Також, батьки, які пред`являють завищені вимоги до дитини, не враховують її особливостей і можливостей. Звідси, по А.І. Захарову, надмірна завантаженість дитини заняттями. Причому, заняття, які не відповідають віку і зацікавленнями дитини можуть призвести до виникнення неврозу, який провокує агресивну поведінку.
Третій тип (гіперопіка) також порушує нормальний розвиток особистості. Вона представляє дитині можливість отримання батьківської лагідності і любові, однак, надмірне піклування призводить до інфантилізму, несамостійності, нездатності приймати рішення і протистояти стресам, знижує особистісну здатність до саморегуляції.
Такі діти, вважають психологи, найчастіше стають жертвами агресії. І, враховуючи, що вони нездатні постояти за себе, у них спостерігається непряма агресія, тобто, свої негативні емоції вони виміщають на інших предметах (рвуть книжки, розкидають іграшки, карають їх в грі т.д.) .
Таким чином, неправильне відношення до дитини в сім`ї також призводить до формування агресивних тенденцій в поведінці дитини.
В даний час в суспільстві посилюються агресивні тенденції. Оскільки агресія починає проявлятися ще в дитинстві, актуальною стає проблема агресивності у молодших школярів. В цьому розділі були розглянуті різноманітні аспекти проблеми агресії, агресивності і агресивної поведінки, а саме:
- поняття агресії, її важливіші характеристики, теорії агресії, види і компоненти;
- специфіка і причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку;
- вплив сімейного виховання на формування , та становлення агресивних рис характеру дитини;
Огляд літератури в теоретичній частині роботи показав, що єдиної точки зору на джерело агресії немає, що значно ускладнює розуміння даної проблеми.
Молодші школярі засвоюють різноманітні моделі поведінки, як прийнятні, так і неприйнятні соціально, в ході взаємодії з іншими дітьми. Гра з однолітками дає дітям можливість навчитися агресивним реакціям, але не всі діти використовують свій деструктивний досвід для вирішення конфліктної ситуації. Одна з головних причин того, що більшість дітей постійно попадає в проблемні ситуації, є простою: в них не вистачає базових соціальних умінь, вони соціально не компетентні в питаннях комунікації і спілкування.
Агресивна поведінка молодших школярів може бути наслідком слабкого розвитку соціально-когнітивних навичок. Те, що діти думають про агресію, також може впливати на їх поведінку. Розрізнення в рівнях дитячої агресивності можуть бути пов`язані з різними шляхами пізнання дитиною оточуючого світу.
Розділ 2. Експериментальне дослідження агресивності, та її проявів у молодших школярів
Завдання експериментального дослідження:
Дослідити рівень агресивності та її проявів у молодших школярів.
Експериментальне дослідження було проведено на базі середньої школи №13, м. Ірпеня, в 1-Б класі.
Під час роботи були використані методики:
- метод спостереження за дітьми під час гри, показником методики є частота агресивних реакцій, також емоційних проявів, які супроводжують агресивну поведінку. Методика спрямована на більш детальний аналіз поведінки і емоційних реакцій дитини в ситуації змагання;
- методика М.А. Панфілової - „ Кактус ”, методика дозволяє виявити стан емоційної сфери дитини, наявність агресії, її спрямованості та інтенсивності;
- „ Кінетичний малюнок сім’ї ” представляє багату інформацію про суб`єктивний погляд дитини на сімейну ситуацію. Допомагає виявити відношення дитини до членів своєї родини, сімейні відносини, які викликають тривогу чи конфлікти для того, хто малює, показують, як дитина сприймає взаємовідносини з іншими членами сім`ї, та своє місце в сім`ї;
- методика Дж. Бука „ Дім, дерево, людина ”, методика дозволяє діагностувати ряд агресивних рис дитини;
- шкала прямої та непрямої агресії К. Б`єрквіста, розроблена для вимірювання у молодших школярів трьох типів агресії: фізичної, вербальної та непрямої;
2.1 Діагностика агресивності молодших школярів
1. Метод спостереження за дітьми під час гри.
В грі брали участь учні 1-Б класу, кількістю 24 дитини
Для цього були відібрані дві однотипні гри, сутність яких заключається в тому, що кожна дитина групи в певний момент залишалася поза грою. Дитині не вистачало стільця або кеглі, коли після закінчення певних рухів давався сигнал зайняти місця, або ухопити кеглю, кількість яких на одну менша, ніж дітей.
Метою гри була більш повна актуалізація мотиваційних тенденцій у дітей.
