Ніклас Вірт, Лоуренс Г. Теслер, Террі Виноград, Андріесван Дам та ін.
Важливе місце у вузівському процесі навчання посідає комп'ютерне моделювання, в тому числі екологічних моделей, об'єктів, явищ. Ці питання досліджували І. Кузьмін, М. Вальдман, Ю. Панов та ін.
На наш погляд, програми моделювання за допомогою комп'ютера дають унікальну можливість досліджувати складні процеси та явища, прогнозувати кінцеві результати цих досліджень. Експериментуючи з моделлю, учні багато дізнаються про властивості, недоліки конкретної моделі, одержуючи при цьому можливість реально брати участь у процесі. Це ефективно впливає на мотивацію, інтерес, пізнавальну активність учня.
Ю. Кузнецов виділяє чотири режими застосування комп'ютерів: з) режим пасивного користування. Тут комп'ютер виконує лише обчислювальні завдання; б) режим реактивного діалогу. До цього режиму можна віднести навчальні та контролюючі системи, коли комп'ютер видає завдання, а потім сам оцінює; в) режим активного діалогу. Цей режим являє собою сукупність перших двох; г) режим . інтерактивного діалогу. Тут комп'ютер «веде себе» більш активно у порівнянні з вище згаданими режимами. При цьому 'ЕОМ може вести повноправний діалог з учнем і викладачем, оскільки, за визначенням Ю. Кузнецова, з'являється нова схема «учитель — комп'ютер — учень». Слід відзначити, що існуючі режими можна застосувати як незалежно один від одного, так і всі разом, залежно від того, який результат ми хочемо отримати.
Велику увагу приділяють вчені використанню ЕОМ при вивченні дисциплін мовознавчого циклу (В. Редько, Г. Кияшко, Г. Мальковський, М. Фурдуй, В. Ризун). «Використовуючи ЕОМ, мовознавець може автоматизувати трудомісткі, але найнеобхідніші для його наукової і навчальної діяльності операції. Укладання словників, алфавітних і частотних, підготовка дидактичного матеріалу для навчання орфографії, пунктуації, лексиці, граматиці — це вже зараз може взяти на себе ЕОМ». Для вивчення мов розроблено системи обробки текстів. Посилюється мотивація навчання учень не боїться зробити помилку, оскільки комп'ютер відразу ж показує її, а тому можна більше уваги приділити смисловим та стилістичним моментам при написанні певних робіт (на наш погляд, саме цим аспектам у вузі потрібно приділяти більше уваги).
Проблеми використання комп'ютерів при вивченні технічних дисциплін досліджували В. Мартинкус, П. Сторожилова, П. Кущ, Ю. Таран, Н. Акименко, К. Вузлів, І. Матюшко, М. Бугаєць та ін. А проблемами впровадження комп'ютерів при вивченні дисциплін медичного циклу (зокрема, діагностичні комп'ютерні системи, комп'ютерна томографія, комп'ютерна хірургія тощо) займалися І. Булах, Л. Добровольська, О. Шушляпін, О. Медведев, Г. Владимирова. «Програмовані ситуаційні контрольно-навчаючі завдання — важливий елемент формування у учнів-медиків знань (умінь) в диференційно-діагностичній і диференційно-терапевтичній тактиці лікаря».
Питання екологічного навчання за допомогою комп'ютерів розглядали вчені Т. Кирієнко, В. Грискова, Л. Волкова, А. Карпюк. «Екологічна освіта із широким застосуванням комп'ютерних технологій навчання надає нового смислу сучасному освітньому процесу. Новий підхід до екологічної освіти вимагає від учнів особистої участі у вирішенні проблем, причому надійним помічником та постійним учителем служить ПЕОМ і прикладне програмне забезпечення».
Необхідною умовою інформатизації освіти є підготовка викладача до використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій. Новітні системи дозволяють будувати процес навчання, зберігаючи основні переваги навчання під керівництвом педагога, даючи йому невичерпні творчі можливості.
ЕОМ усе більше застосовуються в медицині, народному господарстві, космосі та інших сферах людського життя. Широке використання комп'ютерів у промисловості, науці, освіті вносить кардинальні зміни в ці галузі, стимулює подальший розвиток та пропонує новітні інформаційні технології.
