В результаті проведеного експерименту було визначено критерії оцінки рівня розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку:
· результативний (реальні результати як продукти – досягнення пізнавальної діяльності);
· змістовний (комплекс операційних механізмів, які визначають цілі здійснення вирішення завдань);
· процесуальний (характеристики вирішення завдань за такими показниками як темп, інтенсивність, термін досягнення результату тощо);
· інтегрований (спосіб досягнення оптимального результату за допомогою комплексу "домінантних показників" пізнавальної активності).
Критеріальний та системний підходи дозволили визначити ряд психологічних показників пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку: в контексті:
· творчого компонента – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми;
· інтелектуального компонента – фіксування й зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне відтворення смислових одиниць у певній послідовності), здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкту, що сприймається за допомогою довільної уваги;
· поведінково-результативного компонента – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти сприйняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.
Рис 1. Розподіл досліджуваних учнів по рівню творчого компоненту пізнавальної активності
Рис. 2. Розподіл досліджуваних школярів по рівню інтелектуального компоненту пізнавальної активності
Рис. 3. Розподіл досліджуваних школярів по рівню поведінково-результативного компонента пізнавальної активності
На підставі аналізу різних рівнів (високий, помірний, низький) компонентів пізнавальної активності було виявлено неоднакову тенденцію інтегрування розвитку кожного компонента та виділено чотири інтегрованих типи розвитку пізнавальної активності у досліджуваних дітей молодшого шкільного віку — "Обдарований", "Високий", "Помірний", "Помірно-знижений". Відповідно до отриманих кількісних даних ми зробили узагальнення:
До типу "Обдарований", з нашої вибірки відносяться троє учнів (10%).
До категорії "Високої" пізнавальної активності відносяться троє учнів (10%).
"Помірний" рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 15 учнів (50%).
До "Помірно-зниженого" рівня пізнавальної активності відносяться 9 учнів нашої вибірки (30%). Графічно отримані дані можна зобразити наступним чином.(див. рис.4).
Рис. 4. Розподіл досліджуваних за різними інтегрованими типами розвитку пізнавальної активності
Характеристики та системно-узагальнений розподіл рівнів розвитку компонентів пізнавальних здібностей в таблиці 1.