Інструкція націлює дітей на боротьбу та виграш. В ході гри велося спостереження за кожною дитиною і за спеціальною схемою відмічалися агресивні реакції дітей, представлені в наступних етапах:
1. вступ в гру; 2. ігрові етапи ( 6 етапів); 3. вихід з гри;
Поведінка дитини на кожному етапі фіксувалася за наступними категоріями: 1. вираз обличчя і поведінка взагалі; 2. мовлення; 3. агресивні прояви; 4. непряма агресія;
Таблиця 1.
| № | Ім`я | Вербальна агресія | Фізична агресія | Непряма агресія |
| 1 | Юля Б. | + | ++ | ++ |
| 2 | Аня Б. | ++ | + | |
| 3 | Діма В. | ++++ | ++++ | +++ |
| 4 | Владік В. | - | - | + |
| 5 | Дарина В. | |||
| 6 | Андрій Г. | +++ | ++++ | ++ |
| 7 | Костя Ж. | ++ | ++++ | ++ |
| 8 | Віка З. | + | + | ++ |
| 9 | Єгор З. | + | ++ | |
| 10 | Марина І. | ++ | ||
| 11 | Сніжана К | |||
| 12 | Дмитро М. | + | ||
| 13 | Дмитро Л. | + | ++ | |
| 14 | Діана М. | + | ||
| 15 | Катя Н. | + | + | |
| 16 | Богдан Н. | + | ||
| 17 | Віка С. | |||
| 18 | Настя С. | +++ | +++ | ++ |
| 19 | Артем Т. | + | + | |
| 20 | Дарина Ф. | + | ++ | ++ |
| 21 | Сергій Х. | ++ | ||
| 22 | Христина Ч. | + | ++ | |
| 24 | Саша С. | + |
В результаті проведення діагностики було виявлено схильність дітей до агресивних реакцій, таких як: вербальна , фізична та непряма агресія.
Більшість дітей схильна до таких реакцій, як негативізм, кидання іграшок на підлогу, образи, плач, порушення правил, зштовхування зі стільця, видирання іграшки один у одного, окрім цього деякі діти використовують образливі слова, лаються, та б`ються.
Це говорить про певний рівень агресивності серед даної групи дітей, невміння працювати командою, егоцентризм деяких дітей ( небажання програвати), невміння контролювати свої емоції.
2. Методика М. А. Панфілової „ Кактус ”.
За допомогою даної методики виявляють стан емоційної сфери дитини, виявлення наявності агресії, її спрямованості та інтенсивності.
Дітям видається лист паперу, формату А-4, олівці, і надається наступна інструкція: „ На листку паперу намалюй кактус, такий, який ти його собі уявляєш! ”. Питання з боку дитини й пояснення , з боку дорослого не допускаються. Дитині надається стільки часу, скільки їй необхідно.
Агресивність діагностується, коли в малюнку присутні голки, які розташовані часто, сильно стирчать, мають велику довжину, але не можна говорити про агресивність дитини за наявністю одних лише голок, так як це малюнок кактусу, і, можливо дитина бачила кактус саме колючий і намагалася відобразити його на малюнку. Тому по завершені, з дитиною проводиться бесіда, в якій з`ясовується наявність, або не наявність агресії.
Ось приблизні запитання:
1. Кактус домашній, чи дикий?
2. Його можна доторкнутися?
3. Кактусу подобається, коли за ним доглядають?
4. У кактуса є сусіди?
5. Які це рослини?
6. Коли кактус виросте, що в ньому зміниться?
Існують іще критерії, за якими можна з`ясувати емоційний стан дитини під час малювання, тип темпераменту, також залежність від інших, невпевненість в собі, прагнення до домашнього захисту, або до одиноцтва тощо.
Таблиця 2.
| № | Ім`я | Агресія | Імпульсивність | Єгоцентризм | Залежність Невпевненість | Демонстративність відкритість | Прихованість обережність | Оптимізм | Тривога | Жіночість | Єкстравертованість | Інтровертованість | Прагнення до домашнього захисту | Прагнення до одинацтва |
| 1 | Юля Б. | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||
| 2 | Аня Б. | - | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 3 | Діма В. | + | + | + | + | + | ||||||||
| 4 | Владік В. | - | + | + | + | + | + | |||||||
| 5 | Дарина В. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 6 | Андрій Г. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 7 | Костя Ж. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 8 | Віка З. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 9 | Єгор З. | - | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 10 | Марина І. | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||
| 11 | Сніжана К | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||
| 12 | Дмитро М. | - | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 13 | Дмитро Л. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 14 | Діана М. | + | + | + | + | + | + | |||||||
| 15 | Катя Н. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 16 | Богдан Н. | + | + | + | + | + | + | |||||||
| 17 | Віка С. | - | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 18 | Настя С. | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||
| 19 | Артем Т. | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||
| 20 | Дарина Ф. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 21 | Сергій Х. | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
| 22 | Христина Ч. | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||
| 24 | Саша С. | - | + | + | + | + | + | + | ||||||
| Підсумок | 15 | 15 | 14 | 9 | 11 | 4 | 18 | 6 | 16 | 8 | 15 | 18 | 5 | |
В результаті проведення цієї методики, у більшості дітей було виявлено наявність агресивних проявів, також прагнення до домашнього захисту ( малювання кактусів в горщечках ), що говорить про агресивність, як захисну реакцію на оточуючий вплив. Наявність таких елементів, як прикраси, що теж є в достатній кількості на малюнках говорить про недеструктивну форму агресивності, а тільки як спосіб пристосування до оточуючого середовища. Але у деяких дітей агресія виражається в деструктивній формі (у мого кактусу немає сусідів, мені й так добре; колючий, тому що сильний, або злий;)