1.2 Психолого-педагогічні проблеми застосування комп'ютерів у процесі навчання
Впровадження комп'ютерів у сферу освіти змінює форми, зміст, засоби навчання, наближає його до реалій сучасного життя. Основним завданням викладача в такому разі є, як вважає В.Васильєв, «розвиток особистості того, хто вчиться, творчий пошук в організації навчального процесу, добір, розробка І вибір найкращих і найдоцільніших для навчання програмних продуктів». Під час роботи на ЕОМ наявні комфортні умови для активного пізнання, прийняття самостійних рішень, моделювання реальних процесів. Усе це є значним фундаментом для випускників вузів. Питання розвитку комп'ютерної техніки досліджували О. Алексеєнко, М. Брусенцов, Б. Виноградов, І. Громов, В. Котляров, Л. Корольов, Л. Левенталь, В. Бардаченко, Ю. Корольов виділяють кілька етапів комп'ютеризації освіти. Зрозуміло, що застосування ЕОМ у навчальному процесі призвело до зміни засобів та організаційних форм навчання. Є можливість використання, залежно від бажання учень, різних електронних довідників, ілюстративного матеріалу, методичних порад. Ці можливості пропонуються в будь-якому індивідуальному обсязі. Можна всіляко варіювати самостійну діяльність учень; включення його в процес мислення та засвоєння нових знань відбувається в умовах спілкування з комп'ютером; існує можливість візуалізації не тільки безпосередньо отриманого результату, а й усього ходу мислення; комп'ютерні технології можна використати в різних формах управління навчальною діяльністю. Саме комп'ютер може виступати як пасивним елементом, так і активним, все залежатиме від того, яка роль для нього відведена користувачем; виникають різні нові форми організації навчання: дистанційне навчання, електронні конференції, електронна пошта.
Діяльність учнів теж помітно зазнає змін. Вони одержують можливість самостійно приймати рішення. Не звертаючись до педагога, можуть отримати необхідну інформацію з комп'ютерної системи і навіть проекспериментувати з нею, розглядаючи різні шляхи розв'язання задачі, з частковою, повною допомогою комп'ютера або взагалі без неї. Завдяки творчого пошуку, і, що важливо — можуть не боятися зробити помилку: комп'ютер не дозволить. Учні, таким чином, застраховані від зайвих емоційних стресів. Ще одним важливим аспектом є можливість займатися дослідницькою роботою, простежуючи в динаміці розвиток різних явищ та процесів.
З активним упровадженням комп'ютерної техніки виникають питання, пов'язані з комп'ютерною грамотністю та інформаційною культурою.
Проблему комп'ютерної грамотності деякі автори розглядають дуже вузько, як «оволодіння вміннями розв'язувати задачі на комп'ютері». З цим не можна погодитися тому, що розв'язуванням задач функції комп'ютера не обмежуються, бо, застосовуючи комп'ютери, можна продивлятися текстову інформацію, наприклад, з різних галузей знань. ЕОМ можна використовувати при прогнозуванні, моделюванні різних явищ, процесів і т. ін. Існує точка зору, що комп'ютерна грамотність включає в себе тільки знання про можливості комп'ютера, інші дослідники називають тільки практичне застосування ЕОМ при розв'язуванні складних задач. Ми вважаємо, що комп'ютерна грамотність включає в себе знання новітніх інформаційних технологій та їх функціонування; умови більш ефективного застосування тих або інших технологій; обов'язкове знання мережі Internet та уміння працювати в ній; знання застосування комп'ютерів в усіх галузях людської діяльності; знання алгоритмічних мов та уміння їх, практичного застосування (не тільки для фізико-математичного циклу навчальних дисциплін); уміння працювати з програмними продуктами, в тому числі й з текстовими редакторами; знання архітектури ЕОМ. У свою чергу комп'ютерна грамотність дає учням знання про вплив загальної автоматизації на діяльність суспільних інститутів.
Інтенсивне впровадження комп'ютерних технологій в освіту актуалізує питання змісту, форм самостійної роботи учнів. Від викладачів вищої школи вимагається якомога більше уваги приділяти різним видам самостійної роботи, бо вони є важливим чинником культури навчальної праці. Практично всі програмні засоби (комп'ютерні електронні підручники, гіпертексти, експертні системи) мають деякі елементи самостійної роботи. Питанням самостійної організації навчальної діяльності із застосуванням комп'ютерів займалися вчені В. Глушков, В. Коржуков, Н. Полякова та ін. Організація самостійної роботи учнів із застосуванням ЕОМ може водночас здійснюватися по кількох напрямах. Наприклад, Н.Полякова виділяє такі: «розробка часткових алгоритмів розв'язання типових задач; розробка евристичних приписів нетипових задач; розробка навчаючих програм, як більш вищий ступінь алгоритмізації; індивідуалізація самостійних робіт; спеціалізація самостійної роботи з урахуванням практичних задач спеціальності; розробка систем рефератів з окремих розділів лекційних курсів; розробка спеціальних методів навчання; забезпечення спеціальною й довідковою літературою, застосування ПЕОМ і т. ін.».