2) глибші і триваліші контакти між групами призводять до вищої питомої ваги реальних рис в їх взаємних стеротипах;
3) ознакою істинності пропонується вважати узгодженість між сприйняттям групи самої себе і її сприйняттям іншою групою.
Саме від характеру відносин - співпраці або суперництва, домінування або підпорядкування - залежать основні «вимірювання» стереотипів - зміст, спрямованість, ступінь сприятливості і ступінь істинності.
У разі конфлікту між групами будуються їх полярні образи, коли собі приписуються тільки позитивні якості, а «ворогам» - протилежно негативні. Цей феномен отримав назву «дзеркального образу», і в цьому випадку дуже складно говорити про істинність стереотипів.
Існує також таке поняття як атрибуції-перевертні. Г.У. Солдатова, пояснюючи цей феномен, приводить приклад того, що люди вибирають позитивний ярлик, коли описують рису, властиву своїй групі, і негативний ярлик - при описі тієї ж риси чужої групи. Наприклад, американці сприймають себе як доброзичливих і розкутих, а англійці вважають їх настирливими і розв'язними. І навпаки - англійці вважають, що їм властиві стриманість і повага до прав інших людей, а американці називають англійців холодними снобами (6, 39).
Як відзначає А.С. Баронін, в процесі формування стереотипу часто спостерігається так зване «явище призми». Воно полягає в тому, що у людини виникає установка по відношенню до представника іншої етнічної спільності на підставі його досвіду спілкування або вже існуючої установки до даного етносу. Іншими словами, він дивиться на представників іншої етнічної групи через призму наявної установки, яка склалася по відношенню до інших членів ототожнюваного етносу. «Явище призми» в більшості випадків перешкоджає об'єктивній оцінці ситуації, якщо в ній беруть участь представники інших етнічних груп (6).
Функції стереотипів:
Тешфел виділив дві соціальні функції стереотипізації:
1) пояснення існуючих відносин між групами, зокрема складних і «зазвичай сумних» соціальних подій.
2) виправдання існуючих міжгрупових відносин, наприклад, дій, що здійснюються або плануються до здійснення по відношенню до чужих етнічних груп.
Таким чином, маючи уявлення про те, що саме являють собою етнічні стереотипи, ми можемо емпірично перевірити, чи виникають вони при сприйнятті українцями російської та американської націй (37).
Розділ 2. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей
Дослідження етнічних особливостей процес досить складний і творчий. У даному випадку існує безліч підходів до дослідження процесів, пов'язаних з національними особливостями різних етносів. У науці існує навіть цілий напрям - дослідження ментальностей. Це науковий напрям, що зародився у Франції, і в деякій мірі розповсюдився в Німеччині. Він ставить перед собою завдання, близькі до етнопсихологиії, такі, наприклад, як вивчення картини світу. Своє походження дослідження ментальностей веде не від етнології, а від історії, більш того, від історії Середніх віків, і в даний час практично залишається історичним напрямом (33).
Що стосується власне психологічних методів дослідження, то вивчення етнічних особливостей, у тому числі і розглянутих в даній дипломній роботі особливостей впливу одних етносів на інші, можливо як за допомогою традиційних, так і специфічних методів. Розглянемо їх.
1. Опитування
Нагадаємо, що опитування або бесіда - це діалог між двома людьми, в ході якого одна людина виявляє психологічні особливості іншої, в даному випадку, отримує необхідну інформацію для дослідження. Опит дозволяє не просто отримати необхідну інформацію, але й прослідкувати емоційні прояви випробовуваних, що при вивченні етнічних питань може виявитися важливим. Проблеми етносів часто зачіпають глибинні переживання людей, їх внутрішні конфлікти. У дослідженні даної проблеми за допомогою опитування можна виявити особливості сприйняття українцями інших національностей, наприклад, росіян і американців (17, 29).
2. Анкетування
Або заочне опитування полягає в тому, що розробляється блок спеціальних питань для вивчення даної проблеми і пропонується випробовуваним для самостійного ознайомлення. У даній роботі був використаний метод анкетування. За допомогою нього вдалося прослідкувати, в яких сферах діяльності українці вбачають зіткнення інтересів своєї країни з інтересами країн, що вивчаються, - Росії і США, а також, вплив цих націй на українців. Також це дало можливість прослідкувати, наскільки респонденти самі піддаються цьому впливу і в яких питаннях. Проте, інформація, що отримується за допомогою анкети, є декларативною і не може вважатися надійною і достовірною навіть при повній щирості випробовуваного (17, 29).
