 10 |
| Помірний | відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів | 20 |
| відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального та високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів | 10 | |
| негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів | 10 | |
| негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів | 10 | |
| Помірно-знижений | негармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, низький рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів | 5 |
| негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, низький рівень розвитку поведінково-результативного компонентів | 20 | |
| негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, інтелектуального та помірний рівень розвитку поведінково-результативного компонентів | 5 |
Таблиця 2. Зведена таблиця отриманих даних досліджуваних учнів обраними психодіагностичними методиками
| № пп | Ім'я учня | Творчий компонент (бали) | інтелектуальний компонент(бали) | поведінково-результативний компонент(рівень) | інтегрований тип розвитку пізнавальної активності |
| 1 | Руслан | 49 | 21 | Середній | Помірний |
| 2 | Ольга | 48 | 21 | Високий | Помірно-знижений |
| 3 | Роман | 30 | 19 | Низький | Помірний |
| 4 | Тетяна | 63 | 38 | Високий | Обдарований |
| 5 | Ольга | 31 | 20 | Низький | Помірний |
| 6 | Анна | 57 | 24 | Високий | Помірний |
| 7 | Богдан | 63 | 37 | Низький | Обдарований |
| 8 | Олексій | 31 | 17 | Низький | Помірно-знижений |
| 9 | Діана | 43 | 21 | Середній | Помірний |
| 10 | Юлія | 59 | 22 | Середній | Помірний |
| 11 | Катерина | 60 | 24 | Середній | Помірний |
| 12 | Анна | 63 | 24 | Високий | Помірний |
| 13 | Владислав | 66 | 36 | Високий | Обдарований |
| 14 | Каріна | 32 | 18 | Низький | Помірно-знижений |
| 15 | Богдан | 39 | 24 | Середній | Помірний |
| 16 | Олена | 31 | 23 | Високий | Помірний |
| 17 | Софія | 66 | 18 | Високий | Помірно-знижений |
| 18 | Олексій | 48 | 16 | Середній | Помірно-знижений |
| 19 | Антон | 67 | 30 | Високий | Високий |
| 20 | Ярослав | 49 | 19 | Середній | Помірно-знижений |
| 21 | Олександра | 47 | 21 | Середній | Помірний |
| 22 | Владислав | 41 | 19 | Низький | Помірно-знижений |
| 23 | Анастасія | 35 | 22 | Низький | Помірний |
| 24 | Сергій | 51 | 27 | Середній | Високий |
| 25 | Дмитро | 31 | 25 | Низький | Помірний |
| 26 | Анастасія | 56 | 18 | Середній | Помірно-знижений |
| 27 | Ольга | 51 | 24 | Середній | Помірний |
| 28 | Анна | 34 | 29 | Високий | Високий |
| 29 | Дмитро | 30 | 17 | Низький | Помірно-знижений |
| 30 | Сергій | 33 | 20 | Середній | Помірний |
Отже, за результатами дослідження рівня пізнавальної активності та пізнавальних здібностей у молодших школярів ми отримали чотири групи дітей.
"Обдарований" тип характеризується: когнітивною гнучкістю, високим ступенем самостійності дій та оцінки їх результатів, оригінальністю та здатністю до ризику у прийнятті рішення, стійкістю інтересу до змісту завдання, задоволеністю у зв’язку з виконанням завдання.
"Високий" тип характеризується: змішаним орієнтуванням у перцептивних діях, яке змінювалось від складності об’єкту (синкретичний тип орієнтування), зацікавленістю при відношенні до завдання, здатністю до об’єктивного оцінювання результатів.
"Помірний" тип характеризується: розв’язуванням завдань за допомогою засобу маніпулювання, відсутністю прагнення до влучності запам’ятовування і прояву вольових зусиль, оригінальністю у вербальних завданнях, ускладненням у невербальних завданнях, здатністю до об’єктивного оцінювання результатів.
"Помірно-знижений" тип характеризується: індиферентним відношенням до прийняття завдання та результату діяльності, проявом інтересу до формальної сторони діяльності, підвищеною схильністю до практичних спроб, неприйняттям допомоги дорослого, відмовою від діяльності при перешкодах, які з’являються.
Таким чином у констатувальному експерименті визначено інтегровані типи розвитку пізнавальної активності дітей, а також показано, за рахунок яких компонентів (їх домінування або відставання) можна розподіляти дітей до різних інтегрованих типів розвитку пізнавальної активності та пізнавальних здібностей.
Враховуючи різні психолого-педагогічні та соціальні умови розвитку дітей молодшого шкільного віку, та їх впливу на розвиток тих чи інших компонентів пізнавальних здібностей, можливо синтезувати умови (або створювати штучні умови) для підвищення рівня пізнавальних здібностей, пізнавальної активності, особливо завдяки поєднанню позитивних факторів, присутніх у досліджуваних психолого-педагогічних соціальних умовах розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Проблема розвитку пізнавальних здібностей не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних здібностей, залежність від вікових особливостей.
Пізнавальний інтерес як мотив навчання та стійка риса особистості є яскравим показником розумового розвитку особистості. Пізнавальні здібності учнів як особистісне утворення є достатньо точним показником ефекту введення в процес навчання всіх компонентів (категорій, понять, підходів) дидактики як певної системи, що скеровує практику навчального процесу. За допомогою пізнавальних здібностей чіткіше виявляється внутрішня сторона навчального процесу (методи навчання, урок, інші форми організації навчальної діяльності), ефект взаємозумовлених діяльностей учителя та учня, ефект освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Пізнавальні здібності, як особистісне утворення є тією зв'язковою ланкою між навчанням і вихованням учнів, котре входить і в спрямованість особистості, і в міжособистісні відносини, і в формування поглядів і переконань учнів.
Пізнавальні здібності сприяють загальній спрямованості діяльності школяра і можуть відігравати значну роль у структурі його особистості. Вплив пізнавального інтересу на формування особистості забезпечується рядом умов:- рівнем розвитку інтересу (його силою, глибиною, стійкістю);- характером (багатобічними, широкими інтересами, локальними-стрижневими або багатобічними інтересами з виділенням стрижневого);- місцем пізнавального інтересу серед інших мотивів і їх взаємодією;- своєрідністю інтересу в пізнавальному процесі (теоретичною спрямованістю або прагненням до використання знань прикладного характеру);- зв'язком з життєвими планами й перспективами.Зазначені умови забезпечують силу й глибину впливу пізнавальної активності та пізнавального інтересу на особистість школяра. Уже в молодших класах формується інтерес до навчальних предметів, виявляються схильності до різних областей знання, видам праці, розвиваються моральні й пізнавальні прагнення. Однак цей процес відбувається не автоматично, він пов'язаний з активізацією пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, розвитком самостійності школярів.Пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей, та які доцільно розглядати системно, як синтетичний прояв рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), пізнавальної активності, зацікавленості та загальної научуваності дитини (поведінково-результативний компонент). Розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку як специфічно-інтегрованого типу загальних здібностей базується на застосуванні різних форм сучасних ігрових технологій (в тому числі комп’ютерних) та ігрових психотехнік (розвивально-дидактичних, рухових, релаксаційних), що дозволяє системно оптимізувати базові компоненти пізнавальних здібностей у їх поєднанні, серед яких провідним визначається творчий компонент.