3. Контент-аналіз
Контент-аналіз є одним з найбільш розроблених і строгих методів аналізу документів. У вивченні етнічних питань він особливо ефективний, тому що дозволяє глибше познайомитися з будь-якою національністю, вивчивши історичні і сучасні матеріали про особливості її розвитку і діяльності. Недолік контент-аналізу в його трудомісткості, проте, він дозволяє отримати надійні результати. При дослідженні етносів контент-аналіз може охоплювати вивчення літератури, мистецтва, міфології даного етносу, сучасного кінематографу і музики, нарисів і наукових праць про даний народ або дану національну проблему. У представленій роботі контент-аналіз можливо було використовувати, вивчаючи історичний вплив російського народу на український, а також вплив американської і російської культур на українську, за допомогою вивчення сучасних фільмів, книг і інших витворів мистецтва (17, 29).
4. Проективний метод
Проективний метод орієнтований на вивчення неусвідомлюваних (або не цілком усвідомлених) форм мотивації і в цій своїй якості є чи не єдиним власне психологічним методом проникнення в найбільш глибоку область людської психіки. У даному випадку ми розглядаємо проективний малюнок. Цей метод був використаний в експериментальній частині роботи з метою вивчення етнічних стереотипів. Дану проблему ефективно досліджувати саме за допомогою проективних малюнків, таким чином, досягається істинність інформації, адже етнічні стереотипи не завжди усвідомлені. У даному випадку ми розглядали стереотипи українців, що виникають по відношенню до представників своєї нації і інших, - росіян і американців (17, 19, 29).
5. Семантичний диференціал
Це методика дослідження індивідуальних і групових уявлень або збору експертних оцінок. Випробовуваному пропонується оцінити набір об'єктів по заданому набору шкал, як правило, біполярних, наприклад, «гарний-поганий». Завдання індивіда - оцінити поняття (виражені окремими словами), що пред'являються, за кожною шкалою. У даному експерименті цей метод також використовувався для підтвердження або спростування етнічних властивостей психіки, згідно теорії Донченко. Цей метод може також використовуватися при вивченні етнічних стереотипів (33).
Метод вільних асоціацій
Цей метод використовують, коли важко емпірично дослідити яке-небудь психологічне явище. Випробовуваним пропонують написати або назвати асоціації стосовно явища, яке вивчається. Виходячи з отриманих результатів, робляться висновки. Цей метод досить суб‘єктивний і не дає достовірних результатів, проте, його часто використовують у вивченні психологічних особливостей різних народів, національних питань та етнічних стереотипів (33, 54).
Розділ 3. Дослідження особливостей сприйняття українцями росіян та американців
Об‘єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 17 до 30 років.
Предмет вивчення: особливості сприйняття українцями Росії і США.
Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що явища етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко впливають на сприйняття українцями Росії і США.
Задачі:
1) довести властиві Україні, США і Росії якості етнічної психіки, згідно теорії Донченко, такі як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність;
2) прослідкувати особливості сприйняття Росії і США українцями у різних сферах взаємодії цих країн;
3) дослідити особливості виникнення етнічних стереотипів по відношенню до народів, які знаходяться в безпосередній взаємодії з українцями та українців один до одного (авто- і гетеростереотипи).
Етапи:
I етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, в якому досліджуються такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм (згідно теорії Донченко).
II етап охоплює вивчення за допомогою анкетування сприйняття США і Росії українцями у різних аспектах взаємодії України з цими країнами, які розглянуті в теоретичній частині.
III етап має на меті прослідкувати виникнення авто- і гетеростереотипів за допомогою методу проективного малюнка.
3.1 Дослідження якостей етнічної психіки (згідно теорії Е.А. Донченко)
Мета дослідження:
Довести або спростувати теорію О.А. Донченко про властивості етнічної психіки шляхом дослідження сприйняття українцями росіян, американців та власне українського соціуму:
1) довести сприйняття українцями українського соціуму як інтровертованого, російського і американського соціумів як екстравертованих;
2) сприйняття українцями українського і американського соціумів як інтернальних, російського соціуму як екстернального;
3) сприйняття українцями українського і російського соціуму як емоційних, американського соціуму як прагматичного.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті брали участь респонденти української національності.
Методика дослідження: